Ренесанс перший із стилів, який мав свої різновидності в різних країнах Європи: італійськи, французький, німецький і т. ін.

Дана епоха значно збагачує асортимент меблів, за їх фунціональним призначенням: з’являються: дрессуар, посудна шафа, двокорпусна шафа, перші варіанти кабінета, – і всі вони були результатом еволюціонування середньовікової скрині.

Ренесанс зародившись в надрах Середньовіччя через двісті років, пройшовши основні етапи стилю (зародження, розвиток, згасання) плавно перетече у новий стиль – бароко.

Бароко (ХVII) – стиль монархії, аристократії, церкви (стиль ієзуїтів). “Barocco” з італійської означає “дивний”, “вичурний”,- був прямим логічним продовженням Ренесансу. Основні елементи декору, як і в Ренесансі беруть свій посаток в античності, проте трактуються в своєрідній динамічній, насподіваній, подекуди “деформованій” формі.

Знайомі нам уже акант, пальмета в епоху бароко стають надзвичайно здекоратизованими. Найбільш характерними мотивами орнаменту бароко є “С” і “S” – завитки, які є своєрідною трансформацією античного завитка. Найбільшого свого розвитку в декоруванні досягають мотиви гротескно-алегоричного характеру (москарони, химери, гротески, герми).

Ще одним нововведенням у меблевиробництві було прагнення до уніфікації цого процесу, - альбоми з малюнками зразкових придметів меблярства (каталоги) – своєрідна риса епохи.

Бароко збагачує видовий асортимент меблів. Серед нововведень: бюро, диван, консольний стіл, комод.

Рококо. В другій чверті XVІІІ століття стиль Бароко переходить у свою згасаючу фазу, яку виділяють як окремий стиль – рококо. На відміну від парадності, динамічності і надмірності бароко в рококо панують тенденції витонченості, ніжності, манірності, інтиму. Згадувані вже нами класичні мотиви орнаменту набувають нового звучання – надзвичайно витончені, плавні. Нововведенням, і найбільш репрезентуючим цей стиль мотивом стає рокойль. (штучний грот, раковина) – результат трансформації барокової мушлі. Ще одним нововведенням характерним тільки для цього стилю стає ремітка.

Значний вплив на мистецтво Рококо мало мистецтво Китаю, результатом якого став такий предмет меблів як ширма, значно збагатилась техніка декорування – різьба по лаку.

Стилеві меблі Рококо зняли соціальну напругу між аристократією і буржуа, ставали здобутком інтер’єру обидвох станів.

Класицизм – останній з “великих” стилів – данина античному мистецтву, результат впливу археологічних відкриттів пов’язаних з Давнім Римом і Єгиптом. Викликаний до життя у Франції під час привління Людовика XVІ, мав незначні зміни в роки буржуазної революції і остаточно викристалізувався під час правління Наполеона Бонапарта в найвищій точці свого розвитку – ампірі. Характерна ознака класицизми – підкреслена конструктивність, легкість, строге підпорядкування декору. На відміну від Бароко і Рококо з вирішенням ніжок меблів у формі кабріолей, класицисистичні ніжки нагадують за формою колони, що звужуються до низу, іноді компоновані. Найбільшого розквіту в декоруванні класицистичні меблі досягають в ампірі, в якому проявились “великоімперські” смаки оточення Наполеона, і результатом яких стало повернення помпезних мотивів Римської імперії: трофеї, емблеми, вінки лавра, а також, давньоєгипетські мотиви: сфінкс, скарабей, лотос. Нововведенням стали два мотиви, що складають епіграфічну групу: ініціал і вензель (логотип). Проіснував ампір не довго: з падінням імперії Наполеона він втрачає своє панівне становище і змінюється бідермеєром, проте впливи його на формотворення були відчутні аж до кінця ХІХ століття.

Таким чином, пройшовши вищенаведені етапи розвитку, стилеві форми і орнаментика, стають засобами нових пошуків в другій половині ХІХ століття, а також цінним навчально-методичним матеріалом для художніх навчальних закладів.

Класифікація стилевої орнаментики за типом орнаменту.

В попередньому розділі ми оглядово ознайомились з процесом евоюції стилевої орнаментики, яка є основним виражальним засобом в орнаментальному еклярстві. Мною була подана тільки основна маса елементів і мотивів, яких є біля 60 (існує щ чимала кількість похідних).Навіть при такій кількості вільне оперування ними може виявитись проблемою в процесі їх вивчення і відтворення в матеріалі, тому з метою легшого засвоєння і оперування поданим матеріалом я пропоную розробити його по підгрупах, за типом орнаменту (за прикладом подібної класифікації в народному мистецтві). Загалом з усієї маси можна відмітити 9 типів:

Геометричну групу орнаментів складають елементи і мотиви утворені за допомогою простих геометричних засобів: лінії, дуги, геометричних фігур: кола, трикутника, чотирикутника і т. ін.

1. Волюта (дод. )

2. Завиток (дод. )

3. Меандр (дод. )

4. Алмазна грань (дод. )

5. Монетні орнаменти (дод. )

6. Стрічковий орнамент (дод. )

7. Мореска (дод. )

8. Складка (дод. )

9. Масверк (дод. )

10. Тріфоль (дод. )

11. Риб’ячий міхур (дод. )

12. “С” і “S” завитки (дод. )

Рослинну групу складають елементи і мотиви утворені на основі стилізації натуралістичних рослинних форм, відповідно до потреб стилістичного і технологічного відтворення:

1. Акант (дод. )

2. Пальмета (дод. )

3. Розетка (дод. )

4. Арабеска (дод. )

5. Краб (дод. )

6. Вінок (дод. )

7. Гірлянда (дод. )

8. Фіала (дод. )

9. Флерон (дод. )

Зооморфні - результат стилізації форм тваринного світу:

1. Дельфін (дод. )

2. Риба (дод. )

3. Орел (дод. )

4. Овен (дод. )

5. Віл (дод. )

6. Кінь (дод. )

7. Змія (дод. )

Фігуративні мотиви, утворені на основі зображення людських постатей:

1. Атлант (дод. )

2. Кореатида (дод. )

3. Вакх (дод. )

4. Амур (Путти) (дод. )

5. Солтир (дод. )

6. Герма (дод. )

Гротескно-алегоричні – мотиви, які відтворюють в стилізованій формі міфічних істот засобами алегорії:

1. Грифон (дод. )

2. Сфінкс (дод. )

3. Химера (дод. )

4. Гротеск (дод. )

5. Сирена (дод. )

6. Маскарон (дод. )

7. Медуза(дод. )

Геральдичні