географа з Німеччини А.Геттнера.
Сучасний підхід до хорології досить доступно виразив географ В.С.Преображенський - основою хорологічного методу "виступає уявлення про взаємозв'язок у просторі".
Хорологічний метод розвивається за принципом регіоналізму, який означає, що в межах певного регіону виникає специфічна територіальна єдність взаємодії природи, людини (населення) та її діяльності. Регіоналізм, таким чином, спрямовує дослідників на вивчення територіальної взаємодії. При цьому до уваги беруться нашарування і синтез декількох культур на даній території.
Очевидно, що хорологічний принцип безпосередньо пов'язаний із принципом комплексності. Комплексність у даному випадку означає всебічне вивчення конкретної території.
Окрім того, при аналізі об'єкта велике значення має генетичний метод, який розглядає предмет у його розвитку. Даний підхід є важливим для науки, оскільки він враховує процес формування. Без нього неможливий перехід від функції опису до функції пояснення, а обмежуватися тільки реєстрацією фактів для науки недостатньо.
Один із найбільш важливих принципів країнознавства -екологічний. В даний час потрібно вирішувати не тільки проблему раціонального використання ресурсів, але й проблему організації оптимального середовища проживання.
Необхідно також звернути увагу на гуманістичний принцип у країнознавстві, який акцентує увагу дослідника на розвиток людини як цілі.
У процесі гуманізації країнознавства та із врахуванням зростаючої ролі туризму в сучасних умовах у процесі синтезу знань про країни та райони перед ним з'являються нові методологічні завдання:
показати спосіб життя та відкрити процеси відтворення людини (його здоров'я, довголітнє активне життя, духовний потенціал та ін.);
охарактеризувати розвиток виробництва як засіб, який забезпечує відповідний рівень життя;
дати характеристику природного середовища як джерела ресурсів і як середовища трудової діяльності та повсякденного проживання людини;
- розкрити, як природне середовище та інші фактори впливають на розвиток туризму;
- показати, як туризму впливає на розвиток країни (регіону). Для розвитку науки найважливішим фактором є суспільна потреба у ній, а точніше, у тих функціях, які вона виконує. Країнознавство ж виконує наступні функції:
Гносеологічну функцію. Країнознавство має велике пізнавальне, освітнє значення. Воно вносить суттєвий внесок у створення географічної картини світу.
Аксеологічну (оцінкову) функцію. Проводиться оцінка країни або регіону із наявності тих чи інших ресурсів (природних, економічних, туристичних і т.д.).
Інформаційну функцію. Вона складається зі збору, зберігання та надання відомостей про країну і її райони (географію, природу, культуру, історію і т.д.).
Важливу роль країнознавство відіграє у зовнішньоекономічних зв'язках.
Синтезуючи знання, країнознавство виконує в системі географічних наук інтегруючу роль.
Список літератури
Ананьев А.А. Экономика и география международного туризма. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.
География туризма / Под ред. Н.П.Крачило. - К.: Вища шк., 1987.
Квартальнов В.А., Романов А.А. Международньїй туризм: политика развития. - М.: Советский спорт, 1998.
Преображенский В.С. Поиск в географии. - М., 1986.
Проблеми міжнародного туризму: Збірник наукових статей. - К.: ТОВ "ЧАС ПІК", 1997.