сестри чи брати українського етнічного організму, а його діти. Точно так нащадками ("дітьми") латинян є еспанці, французи та румуни, еспанців - мексиканці, чілійці та аргентинці, англійців - американці, канадійці та австралійці. Без розуміння цих універсальних законів історичної етнології неможливе об'єктивне відродження правдивої історії Східної Европи. На жаль, до сих пір вона лишається викривленою імперськими аспіраціями прибічників "єдиної та неділимої", викорінити які не завжди вдається навіть видатним українським історикам.
ЛІТЕРАТУРА
М. С. Грушевський. "Звичайна схема руської' історії й справа раціонального укладу історії Східного Слов'янства". Статьи по славяноведению. Вьіп. І. Спб, 1904, стр. 298-304.
Леонід Залізняк, Нариси стародавньої історії України, Київ, 1994.
Леонід Залізняк, Походження українського народу, Київ, 1996.
Леонід Залізняк, Етногенез українців, білорусів та росіян. "Пам'ять століть", 1997. № 4, с. 2-13. Я.
Дашкевич. "Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України", Україна: наука і культура. - Київ, 1994, с. 136-140.
В. В. Седов. Восточньїе славяне в VI-XIII ст., Москва, 1982.
Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття, Київ, Генеза, 1997.
УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИК ЖУРНАЛ ІСТОРІЇ І УКРАЇНОЗНАВСТВА 1-4 (136-139). Рік XXXV Під загальною редакцією ЛЮБОМИРА ВИНАРА 1998 НЬЮ-ЙОРК - ТОРОНТО - КИЇВ - ЛЬВІВ - МЮНХЕН