Ніж кошиковий (іл. 11.2, а) має універсальне призначення у виготовленні плетених меблів. Ним обрізають кінці прутів, зрізають сучки, стругають і т. д.

Горбач (іл. 11.2, б) застосовують для обрізування кінців прутів у плетених виробах. Садовий ніж (іл. 11.2, в) використовують для різання порівняно тонких прутів, а серповидний (іл. 11.2, г) — більш товстих прутів та палиць; він може бути більшого розміру з серповидно загнутим кінцем або невеличкого розміру, короткий, схожий на шевський, але з заокругленим гострим кінцем.

У виготовленні плетених меблів користуються паяльними лампами або спиртівками для обпалювання волосків (ворсу) на виробах. Шила трьох розмірів (діаметром 1, 2 та 4 мм) використовують для свердління гнізд, для укріплювання ручки, зарівнювання кінців прутів, що залишилися після плетення загинок. Потрібні також кусачки, плоскогубці та садові ножиці, або секатор (іл. 11.2, д).

Набивачки різних розмірів необхідні для виготовлення щільнішого плетення. Ножівки, садові пилки застосовують у виготовленні меблів. Обручі для кошиків овальної форми роблять з вербових прутів, товщина яких залежить від розміру і виду кошика.

Колунки використовують для розщеплення прутів на 3—4 частини, їх виготовляють з твердих порід дерева (дуба або акації) завдовжки 6—8 см, діаметром 3 см. Тильний кінець колунків опуклий, а на другому кінці передбачено 3 або 5 рівних вирізів — торців. На кінці колунка є вістря. Ко-лунок з трьома вістрями називають трійником, а з чотирма — четвертником.

Шоф (стругальний інструмент) призначений для вироблення струганих стрічок. Він складається з дощатої основи розміром 200x100x25 мм, на якій змонтовано пересувний стругальний ніж.

Розділ ІІІ. Художнє лозоплетіння, декоративне, вжиткового призначення.

Найпоширеніший вид плетених виробів господарсько-побутового призначення — кошики, їх плетуть із зеленого та білого прута, а також з прутових стрічок. Кошики із зеленого прута простіші й міцніші, їх призначено для різних господарських потреб (перенесення та транспортування кормів, овочів, плодів тощо). Кошики з білого прута чи стрічки відзначаються легкістю та витонченістю. Великого поширення набули різні ручні кошики, дорожні, кошики для білизни і т. д.

Кошик найпростішої форми. Для виготовлення кошиків простих за формою спочатку виготовляють рамку. З горіхових або вербових прутів середньої товщини згинають два однакових обручі потрібного розміру. Зігнуті кінці прутів застругують на клин, як показано на іл. 11.18, а. Кінці обруча скріплюють дротом, тонкою міцною шворкою або тонкими цвяхами. Заготовлені обручі вставляють хрестоподібне один в одного (іл. 11.18, б) і скріплюють цвяшками.

Місця схрещення обручів обплітають прутом або стрічкою, як показано на іл. 11.19, а. Прут або стрічку міцно заплітають на хрестовині кілька разів. Утворюються зірочки, які скріплюють обручі. Вони призначені також для прикріплення до нижньої частини кошика поздовжніх зігнутих стовпчиків-ребер кошика (не менш ніж по одній парі з кожного боку обруча).

Іл. 11.17. Перехресна обвивка стрічкою.

Іл. 11.18. Виготовлення обручів для кошиків найпростішої форми.

Зірочку для скріплення обручів і закріплення стовпчиків кошика можна виплести і іншим способом (іл. 11.19, б).

Для поздовжніх стовпчиків кошика беруть прути товстіші, ніж для плетення. Довжина стовпчиків та їх вигини мають бути такі, щоб форма кошика була симетрична. Простим плетенням, починаючи від зірочки, плетуть дно кошика до його середини. Під час плетення для більшої міцності вставляють нові поздовжні стояки, оскільки відстань між першою парою стовпчиків значно збільшується. Так заплітають дно кошика (іл. 11.20).

Іл. 11.20. Кошик.

Круглий кошик. Для плетення потрібно вісім товстих прутів однакової довжини. Середини чотирьох прутів розщеплюють ножем і вставляють в них решту чотири (іл. 11.21, а). Складену з цих прутів хрестовину (іл. 11.21, б) обплітають двома прутами (починаючи з тонких кінців), обійшовши навколо хрестовини два ряди. Потім кінці хрестовини розводять попарно і одержують вісім радіусів, що розходяться. Обплітають їх, як показано на іл. 11.21, в. Далі, розводячи прути в парах стояків, одержують 16 стояків основи дна кошика, які обплітають пошаровим плетенням (іл. 11.21, г), виробляючи дно кошика потрібного розміру. Між розведеними стояками основи дна кошика слід дотримуватись однакової відстані. Дно плетуть щільно, бо від його щільності залежить міцність кошика. Закінчують дно плетенням мотузочки у два прути. Виступаючі кінці прутів рівно обрізають біля самої мотузочки.

Іл. 11.19. Скріплення обручів і закріплення стовпчиків для кошиків найпростішої форми.

Комлеві кінці прутів, відібраних для стояків стінок кошика, застругають ножем; загостреними кінцями щільно вставляють в дно поруч з прутами. Потім загинають усі стояки доверху, кінці їх зв'язують і обплітають мотузочкою в три

прути. Мотузочка щільно тримає стояки. Щоб під час дальшого плетення кінці стояків не розходились, вставляють відповідно розміру обруч-шаблон, прикріплюючи його до чотирьох стояків. Далі пошаровим плетенням виплітають стінки кошика. Закінчують плетення стінок мотузочкою в чотири прути, а потім загинкою у три пари прутів.

Іл. 11.21. Плетення круглих кошиків.

Для закріплення ручок кошика на протилежних боках стінок шилом роблять зверху отвори у загинці і вставляють у них кінці товстішого, зігнутого дугою прута (іл. 11.22, а). Добре вимочений товстий прут скручують, протягають у загинки біля кінців ручок і обмотують ним ручку 4—6 раз