міцністю та зручністю в користуванні. Ніжки цього крісла високі — до підлокітника. Знизу, збоку до ніжок прибивають поперечні палиці, які правлять за бічні проніжки. Ніжки прибивають до рами сидіння. Зверху, до торців ніжок, прибивають підлокітники та палицю для спинки або зігнуту дужку.
Підлокітники розширюють, для чого до передніх ніжок ззовні збоку по ширині підлокітників (60—80 мм) прибивають підтримуючі косинці. Якщо верхню кромку спинки роблять однакової ширини з підлокітниками, то косинці встановлюють ззаду. Якщо кромку спинки залишають вузькою, то палицю для спинки прибивають до торців ніжок з випуском назовні кінців потрібної довжини для заміни косинців. Паралельно внутрішнім палицям підлокітників по косинцях закріплюють палиці, які розширюють смуги підлокітників і спинки, якщо її роблять широкою. Спереду, на 250—300 мм нижче рамки сидіння прибивають поперечну планку. Навколо рамки сидіння прибивають обтягуючу пластину так, щоб вона охоплювала ніжки. Пластинами скріплюють нижні торцеві з'єднання деталей.
Для обробки виплетеної задньої та бокової сторін прибивають стояки до рамки сидіння. Спочатку виплітають нижню частину, а потім верхню. Рисунок складають з різних видів суцільного та ажурного плетення. Сидіння плетуть окремо стрічками з прутів. Щоб воно було міцним і не провисало, по внутрішньому розміру рами сидіння роблять другу раму і натягують на неї рідко сплетену сітку. Другу раму вставляють у першу і прибивають до неї. Для плетення підлокітників та верхньої кромки спинки між палицями цих деталей встановлюють по два-три прути. На основі з палиць і прутів виплітають площини способом простого плетення, огинаючи проплетеними прутами крайні палиці основи.
Полотно для сидіння, сплетене з стрічок, змочують водою, потім викроюють, враховуючи припуски на кромки, які підвертаються під рамку сидіння. Вирізане за заданим розміром полотно прибивають до рамки сидіння. Підвернувши передню кромку полотна всередину крісла, на неї накладають пластину, яку прибивають до поперечної палиці, закріпленої на передніх ніжках нижче від рами сидіння.
Особливою міцністю та простотою конструкції відзначається різновидність квадратних крісел з вузькими, в одну палицю, підлокітниками і такою ж спинкою. Простір від верхньої кромки спинки в таких кріслах до підніжок заповнюють густим суцільним плетивом. Спереду по всій довжині ніжок прибивають накладні косички.
Крісло «підкова» (іл. 11.38). Виконують з підковоподібною спинкою, розташованою в одній площині 3 підлокітниками. Передня сторона рами — сидіння цього крісла пряма, бокові та задня — у вигляді дуги. Висота задніх ніжок — до підлокітників, а передніх — тільки до рами сидіння. Проніжки — таврові або хрестовинної форми.
Перед складанням кістяка на раму сидіння натягують пластичну сітку, яка підтримує плетене полотно. Ніжки, проніжки і раму сидіння з'єднують цвяхами. Дугоподібно вигнуту палицю
Іл.. 11.2. Ножі та садові ножиці.
Іл. 11.4. Плетення способом мотузочки.
Іл. 11.5. Плетення в шахматку.
4.2.План-конспект заняття.
Конспект уроку.
Тема: Плетення з лози. Ознайомлення з історією розвитку лозоплетіння та технологією плетення.
Мета навчальна: ознайомити учнів з історією розвитку плетення та технологією плетення.
Мета розвиваюча: розвинути в дітей вміння заготовляти природний матеріал – лозу.
Мета виховна: виховати любов до природи; ДУМ та його митців.
Обладнання: ілюстративний матеріал, картини, зразки, вироби майстрів.
Інструменти та матеріали: ножиці,сікатор, шила, щемилка, лоза.
Хід уроку.
І.Організаційна частина.
а) на перерві (підготовка робочих місць учнів, вчителя, дошки, унаочнення).
б) на уроці (організація учнів, активізація уваги).
ІІ. Повідомлення теми і завдання уроку.
Вступна бесіда. Привітавшись з дітьми оголошую тему уроку “Лозоплетіння”.
Завдання уроку.
Ознайомлення з історією розвитку лозоплетіння.
2.Технологія плетення та інструменти для плетіння.
3. Споглядання виробів видатних майстрів.
4.Сприймання та оцінка виробів на які зверталася увага.
ІІІ. Розповідь учителя.
Даю кортку розповідь про історію виникнення лозоплетіння; розповідаю про технологію плетіння з лози та інструменти, які необхідні для плетення.
ІV. Активізація уваги учнів.
Показую учням вироби з лози різних майстрів. В ході показу аналізую роботи.
V. Підведення підсумків уроку.
Назвіть відомі центри лозоплетіння ?
Які ви знаєте види плетення ?
Які матеріали та інструменти використовують для
лозоплетіння ?
Чи сподобався вам сьогоднішній урок ? Чим ?
VІ. Оголошення домашнього завдання.
Висновок
Я думаю, що художнє плетення відіграє важливу роль в розвитку декоративно-ужиткового мистецтва. Цей вид мистецтва, як і інші походить з сивої давнини, а його вироби завжди знаходять місце у побуті.
Ознайомившись з усіма тонкощами цього мистецтва стає зрозуміло, що праця клопітка, але водночас цікава та захоплива.
Говорячи про плетення виробів з лози різної форми та призначення, застосовуючи різні методи та види плетення необхідно керуватися насамперед метою виконання. Так, як від цього залежить якість конструкцій виробів, міцність, надійність, довговічність. Якщо виріб буде знаходитись в квартирі, то він повинен відповідати за своїми художніми характеристиками стильній єдності інтер’єра в цілому. Будь-яке ускладнення форми повинно бути оправданим. Мистецтво лозоплетіння не тільки в тому, який вид плетення він використовує, але і як цей вид відповідає раціональності і призначенню предмета.
Якщо взяти дані з історії художнього плетення стає дивно, що людина з давніх давен займалася плетенням різних виробів, які до нашого часу не змінили значних форм. Так, два стільця знайдених в гробниці Тутанхамона цілком відповідають стандартам сучасного дизайну.
Уміння плести хороші, якісні вироби притаманні тим людям в яких є певний досвід у цій сфері. І напевне, щоб стати справжнім майстром, знавцем, потрібно послідовно оволодіти окремими видами плетення , потім навчитись виготовляти окремі елементи виробу, тільки після цього можна цілком перейти до виготовлення виробів.
Досвід і практика показали, що інтерес до плетених виробів і попит на них постійно зростає, а саме лозоплетіння удосконалюється і стає