Німці – історія і сучасність
НІМЦІ
Походження народу
У давні часи на сучасних землях Німеччини були поселення кельтів, яких у І ст. до н.е. витіснили германські племена.
МОВА
Німецька мова належить до західно-германської підгрупи германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Літературна мова базується на центрально-східному діалекті Верхньої Саксонії. У мовному єднанні Німеччини, для якої і досі характерна значна діалектна диференціація, значну роль відіграла Реформація і, пізніше, цілеспрямована діяльність над удосконаленням і унормуванням мови так званих мовних академій 17 – 18 ст., праці теоретиків мови і класиків німецької літератури.
ЕТНОКУЛЬТУРА
Одяг
Традиційний німецький костюм починає складатися з 16-17 ст. на основі середньовічних елементів одягу і міської моди. Зберігається в деяких районах Німеччини (Шаумбург, Ліппе, Гессен, Шварцвальд, Верхня Баварія). Основний елемент жіночого одягу - корсаж або кофта, збірчаста спідниця (або декілька, як у Гессені, різної довжини з товстої вовняної тканини), фартух. Нерідко носили на плечах хустку. У Верхній Баварії в 19 - початку 20 ст. замість спідниці і кофти носили сукню. Особливою розмаїтістю відрізнялися головні убори - хустки, які пов'язують різними способами, різної форми і розмірів чіпці і солом'яні капелюхи. У 19 ст. поширилися шкіряні башмаки з пряжками, подекуди півчобітки. Місцями до 20 ст. носили дерев'яні башмаки. Традиційний чоловічий костюм складався із сорочки, коротких (до колін) чи довгих штанів, безрукавки (пізніше жилета), шийної хустки, башмаків або чобіт. У 19-20 ст. поширився (включаючи і міста) так званий тірольский костюм. Біла сорочка з отложным коміром, короткі шкіряні штани на підтяжках, червона сукняна безрукавка (жилет), широкий шкіряний пояс, панчохи до колін, туфлі, капелюх з вузькими полями і пером. Існує професійний традиційний одяг вівчарів, сажотрусів, гірників, гамбурзьких тесль.
Житло
Для Німеччини була характерна каркасна будівельна техніка (фахверк), лише на півдні і місцями в колишніх слов'янських районах на сході зрубна (цямринна). У невеликих містах, що зберігають середньовічний колорит, чимало фахверкових будинків. Будівлі в готичному стилі і каркасні будинки збереглися й у більш великих містах. З кінця 19 ст. планування нижньонімецького будинку зазнало значних змін: вогнище замінене каміном, житлове приміщення розділене на кілька кімнат, господарські будівлі відділені від житлової частини. Середньонімецький будинок - каркасний, двоповерховий. У нижньому поверсі - житлова частина, у верхньому - підсобні приміщення, пізніше спальні. Будинок і двоповерхові господарські будівлі (стійла, сарай та ін.) охоплюють двір з 3-х чи 4-х сторін. Будинок розділений на три частини, вхід з бічної сторони веде в теплі сіни, до задньої стіни житлової частини примикає корівник (під одним дахом). Крім відкритого вогнища в житловому приміщенні - піч. У Верхній Баварії переважає альпійський будинок (характерний і для австрійців). Локальні особливості можна побачити в обробці меблів і побутових предметів: на півночі - різьблення, на півдні - розпис. Шварцвальский будинок: житлові і господарські приміщення розташовані під одним дахом.
КУХНЯ
Cуп-пюре гороховий із грінками . Горох 240 г, морква 60 г, петрушка 20 г, цибуля ріпчаста 60 г, кістки 600 г, свинина 200 г, хліб 100 г, олія вершкове 20 г, сіль.
Варений горох протирають через сито разом з відваром. З пасерованого борошна і бульйону готують білий соус, перемішують із протертим горохом, кип'ятять і проціджують через сито. Потім суп заправляють пасерованими дрібно нашаткованими коренями з додаванням свинячих шкварок. Як усі німецькі супи, гороховий повинен бути густим. Подають його зі свининою в бульйонних чашках. Грінки, нарізані кубиками і підсмажені на вершковій олії, подають окремо.
Лабскаус . 300-400 г нежирної солонини, 1 кг картоплі, 6 добре вимочених половинок оселедця, 3 солоних огірки, 250 г маринованого червоного буряка, 2 цибулини, 3 ст. ложки жиру, перець, 4 яєчні.
М'ясо відварити до м'якості, охолодити і пропустити через м'ясорубку. Картоплю зварити без солі, злити воду і підготувати пюре. Половину буряка, 2 огірки і 2 половинки оселедця крупно порубати. Розтопити жир у каструлі і засмажити в ньому дрібно нарубану цибулю. Додати м'ясо, картопляне пюре, нарубаний маринований буряк, огірки й оселедець. Приправити перцем (солі в цих продуктах достатньо). Розігріти пюре, постійно помішуючи. На гарнір подати малосольний оселедець, нарізаний скибочками, буряк, огірки. До кожної порції додають також яєчню. У такому вигляді лабскаус цілком придатний для подачі до столу.
Різдвяне печиво . 400 г пшеничного борошна, 100 г крохмалю, 1/2 пачки розпушувача, 200 г цукру, 1 пачка ванільного цукру, по 1/2 чайної ложки кориці, меленої гвоздики й імбиру, сіль, 100 г натертих волоських горіхів, 2 яйця, 250 г маргарину, лимонна глазур.
Просіяти борошно і розпушувач і швидко змішати з іншими продуктами. Поставити тісто на 30 хвилин, розкотити і вирізати будь-які фігурки. Випікати на змазаному олією листі на несильному вогні. Верх можна покрити глазур'ю.
НАРОДНІ РЕМЕСЛА
Обробка дерева, металу, скла, плетиво, вишивка, гончарство.
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР
Карнавал
Перед початком великого посту проводять карнавал. Це грандіозне свято походить з середньовіччя і зберігає елементи язичництва. Під час і напередодні карнавалу дозволено усе, що зазвичай є строго регламентованим. Це свято повної розкутості, переодягань та перевтілень. На думку вчених, подібне свято психологічно дуже корисне. Сміх, жарти, пустощі дорослих мають компенсувати відчуття цілковитої залежності людини середньовіччя від жорстких соціальних та церковних приписів у повсякденному суцільно заієрархізованому житті.
За старих часів приводом для карнавалу вважали лише перехід від зими до літа. Перед Мишастою середою підводили підсумок ділових відносин, оплачували відсотки за договорами