й знали, про це дбало підпілля переорганізованого ОУН. Рівночасно, асоційовано з політичною дійсністю, і, бодай здогадно, у причиновому зв’язку з нею, проходили деякі адміністративні внутрішні шкільні реформи. Мусіли йти заходи, щоб наблизити життя поодиноких шкіл до себе, що досі, головно на учнівському рівні, жили окремим життям, за традицією, виробленою ще за «небіжки Австрії» і скріпленою в перші повоєнні роки. То було впровадження шкільної самоуправи учнів, з однаковими «статусами» й цілями, заведення однакових одностроїв по всіх школах, нумерація шкіл тощо. Дивлячись із цієї точки, навіть основа реформи, розділення восьмирічної досі гімназії на три частини, мав позитивну сторінку для влади – частіше перегрупування кляс учнів, зменшення нагоди до витворення приязні і взаємодовір`я між ними».
Діяв Пласт також в Коломийському районі. Ще перед першою світовою війною в селі Воскресінці заснувались «райфайзенка», потім «Коса Стефчика» та різні освітні товариства, як «Просвіта», «Рідна Школа», замість «Січі» приймав Пласт, потім «Луги», «Каменярі», а крім того, був і хор чи хори – мішаний і дівочий; театральний гурток, що давав вистави у стодолах, поки не було окремої зали, і навіть мовний гурток, що дбав про чистоту української мови від полонізмів. Зросла не тільки національна, а й політична свідомість, так що молоде покоління було свідоме свого поневолення чотирма окупантами українських земель – Польщі, Московщини, Румунії, і Чехословаччини.
В селі Люча також діяв Пласт. Степан Николишин був членом об’єднаних українських педагогів і Пласту (головою місцевого відділу української стрілецької громади, першим заступником голови центрального проводу братства карпатських січовиків, звичайним членом НТШ). До останньої хвилини життя був активний і працював над докторською десертацією, яка друкувалась на сторінках «Нового Шляху».
Таким чином, Український Пласт в Галичині (на Коломийщині, зокрема) у двадцяті роки зробив визначний поступ, перетворившись на організацію із стрункою та широко розгалуженою структурою. На цей складний та багатогранний процес впливає цілий ряд внутрішніх та зовнішніх чинників. Особливо великої шкоди пластовому розвою завдали постійні репресії з боку польської влади. Хоча Український Пласт за своєю чисельністю (навіть у відповідній пропорції до загальної чисельності українського населення Галичини) значно поступався скаутським організаціям інших країн, в організаційно-структурному відношенні різниця між ними була зовсім невеликою, та й вона була зумовлена лише підтримкою останніх з боку їх державної влади.
Структура Організації На Початку Її Утворення
У Пласт приймали дітей із 8 років. Молодь від 8 до12 років належала до так званого «уладу новаків». Щоб стати членом цієї організації необхідно було виконувати такі вступні умови:
А)завжди і у всьому слухати свого впорядника;
Б)сумлінно навчатись у школі, ніколи не оправдовуватись пластовими заняттями занедбання шкільних обов’язків;
В)про кожну шкільну невдачу негайно повідомляли «впорядника», під час навчання не займатись нічим пластовим, хіба з дозволу професора;
Г)в розмовах, вправах, забавах бути жвавим і веселими, але одночасно чемними і згідливими;
Коли 6-8 новачків виявили бажання стати членами організації, «впорядник» починав з ними навчання, проводячи пластові сходини чи прогулянки.
На перших сходинах новаків впорядник детально пояснював дітям вступні умови, вів з ними розмову про Україну, намагаючись викликати у них любов до свого народу. Пояснював їм значення пластової тайни, написавши на листочку, який предмет необхідно принести на наступне заняття. Вимагав, щоб про це ніхто більше не знав. Впорядник вчив дітей пластового маршу(2-4рази),
проводив гру «Мовчанка». Таке заняття тривало одну годину.
Коли дітям виповнювалось 12 років, вони переходили до «уладу прихильників», де вивчали пластові закони, здобували практичні і теоретичні знання, необхідні для здачі першого іспиту (проби), після якого вони ставали дійсними учасниками організації.
Програма сходин «прихильників» - ознайомлення з будовою гуртка, детальне опрацювання обов’язків члена Пласту, показ та практичне в’язання двох пластових вузлів, організація гри Кіма (на запам’ятовування…), вивчення гімну, розгадування слів, виконання наказів і завдань на тиждень.
«Прихильнику», щоб одержати «ступінь учасника» необхідно було здати перший пластовий іспит:
1.Заслужити 10 «+» за добре виконання пластових правил.
2.При грі Кіма запам’ятати 16 предметів з 24.
3.Добре розуміти і знати основний пластовий статут.
4.Вміти так швидко в'язати пластові вузли, щоби протягом 2,5 хвилини зв’язати їх 6 на довгій линві.
5.Знати життєпис діяча, ім`я якого носить курінь.
6.Знати знаки, які вживають під час вправ для взаємопорозуміння на відстані.
7.Побувати на двох одноденних прогулянках.
8.Знати основні правила гігієни і доброї поведінки.
9.Прочитати 10 українських історичних повістей, вміти співати національний гімн і декілька стрілецьких пісень.
10.Вміти напам`ять пластову присягу і гімн (співати).
Після здачі іспиту пластун підписував складення ним «Пластунове слово честі», яке відправлялось до Верховної Пластової ради для реєстрації.
«Пластун-учасник», щоб стати розвідником здавав другий пластовий іспит, який включав в себе:
1.Пластун повинен бути членом цієї організації не менше трьох місяців.
2.Заслужити 40 «+» за свою діяльність.
3.Вміти надавати першу медичну допомогу (при ослабленні, непритомності, сонячному ударі, вивиху, переломі. Вміти робити штучне дихання).
4.Знати азбуку Морзе.
5.Йти по сліду 0,5 км протягом 20 хвилин.
6.Пластовим кроком (спосіб почергового ходу і бігу) бігти без видимої втоми зі швидкістю 2 км за 15 хвилин.
7.Розпалити вогонь у полі за допомогою матеріалу, який є під рукою, двома сірниками.
8.На вогні зварити обід – суп, м'ясо та мучна страва.
9.Знати сторони світу при допомозі компаса, годинника, сонця і місяця.
10.За допомогою військової карти потрапити в невідоме місце, не збившись з дороги.
11.Вміти розкласти шатро.
12.Показати свій щоденник вправ за останній місяць.
13.Показати свою ощадну книжечку.
14.Знати діловодство вищих