Четвертий щабель підготовки – це «пластун-скоб», або «пластун першого класу». Для одержання цього звання необхідно скласти почесний іспит, предметом якого було все, що представляє практичну вартість в житті. Необхідно було вміти надати першу медичну допомогу в різних випадках, знати основи літакобудування, електромеханіки, пасічництва, куховарства, садоводства, вміти перекладати іншомовний текст, знати музику, геологію, звичаї і життя звірів, астрономію, вміти керувати човном і плавати в одязі, фотографувати, знати столярство, вміти їздити верхи і берегти майно від пожежі, орієнтуватися в місцевості і знати шевство, картографію, володіти прийомами боротьби і вміти стріляти (з кріса).

До складання почесного іспиту допускались «розвідники», які представляли такі довідки і матеріали:

1.Про бездоганність пластової служби.

2.Ощадну книжечку із зекономленими грошима.

3.Опис самостійної прогулянки з накресленою дорогою.

4.Самостійно накреслити карту України.

5.Довіку про залученого до Плату нового члена.

Найвищою почесною назвою була «Гетьманський Пластун Скоб», яка присвоювалась при здачі шести почесних іспитів, або за надзвичайної заслуги пластуна.

За досягненням 18р. пластун переходив до «уладу старших пластунів». Це етап дальшої праці над собою і для блага суспільства.

Наступний щабель пластової організації – «пластовий сеніорат», в склад якого входили старші люди, знавці Пласту. Їх завданням було нести молоді ідеї Пласту, сприяти її організації і вихованню…

За заслуги пластун одержував відповідні нагороди: письмова подяка гуртка, куреня, похвальний лист Верховної Пластової Команди. Найвищою відзнакою був Срібний Архангел Мисаїл. За здійснені подвиги пластуни нагороджувались бронзовим та срібним хрестом.

Ідеї Пласту не було притаманне застосування кари, і в звичайному розумінні цього слова її не було. Існувало лише засудження порушень «Пластового Слова Честі». У разі недотримання вимог Статуту пластун виключався з організації без права повернення в неї.

«Учасники» й «розвідники» за три порушення пластових правил давали щораз виразніше пояснення, а за четверте – виключалися з організації.

Член Пласту допускав порушення, коли:

Не побачив, або не впізнав на вулиці того, кого потрібно було б впізнати; коли на сходинах не чув, про що говориться;

Зробивши погано, оправдовувався, що не хотів;

Зігрівшись, пив холодну воду, або приходив на вправи у невідповідному одязі;

Пообіцявши зробити, забував про це;

Записавшись до хору, не відвідував його репетиції;

Спізнювався на сходини, до школи, на концерти;

Багато часу віддавав одній справі, занедбавши інші;

Під час пластових вправ не здавався переможцю, хоча бачив, що програвав;

Сварився з кимось, не вітався зі старшими по віку, або не відповідав на привітання;

У лісі лякав звірів, нищив посіви, не допоміг, бачачи необхідність, іншій людині;

Ображався;

Перебігав через газони, псував майно в школі чи установі;

Занедбував шкільну чи домашню науку, не читав книжок;

Не виконував наказу провідника, чотаря;

Пив і курив, брав участь у легковажних розмовах;

Легковажно наражався на небезпеку для свого життя;

Нищив книжку;

Входив у дім, не витираючи ноги, приходив у театр чи на концерт у невідповідному одязі, ходив у подертому одязі, не мився як слід, тримав у поганому стані книжки і зошити, не дбав про гарний вигляд своєї кімнати, не дбав про авторитет своєї школи, організації, народу;

Одержавши кару, висловлював своє невдоволення цим, або обурювався, коли похвалу одержав хтось інший, а не він;

Пластуну, який, склавши присягу, допустив порушення, оголошувалась догана, підписання ним карного протоколу (тобто, давав розписку), відчитання порушником карного формуляра на спільних сходинах всіх гуртків. На сходинах, до речі, і виключали із Пласту. За кожне допущене порушення була розроблена відповідна система громадського осуду.

Школа офіційно не втручалась в життя Пласту. Все ж зв'язок між ним був – поганий учень не міг бути добрим пластуном, як і добрий пластун – поганим учнем. Пластові правила вимагали, щоб:

1.Учнів, які не встигали більше, ніж з трьох предметів, не брали в Пласт.

2.Члени Пласту, які не встигали більше, ніж з одного предмета, не могли безкарно перебувати в цій організації.

3.В час шкільного навчання пластова влада надавала 2 і більше тижнів примусової пластової відпустки для ліквідації шкільних заборгованостей.

Також пластунам і пластункам давались завдання на літні канікули:

Записувати етнографічний матеріал тієї місцевості, де вони перебували.

Прочитати селянам найменше три українські книжки.

Зробити 10 добрих діл ближнім.

Описати точно окраїну села, пояснити вуличні назви.

Подати статистику села; кількість населення, їх віросповідання, рід занять та ін.

Зробити план могил українських січових стрільців.

Описати церкву.

Подати назви і віддалі до найближчих сільських місцевостей.

Переписати всі пісні, в тому числі про УСС.

Записати місцеві перекази і оповідання.

Описати місцеві обряди та звичаї.

Описати одяг селян та матеріал, з якого його виготовлено.

Записувати, по змозі, кожного дня погоду.

Сушити лікарські рослини та вивчати їх використання.

Вивчити місцеві назви звірів та їх поведінку.

Зібрати зразки мінералів, скал на даній території.

Зібрати цікаві старі речі.

Виконання цих робіт підтвердити обов’язково свідками із членів організації.

Висновок

Український Пласт – частина міжнародного скаутського руху, визначна національна громадська інституція, унікальна, без аналогів, виховна система. Він відіграв велику роль в ідейному , духовному та фізичному розвитку західноукраїнської молоді 1911-1939р.

Виникнення Пласту в Галичині перед 1 Світовою війною зумовили своєрідні зовнішні та внутрішні чинники. Його вихованці взяли найактивнішу участь у перших національно-визвольних змаганнях новітньої доби. У 20-ті роки українська скаутська організація поширилась на Волинь та Закарпаття, а в Галичині цього часу досягла свого найвищого рівня розвитку. Через несприятливі історичні обставини вона не змогла пустити глибоке коріння на Буковині та Наддніпрянщині.

У своїй діяльності Пласт використовував широкий арсенал форм та методів виховання молоді нової генерації. Її головний зміст становили фахово-пластовий вишкіл, культурно-освітня та економічна праця, громадська-патріотична та міжнародна