Клоли дивишся на солом’яне мереживо воріт, то здається, що сам час зупинив свій рух перед цією тендітною рукотворною красою, щоб нащадки тих, хто перетворив просту солому в скарб, могли захоплюватися цим високим мистецтвом.

Історя зберегла ім’я майстра воріт, які походять з села Вавуличі, що на Пінщині, - місцевого селянина з білоруським прізвищем Климович. Проте, коли розглядаєш солом’яне мереживо царських воріт, здається, що над їх створенням працював не одн мйстер. Сотні плетених квадратів і ромбів, багато метрів витого джгута різної товщини...

Солом’яні царсокі ворота – вершина соломоплетіння минулого, свідчення високого рівня розвитку цього виду народного мистецтва в XVIII – XIX ст. Ми не можемо не захоплюватися досконалою технікою і високим художнім смаком майстрів минулого, коли розглядаємо ще один унікальний зразок соломоплетіння – плетену шкатулку початку XIX ст., яка зберігається в Державному Історичному музеї в Москві. Походження цієї невеликої шкатулки, ім’я майстра, який її створив, невідомі, але дивує її майже повна схожість з білоруськими плетеними солом’яними воротами.

Сплетена шкатулка з надзвичайною майстерністю. Легка і ажурна, вона, не маючи всередині додаткової основи, дуже міцна.

Білоруські плетені ворота і солом’яна шкатулка – ось мабуть і все, що збереглося із зразків соломоплетіня минулого.

Розділ 2. Ознайомлення з основами виготовлення виробів із соломки.

Інструменти і обладнання.

Для заготівлі соломки застосовується серп.

При виготовленні художніх виробів виористовують:

гострі ножиці для нарізання соломки і вадсікання твердих частин стебел, вузликів, а також для пірівнювання кінців в готових виробаз;

дерев’яний молоток типу киянки для ущільнення сирих косичок;

праска для вирівнювання готових плоских виробів;

голки і наперсток для зашивання плетінок;

пласкогунці для протягування голки через щільні ділянки плетива;

для інкрустації – різак і чекани;

обробляють сировину і виготовляють речі на звичайних робочих столах;

для відбілювання, фарбування, промивання соломки застосовують емальовні або альмінієві посудини;

для замочування соломки використовують емальовані або пластмасові лотки.

Цим простим предметам характерні досконалість форм, плавність округлих контурів. Фактуру їх поверхні декоративно збагачує графічний ритм горизонтальних джутів соломи і діагоналей дрібних стіпків їх перетяжок, які виразно читаються на ясногму фоні соломки.

Поряд з солом’яним начинням одним з найбільш поширених в селянському середовищі рукотворних предметів із соломки були солом’яні капелюхи. До середини XIX століття солом’яний капелюх складав невід’ямну частину костюма селян півдня Росії, Білорусії і України.витіснені головними уборами фабричного виробництва з святкового костюма, вони довго залишались незамінними в будні, на польових роботах. В білоруських і українських селах не рідкість і в ніш час побачити пастуха, селянина, працюючого в полі, в широкополих солом’яних капелюхах, які називають “капельш”, “бриль”.

Плетений солом’яний капелюх легкий, добре захищений від сонця, не намокає під час дощу. При всій своїй простоті солом’яний капелюх завжди був красивою деталлю селянського костюма. Золотисті, з глянцевим відливом, рельєфною фактурою і узорчастим малюнком переплетенняя, слом’яні капелюхи гарно поєднувались з плетеними кольоровими поясами, вишитими сорочками, служили прекрасою традиційного чоловічого костюма.

Перша письмова згадка про солом’ний капельх належить до 946 року. В той час великі солом’яні капелюхи були частиною екіпіровки саксонських воїнів. В XV – XVI ст. солом’яний капелюх був уже широко популярний в Європі. Цей головний убір носили як прсті люди, так і знать. Спочатку такі капелюхи носили чоловіки, пізніше – також і жінки. В XVI – XVIІ ст. солом’яний капелюх стає одним з найпопулярніших головних уборів в Європі.

Види сировини.

В нашій країні росте значна кількість культурних і дикоростучих злаків: жито, пшениця, овес, рис, ячмінь, м’ятлик, тимофіївка та ін. Для плетіння художніх виробів найбільш придатна житня соломка. У неї рівне стебло з довгим міжвузлям (верхнє коліно – до 50 см.), з невеликою збіжністю (зменшенням товщини стебла по всій його довжині). Вона відзначається міцністю при відносно тонких стінках при розмочуванні стає пластичною, а після висихання добре зберігає надану їй форму. Золотисте забарвлення має велику гаму відтінків – від сріблясто-зеленого до густо-жовтого і червонуватого. Житня соломка добре фарбується аніліновими барвниками. Застосовується у всіх видах плетіння, а також в інкрустації.

Пшенична соломка відзначається м’якістю і меншою міцністю, використовується для більш тонких робіт, для віготовлення дрібних візерунковіх плетінок (шириною до 5 мм).

Серед відчизняних злаків найм’якіша соломка у вівса. Його стебло коротке, з сильною збіжністю, товстими стінками. Поверхня – з блиском, інтенсивно-теплого кольору.

Рисова соломка відома своєю міцністю, має довгі малозбіжності стебла, вона пластична після замочування. Використовується для плетіння плоских плетінок шириною 5-6мм, а також для виготовленя декоративної скульптури.

Соломка дикоростучих злаків (м’ятлик, тимофіївка, війник, низькорослі різновиди тростини). Верхні коліна досягають значної довжини (50-70см), міцні, товстостінні, але не достатньо гнучкі після замочування. Можуть використовуватися в окремих видах плетіння (спіральному, плоских плетінках).

Соломка в залежності від умовосту рослини, часу її збору і особливостей зберігання набуває того чи іншого кольору. Якщо рослина в затінку, то її соломка червонувото-фіолетового кольору. Соломка, яка перезимувала в стозі, стає коричневою. М’які і пружні житні стебла, зрізані в період молочно-воскової стоглості зерна; мають приємний зелений колір. Саме тому кольорова гама соломки достатньо велика, в ній нараховують близько 90 відтінків.

Обробка сировини

Заготовку соломки (вручну серпом) проводять перед масовою косовицею хліба в липні-серпні. Скошений хліб зв’язують в снопи. Після 1-3-денного просушування снопи акуратно оббивають длявідділення зерна. Зберігають зв’язану соломку в затіненому, неопалюваному приміщенні.

Підготовка соломки. З стебел зрізують