Соломку, зібрану після обмолоту зерна, застосовують рідко, тому, що вона помнутаі після обробки стає ламкою і крихкою. Разом з тим вона має по-своєму гарний, неповторно-золотистий колір, який дає додаткові можливості художнику. Звичайно для одержання рівномірного золотистого кольору соломку розкладають на сонці і витримують від кількох годин до 2-3 днів

Відбілювання соломки. Щоб одержати соломку сріблясто-білого кольору, її відбілюють будь-яким відбілювачем. Найбільш безпечні в роботі слабкі розчини перекису водню (10%) і питтєвої соди (5%). Розв’язаний сніпок опускають в плоску ванночку і притискають велики гнітом чи дерев’яними брусочками для того, щоб соломка була повністю покрита розчином. Соломку відбілюють на протязі 2-6 годин, в залежності від концентрації розчину і потрібного ступеня відбілювання. Існує кілька способів відбілювання. Можна рекомендувати два, з них вибирають той, який найбільше відповідає умовам роботи.

За першим способом соломку занурюють в суміш 10-процентного розчину перекису водню і 2-процентного силікату натрію, нагріту до 60; витримують в ній протягом 2 годин при температурі 100. відбілену соломку промивають гарячою (50-60) протічною водою протягом 10 хвилин, а потім, викладену рівним шаром на листках паперу чи газетах, просушують протягом двох годин при температурі 18-23.

За другим способом, який займає більшу кількість часу, соломку, попередньо розпарену в гарячій воді, закладають в посудину, а потім вже заливають 10-процентним розчином перекису водню і витримують протягом 4-6 годин. Після відбілювання соломку ретельно промивають протічною водою чи в кількох змінах води. Для того, щоб відбілена соломка стала більш пластичною і м’якою, її треба змочити на 1,5-2хв в 2 процентному розчині аміаку. Нашатирний спирт (аміачна вода) 25-процентної концентрації розводять у воді з дотриманням необхідних застережень(одна масова частка на 12 масових часток води). Після замочування соломку промивають протічною водою. Підготовлені розчини перекису водню і аміаку можна використовувати в роботі не більше 2 разів.

Фарбування соломки. Якщо хочуть одержати кольорову соломку, то її фарбують аніліновими барвниками, основними чи активними.

Розчини основних барвників готуються з розрахунку 1г барвника на 1л води, з додаванням 2г оцтової кислоти і 1г кухонної солі. Розчин нагрівають до кипіння і занурюють в ньго відбілену соломку. Прокип’ятивши розчин протягом 5 хвилин, соломку промивють в протічній воді і сушать протягом 24 години при температурі 18-23. Застосовують такі марки основних барвників: аурамін-паста, фіолетовий К,синій К,бірюзовий,жовтий,родамін Ж,родамін С.

2-процентні рзчини активних барвників готують у воді (70) з додаванням 0,5-процентної солі чи соди. Фарбування здійснюють протягом одної години при температурі 100. Потім соломку проивають в протічній воді і сушать протягом 24 годин при кімнатній температурі. Соломка набуває рівномірного забарвлення яскравих насичених кольорів.

Застосовуються такі марки активних барвників: золотисто-жовтий КХ, яскраво-жовтий 5ЗХ, яскраво-червоний 5СХ, фіолетовий 4К, яскраво-голубий КХ.

Висушену пофарбовану соломку зберігають в окремих сніпках – по кольорах.

Розділ 3. Технологія виготовлення виробів з соломки.

3.1. Скульптура з соломки.

Історія розвитку декоративноїх скульптури і іграшки з соломки сягає в сиву давнину. У виготовленні скульптури із соломки у майстрів різних регіонів склалися своєрідні прийоми. Поряд з цим у них закладено багато спільного, що визначпється можливостями самого матерівлу. Найбільш прості прийоми, вивірені поколіннями майстрів, настільки відпрацьовані, що їх легко може освоїти кожний.

Для виготовлення солом’яної скульптури використовують верхню, більш тонку і довгу частину стебла житньої соломки. У тих випдках, коли роблять верикі скульптурні зображення, використовують стебло повністю. При виготовленні фігурок крім ножа потрібні ножиці (для обрізання зв’язаних пучків), голка. Підручні мвтеріали для даного виду роботи використовують такі: пакля для виготовлення зачіски ляльок, итки яскравих кольорів із шерсті, льону, бавовни, а для виготовлення костюмів – клаптики кольорових тканин.

Щоб соломка добре згиналася, її замочують у воді.плести треба щільно, окремі пучки необхідно міцно зв’язувати, осільки при висиханні соломка осідає, плетіння слабне.

Існує кілька способів виготовлення солом’яних ляльок. Найпростіший бере початок від перекрученего пучка соломи, солом’яного джгута, якими раніше зв’язували снопи хліба. Для цього беруть пучок з 30-50 соломин, сирьно натягують і звивають в тугий джгут, який перегинають пополам. Зведені разом кінці отриманого пучка затискають колінами, а у верхній його частині, відступивши від краю на 3-6 см., перетягують ниткою шию. Від неї в боки відводять два пучки по 10-14 соломин, з яких будуть зроблені руки фігурки. Соломинки, що залишилися перев’язують у талії і рівно підтригають основу пучка. Пучки для рук обізають до потрібного розміру, обвивають колоровою або лляною ниткою.

Другий спосіб більш універсальний. З його допомогою можна зробити різноманітні зображення. Спочатку роблять заготовку. Для цьго зв’язаний з одного боку пучок соломки вивертають навиворіт і знову зав’язують. Нижче отримані таким чином голови пучок розділяють на половину і всувають в утворений отвір другий пучок на 12-30 соломин – майбутні туки. Кінці цього пучка повинні бути стягнуті ниткою, бажано кольоровою. З такої заготовки за бажанням можна зробити зображення дівчинки або хлопчика. Спочатку закріплюють руки, перев’язуючи тулуб нахрест ниткою або обвивають його пучком тонкої зволоженої соломи. Якщо до такої заготовки з кусочка тканини зробити фартушок, хусточку, з паклі пришити і розчесати волосся, на голові позначити кількома стібками очі, рот, брови – одержимо ляльку-дівчинку.

Якщо