При виготовленні любих плетінок необхідно дотримуватися загальних вимог:

плетінку треба виплітата щільно, оскільки при висиханні її плетіння послаблюється;

для одержання плетінки однієї ширини потрібно при претіння використовувати соломини однакові за товщиною;

щоб при плетінні соломини не закінчувались одночасно, на самому початку вони повинні бути різної довжини.

Нарощування можна проводити двома способами – в зріз соломини,яка закінчується вставляється тонкий кінчик нової або на стару соломину на 1,5-2см накладаяїється нова. Наступне нарощування відбувається після того як солоина зробить в плетінці три оберти.

Для вирівнювання і ущільнення плетінку вибивають, рівномірно постукуючи поній дерев’ним молотком.

Плетінки з окремих соломин плетуть від себе, тримаючи виплетену частину на колінах. Солминки, які переплітають, нагинають догори на поверхню плетінки, приминаючи їх сильним рухом великих пальців.

Товсті плетінки, які роблять з пучків соломи, плетуть до себе, попередньо прикріпивши до чого-небудь початок плетінки.

Плетінка в три кінці або косичка – найпростіша у виготовленні. Починати плетіння можна з трьох зв’язаних в пучок соломин, бо з двох, одна з яких складена надвоє. При плетінні треба дотримуватися прямого кута між розсунутими вбоки соломинами. Поворот косички під прямим кутом виходить при послідовному згинанні всіх трьох соломин, які переплітають в одну: вправо – правосторонній поворот, вліво – лівосторонній.

Гриву коня можна зробити за допомогою досить прстого і загальновідомого прийому. Його знає кожен, хто коли-небуть плів віники. Спочатку соломинкою обвивають весь пучок, потім огинають її власний кінець, який стирчить назовні, а потім вкладають вздовж пучка. Наступну соломинку вклдають так само, але трохи відступивши від попередньої. В результаті виходить свого роду парканець з соломинок, які стирчать, підрізаючи який отримують рівну щіточку гриви.

Інкрустація

Для виконання інкрустації на будь-якому виробі треба перш за все продумати рисунок і попередньо зробити його в натуральну виличину на папері. В інкрустації неакуратність приводить до збитості малюнка, неспівпадання частин узору,які знаходяться поряд, до проміжків між елементами орнаменту.

В інкрустації використовується соломка, розпластана у вигляді смужок, і соломка, наклеєна на листки. Останні необхідні для виконання складних панно і орнаментальних композицій. Для цього розпластані стебла соломки сортують за кольором, обрізають і щільно наклеюють на листки паперу. Окремі елементи орнаменту і деталі зображень вирізають з цих солом’них плоскостей.

Інкрустація соломкою – робота не тільки клопітка, але й досить тонка. Складання малюнка з дрібних частин потребує великої уваги і значної напруги зору.

У відповідності із задуманим малюнком з соломки вирізають ножем смуги потрібної довжини і вибивають чеканами круги і пелюстки.

Перш ніж викладати малюнок,треба підготувати поверхню. Для цього попередньо ошкурений і зачищений фон виробу покривають морилкою-бейцом. Потім по кальці накреслюють олівцем або затупленим кінчиком шильця основні контури малюнка, відмічають місця, де будуть розташовуватися окремі рослинні елементи. Швидкими і точними рухами кисті промазують місце, на яке буде укладена соломка. Майже одночасно відповідний елемент узору наколюють гострим кінчиком ножа і переносять на визначене для нього місце. Тоді прогладжують пензликом краї соломки, щоб приклеїти рівно без задирів.

В процесі набору малюнка, звичайно дотримується наступна послідовність: спочатку наклеюють смужки і рамки, які обмежують композицію, а потім центральне поле.

Після того, як буде викладений весь малюнок, річ треба відлакувати. Це робиться нітролаком або масляним лаком. Після цього виріб витримують на стелажах протягом доби для стабілізації лакового покриття.

В останні роки інкрустація соломкою набуває все більшого поширення завдяки доступності і простоті обробки, а також її великим декоративним якостям. Відбувається підпорядкування техніки художнім завдвнням. І як наслідок, з’являються нові спьособи її використання.

Аплікація соломкою виробів із дерева.

Своєрідна мозаїка.в якій використовують природний доступний матеріал – соломку жита або пшениці.поширилася в оздобленні скриньок.декоративного панно з дерева тощо. В Україні художником-майстром.який працює у техніці аплікації соломкою, став О.Саенко з Чернігівської області. Він розробляє тематичні композиції в народному стилі, використовуючи як основу деревостружкову плиту. Відомі оригінальні композиції М. Сопільника із м. Івано-Франківська та Д.Пихно з м. Чернівців.

У 1968 р. техніку аплікації соломкою для оздоблення скриньок освоїли майстрині Тетерівського лісгоспзагу Київської області. В 70-ті роки цей вид творчості застосували для декорування виробів із дерева Д. Галікеєва на Буковині, С. Кадельчук і Е. Мокляк на Ужгородській фабриці художніх виробів, Н. Зеленчук на Львівському художньо-виробничому комбінаті.

Технологія аплікації соломкою.

Робоче місце не вимага є якогось спеціального обладнання. Потрібен звичайний стіл, де повинен лежати фанерний планшет.

Інструменти.

Ротрібно мати ніж або різак із скісним лезом або прямим (як устолярній стамесці). Можна користуватися медичним скальпелем. У різака або ножа повинна бути широка овальна ручка. Із розміточних інструментів необхідно мати кутник і лінійку, довжиною до 30 см, циркуль-вимірювач, рейсмус. Для нарізування однакових ромбоподібних або трикутної форми елементів використовують шаблони або пробивачі-просічки. Щоб нанести клей або лак, потрібні м’які чи щетинні пензлі, плоскі й округлі. Можуть знадобитися копірка, калька, шліфувальний папір, тонкий папір, картон, клей ПВА і столярний клей. Для аплікації на лакованій поверхні змазують деталі лаком і приклеюють. Можна використовувати швидковисихаючі клеї.

Матеріал – суха соломка. Заготовлена в різні пори року, вона має природні кольорові відтінки: у недостиглого жита – зеленкуваті; в скирді – коричнюваті або темно-жовті; в достиглого – золотистого кольору. Її можна підфарбувати аніліновими барвниками, відбілити у перекисі водню. Найприродніші кольори без додаткової обробки. Відомі понад 90 відтінків природних кольорів.

Заготовити солому просто: нарізати куски пшеничного стебла від колінця, пов’язувати у пучки і тримати у сухому місці. Потім намочити соломку втеплій воді, від чого