Отже, народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і форму-ється на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів.

Подальший розвиток суспільного життя привів до виник-нення нової, етносоціальної спільноти людей — нації.

У світовій суспільній думці немає одностайності у визна-ченні поняття "нація". Одні вчені визначальною ознакою нації вважають "національний дух", "національну само-свідомість", "національний характер", що сформувалися на ґрунті спільної долі, другі — трактують націю як "несвідо-му психічну спільність", треті — зводять націю до спільно-ти людей, котрі однаково мислять. Існують географічні, біо-логічні, психологічні тлумачення нації.

Тому безсумнівним буде твердження про те, що, визна-чаючи поняття "нація", слід органічно поєднувати та вра-ховувати і соціально-економічні, й етнічні, і соціокультурні, і духовні фактори.

Націю можна трактувати як спільність людей, що фор-мується завдяки єдності таких засад."

- По-перше, територіальних: кожна нація має свою те-риторію, "життєвий простір".

- По-друге, етнічних: нація формується, як правило, з людей одного етнічного складу. Етнічні ознаки — це само-свідомість, мова, усвідомлення спільності походження, єди-ної історії, традицій.

- По-третє, економічних: спільність господарських зв'язків універсального рівня консолідує людей, пов'язує єдиною справою, сподіванням на позитивні результати.

- По-четверте, загальнокультурних: мови, традицій, зви-чаїв, обрядів, що передаються від покоління до покоління, з уст в уста. Немає мови — немає і нації. Нація також згасає, якщо втрачається її культура, порушуються традиції, нехтуються звичаї, забувається історія.

- По-п'яте, психологічних: нація має спільні риси пси-хічного складу, які формуються в процесі спільного життя, діяльності, спілкування.

Усі згадані засади потрібно розглядати лише в їхньому органічному взаємозв'язку та взаємозумовленості. Абсолю-тизація будь-якої з них призведе до викривленого розуміння нації. Саме виходячи з ідеї взаємозумовленості та органіч-ного взаємозв'язку окреслених засад, можна і слід визнача-ти, що нація — це духовна спорідненість природно-соціально визначеного(их) етносу(ів).

Таке визначення є достатньо ефективним, якщо зверну-ти увагу на те, як визначалося поняття "природа" у поперед-ньому розділі та як визначаються поняття "соціальне", "со-ціум" на початку цього розділу підручника. Окрім цього, пра-цездатність такого визначення підкреслить подання розумін-ня поняття "національні відносини".

Національні відносини є важливою складовою соціаль-них відносин, які органічно входять до їхньої системи і ма-ють порівняно самостійний статус. Зазнаючи впливу, напри-клад, економічних, політичних, побутових відносин, націо-нальні відносини зі свого боку чинять зворотну дію, вносять колорит в усі сфери суспільного життя.

Національні відносини існують у таких основних формах: взаємовідносини між націями, міжособистісні стосунки пред-ставників різних націй, взаємини між людьми однієї і тієї ж нації.