На Вкраїну, моя дорога, на Вкраїну, - Із усіх безнадій і надій.

Після десятиліть страждань прийшло повернення на волю. На запитання, як він прожив би своє життя, якби повернулися літа молодії, Т.Мельничук відповів: “Мандрами й поезією.”

Недруги не давали йому спокою. Так, в ніч з 19 на 20 серпня підпалили його рідну оселю. Напевне, намагалися позбутися і самого поета. Коли на згарище приїхали його друзі, то перш за все подумали: так і сталося. Але Тарас, на щастя, гостював у Тернополі...

Факт присудження премії ім. Т.Шевченка був, мабуть, тільки для позірності, мовляв, воздали. Однак ніхто не відчув більших обов’язків перед митцем.

Переступивши поріг “нової” хати в Коломиї, яку виділила йому місцева влада, можна було побачити тісну кімнатку з маленьким коридорчиком і з вікном на трасу. Усе це “знайшлося” для хворої, вже не молодої людини. Але поет ніколи не нарікав на свою долю.

Доля Т.Мельничука (як і багато інших того часу) була скалічена. За що? За антирадянську пропаганду. Тепер це звучить як злий глум. Доля знищена, але залишаються поезії, які вимагають ґрунтовного дослідження, визнання своєї неповторності.

Сучасні літератори Коломийщини

, художник, поет, 1953 р.н. Закінчив Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва. Член Спілки художників України. У Коломиї від 1982 року. Учасник багатьох творчих виставок і симпозіумів, оформлювач інтер'єрів, в т.ч. й коломийського Музею Писанки. Викладає в коломийському педагогічному коледжі. Автор поетичної збірки "Сон вісімки" (1997).

, літературознавець, поет, публіцист, 1967 р.н. Закінчив Чернівецький університет. Член Національної спілки письменників України (НСПУ) та Спілки журналістів України (СЖУ). У Коломиї від 1990 року. Працює в редакції коломийської газети "Вільний голос". Автор чотирьох поетичних збірок та ін. книжок, публікацій у пресі.

, поет, громадсько-політичний діяч, 1948 р.н. Закінчив три курси Івано-Франківського інституту нафти й газу. За створення підпільної патріотичної Спілки молоді Галичини (1972) вигнаний з інституту та ув'язнений. Член НСПУ та СЖУ. У Коломиї від 1970-х. Автор чотирьох поетичних збірок, лавреат літературної премії ім. Т. Мельничука (1998). Працює в коломийському міськвиконкомі.

, поетка, 1961 р.н. У Коломиї від 1976 року. Навчалася в Чернівецькому медичному інституті, який за станом здоров'я змушена була покинути. Авторка двох поетичних збірок, публікацій у пресі, лавреатка премії Івано-Франківського обласного товариства "Просвіта" ім. М. Підгірянки (1999).

, поет, публіцист, 1958 р.н. Корінний коломиєць. Закінчив Дрогобицький педінститут та Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Член СЖУ та Асоціації українських письменників. Автор двох поетичних збірок. Працює в коломийській газеті "Вільний голос".

, культурно-громадська діячка, поетка, 1956 р.н. Закінчила Київський інститут культури, Прикарпатський університет, Українську академію державного правління при Президенті України. У Коломиї від 1976 року. Авторка поетичних публікацій у пресі. Директорка готелю “Писанка”.

, гуморист, поет, краєзнавець, заслужений артист України, 1959 р.н. Закінчив Львівський університет. У Коломиї від 1989 року. Автор п’ятьох поетичних збірок, в т.ч. й віршованого гумору. Лауреат Всеукраїнської премії ім. П.Сагайдачного (2000).

, економіст, поет, 1948 р.н. Закінчив Львівський університет. У Коломиї від 1979 року. Автор сімох поетичних збірок, лауреат Всеукраїнської премії “Благовіст” (2000). Керівник відділення Національного кредиту в м. Коломиї.

, педагог, художник, поет, 1951 р.н. Корінна коломийка. Закінчила Львівську консерваторію. Авторка поетичної збірки “Острів світла” (1992), учасниця художніх виставок, ілюстраторка коломийського видавництва “Вік”. Викладає у коломийській музичній школі № 1.