Реферат на тему:
Село Бовшів
План
Вступ.........................................................................................3
Виникнення населеного пункту. Версії щодо походження назви..................................................................................................4
Сторінки літопису до ХІХ ст....................................................8
Історія села в ХІХ –ХХ ст........................................................9
Відомі люди –уродженці села...............................................13
Пам’ятки і визначні місця населеного пункту......................16
Висновок.................................................................................21
Використана література........................................................22
Вступ
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий свого майбутнього.
М.Т.Рильський
І це насправді так. Жодний народ, жодна нація не може творити своє майбутнє, забувши при цьому про своє минуле.
Село Бовшів характерне тим, що воно є одним з найстаріших сіл Галичини, а також тим, що в його історії віддзеркалюється все, що діялося колись і відбувається тепер на просторах нашої багатостраждальної Батьківщини.
Бовшiв -село, розташоване на березi р. Гнилої Липи (лiва притока Днicтpa), бiля пiднiжжя Касової гори, за 10 км вiд районного центру. Існує багато версій щодо походження назви села. Вперше згадується с. Бовшів в Іпатіївському літописі за 1152рік на 453 сторінці: “...І пішов посол Петро до свого князя без нічого, оскільки діло йшло до вечора, він переправився через Дністер і заночував у Бовшеві...”
У нашому селі є багато археологічних, історичних пам’яток Архітектурною пам’яткою є Церква Зiшестя Святого Духа. Споруджена в 1885р. на фундаментi старого храму. Дерев'яна, однокупольна, хреща-та у планi. Освячена пiд час канонiчної вiзитацiї в 1888 р. станicлавським епископом Юлiаном Пелешем, а вдруге –в 1906 р. –митрополитом А. Шептицьким. У притворi храму зберiгаються 2 iкони XVIII ст. - "Страшний суд " i "Розп'яття Іcyca Христа", а в захристi - 2 iкони цього ж перiоду iз зображеннями евангелicтiв Івaнa, Матвея, Марка i Луки.
На подвiр’ї церкви парафiяни встановили 2 дерев'янi однораменнi хрести з нагоди 92-ї рiчницi Святодyxiвського храму (1977) та 1000- -лiття хрещення Київської Pyci (1988).
Касова гора –пам’ятка природи .Охороня-еться дiлянка степу, що простягаеться вздовж лiвого берега р.Гнилої Липи. Тут збереглися унiкальнi рослини – ковила найкрасивіша та ковила довголиста, а також ряд рідкісних ендеміч-них i релiктових видiв (астрагал датський, волошка тернопiль-ська, осока низька, жовтець Запаловича та iн.).
1. Виникнення населеного пункту. Версії щодо походження назви.
Бовшiв -
село, розташоване на березi р. Гнилої Липи (лiва притока Днicтpa), бiля пiднiжжя Касової гори, за 10 км вiд районного центру. Подiляється на тaкi частини: Вигiн, Горб, Дворище, Кут 1 i Кут 2, Оболоня, Пiдгай 1 i Пiдгай 2, Пiдстав, Середiвка. Через населений пункт проходить авто шлях Заднic-трянське - Бiльшiвцi.
На 1 сiчня 2001 р. в Бовшевi проживало 1565 осiб, налiчу-вався 591 двiр. Типовi прiзвища жителiв: Барткiв, Вiльчик, Ворончук, Курдидик, Курляк, Мартинiв, Мурафа, Паук, Цимба-лicтий, Шувар.
Існyє декiлька версiй щодо походження назви населеного пункту. У самому селi побутує легенда, що в давнину у Бовше-вi знаходилася пристань, яку ототожнюють iз лiтописним Боль-шим причалом. Обмiлiння Днicтрата Гнилої Липи призвело до втрати первiсної назви. Зберiгся лише перший її компонент Большой, що пiзнiше трансформувався у Болшев (Бовшев, Бовшiв). До речi, у пiвнiчнiй частинi села упритул до старого русла Гнилої Липи ще й зараз знаходяться залишки довгого насипу, поблизу якого пiд час будiвництва греблi Бурштинської ДРЕС було виявлено вкопанi в землю зрiзанi стовбури дуба. Деякi дослiдники вважають, що саме тут розмiщувався Боль-шой причал. Краєзнавець М. Миронюк притримуеться iншої вepciї щодо утвореиня топонiму Бовшiв. На думку дослiдника, його треба пов'язувати з давнiми двочленними слов'янськими iменами типу Большеслав, Большемир, Большегост, що мали однакову усiчену форму - Больш (Болш), а пiзнiше i Бовш. Учитель Бовшiвської школи І. Калитчук (нинi покiйний) вва-жав, що назва населеного пункту вказує на те, що воно ще вдавнину вiдзначалося своїми розмiрами.
Знаxiдки перших слiдiв людини на теренах села вiдносяться до доби мезолiту (Х-VI тис. до н.е.). Опicля на цiй територiї почергово знаходили собi пристановище нociї 15 археологiчних культур. У VІІ- VI тис. до н.е, тут проживали племена раннього залiзного віку. На змiну їм у IV-III тис. до н.е. прийшли переселенцi з пiвденних районiв Поднicтров' я. Залишене ними поселения вченi вiдносять до пiдкарпатськоiї культури шнуровоiї кераміки.
У 60-х рр. ХХ ст. в заплавi Гнилоiї Липи на невеликому пiдвищеннi (ур. Дворище) археологи натрапили на слiди три-пiльського поселення, яке датується 3000-2250 рр. до н.е. Пiсля трипiльцiв територiю сучасного Бовшева освоюють представ-ники кельтськоiї культури (кiн. 1 тис. до н.е.). Вони мешкали в землянкових житлах, одне з яких було виявлене пiд час розко-пок. У цiй землянцi знайдено типовi кельтськi ребристi сiтули, амфоровиднi вази, горщики зi звуженою шийкою, миски i бага-то ліпного посуду з типовим кельтським орнаментом.
На багатошаровому поселеннi Бовшiв I у 1962-1964 рр. ар-хеологи В. Баран та Л. Крушельницька виявили слiди прожи-вання представникiв пiзнього етапу комapiвcькoї культури (1500--рр. до н.е.) та культури Ноа (ХШ-ХI ст. до н.е.). Довгий час обидва племена спiвicнували поряд, але згодом нociї куль-тури Ноа витicнили своїх cyciдiв, а частину з них асимiлювали.
У Х-УІІI ст. до н.е. терени Бовшева заселяють племена голiградської культури фрaкiйського гальштату. Дослiдники при-пускають, що цi племена етнiчно пов'язaнi iз засновниками гальштатського поселения в районi верхнього Надтисся i щосаме звiдти слiд виводити їхнє походження.
Археологи також виявили на територiї населеного пункту знахiдки, що належать культурам черепинсько-лагодiвської гру-пи (кін. VІІ - V ст. до н.е.), епохи раннього залiзного віку та поморськiй (кiн. IV-ІІ ст. до н.е.). Проте недостатня кiлькiсть знайдених матерiалiв виключае можливiсть повної характери-стики цих маловивчених культур.
У 1962 р. Л. Крушельницька вiдкрила на лiвому березi Гнилої Липи поблизу Бовшева
