Реферат на тему:
Село Нижнів – історія і сучасність
НИЖНІВ - село Тлумацького району, Івано-Франківської, області розташоване на правому березі Дністра. В тому місці, де невеличка річка ТОВМАЧИК впадає в нього з півдня. Через село проходить автотраса Івано-Франківськ - Тернопіль.
НИЖНІВ - знаходяться на відстані 30 км від Івано-Франківська і 21 км від районного центру м. Тлумача. Найближча залізнична станція в Івано-Франківську . Населення на 1 січня 1988 року становило 2650 чол. З географії Прикарпаття Нижнів відомий як пункт , біля якого Дністер починає врізатися в Дністровський каньйон або , як його називають на Україні, Дністровський яр.
Назва села походить , очевидно , від того , що воно розташоване внизу по відношенні до горбастої поверхні навколиш-ньої місцевості.
Точних даних про виникнення НИЖНЕВА немає , але на території села знайдено багато кремінних ( скребачки , сокири ), кам’яних (сокира ), бронзових (кельти ) знарядь праці , якими в давнину користувались люди , але це дає підставу твердити, що вже 5000 років тому тут були людські поселення. В 60 роках минулого століття біля дороги, що йде з Нижнева до села Кутище , було розкрито стародавній курган, в якому виявлено кістяк людини в сидячому положенні та досторичні знаряддя праці . Ці знахідки зберігались за часів австро - угорської імперії у Віденському центральному музеї .
Нижнів мав важливе стратегічне значення —через Дністер проходив шлях на Прикарпаття. Влітку 1686 року тут переправилося польсько-литовське військоко, вирушаючи в похід проти турків.
Починаючи із XVIII ст., нижнівські терени опанували римо-като-лицькі ченці. Польські магнати Яблоновські, власники Нижнева, запроси-ли у свій маєток отців Павлинів (Паулинів). Вони виділили для ченців ор-дену Павлинів найкращі земельні ділянки та щедро обдарували їх грішми й іншим дороговартісним май-ном. Одним із найбагатших фундаторів був Станіслав Яблоновський, за ініціа-тивою якого отці Павлини на початку XVIII ст. й розпочали у Нижневі свою діяльність. Раніше Яблоновські підтримали отців Павлинів у Ченсто-хові, надавши їм велику матеріальну допомогу для будівництва там кляш-тора. Теодор гр. Лягщкоронський-Куропатницький в "Географії Галіції (1786 р.) писав: "Нижнів - місто князя з Прусів Яблоновського, нинішнього каштеляна краківського. Був тут мо-настир і костел отців Павлинів, щедро обдарований батьком нинішнього кня-зя каштеляна краківського, князем воєводою Равським, який в Ченстохові отцям Павлинам багато фундушу зробив, каплицю, оздоблену мар-муром, поставив і уфортефікував один бастіон фортеці".
Близько 40 років будували та оз-доблювали костел та монастирські приміщення. Розташований у вигідно-му місці, на південь від гостинця, що пролягав через Дністер на Поділля, монастир посідав велику земельну ділянку, урочище, що зараз називаєть-ся Кляштор. Монастир-фортеця зво-дився фундаментально. Збережені до-нині фрагменти мурованих стін ілюст-рують будівлі, товщина стін яких ся-гала одного метра. Кляштор був об-несений високим муром, за яким хо-валися всі монастирські споруди. Крім кріплень, отці Павлини спорудили довкола кляштора земляні укріплення в природно незахишених місцях монастирського пагорба. До південного боку кляшторної мурова-ної стіни прилягала стара брукована дорога, що прямувала з Нижнева че-рез Братишів, де був фільварок, Загі-р'я, Локітку — на Тлумач. Дорогою користуються до нашого часу, правда, бруківка збереглася вже дуже фрагментарн. Земляне укріплення здіймалося паралельно старій дорозі,
Кляшторні приміщення були спо-лучені між собою таким чином, що створювали разом закритий просто-ровий комплекс: споруди обмежува-ли собою внутрішній прямокутний двір, витягнутий по лінії схід-захід. Центральний вхід до монастиря містився із східного боку, з боку кос-телу, інший вхід був з півдня мурова-ної стіни. До західної частини костелу були прибудовані житлово-госпо-дарські приміщення отців Павлинів. Очевидці згадують, що тут стояв дво-поверховий будинок, а посеред внут-рішнього двору бив фонтан.
Центральною спорудою кляшто-ру був мурований костел. Костел дов-шою своєю стороною був витягну-тий по лінії схід-захід, вівтар містився у його західній частині. Розповідають, що під час особливо великих повеней, від яких страждав Нижнів, дністровсь-ка вода сягала рівня престолу. Зараз на місці вівтаря з ініціативи поляків поставлено хрест, дротом обведено риси костелу. За переказами, для за-мішування будівельного розчину ви-користовували курячі яйця, що нада-вали костельним стінам міцності. Під костелом містилася крипта, де було поховано фундатора нижнівського монастиря отців Павлинів Станіслава Яблоновського. Припускають, що тут же похована і пані Яблоновська. Роз-повідають про трагічну подію, що трапилася під час спорудження косте-лу: майстер (художник), який працю-вав на будівництві (розмальовував костел), зірвався з риштування і роз-бився. Поховали його у крипті косте-лу поряд із засновниками кляштору. Поховання здійснювали у металевих трунвах, які старожили бачили у часи воєнних та повоєнних лихоліть у 40-х роках XX ст. Кляшторний цвинтар містився на захід від монастиря.
Отці Павлини проводили місійну діяльність, а також займалися госпо-дарством. Підтримувані матеріально магнатами Потоцькими, вони посіда-ли велику земельну власність. Ченці мали поле, городи, сіножаті, пасови-ща, сади, млин. Вони вели літопис сво-го монастиря, де скрупульозно та де-тально записували події, пов'язані з їх діяльністю. Літопис цей зберігається нині у Львівському Центральному Державному Історичному архіві.
Монастирський літопис викорис-тав А. Шнайдер для підготовки ряду статей з історії сіл Прикарпаття, зок-рема, сусіднього з Нижневом села Ан-тонівки. Дослідник переповів історію, запозичену ним із монастирських за-писів ченців Павлинів: "Село Антоні-вка засноване в середині XVIII ст. тодішнім власником князем Ябло-новським на місці, яке