Після запеклих боїв у травні—липні радянські війська перейшли у широкий наступ, і 25 липня 1944 року частини 13-го гвардійського стрілецького корпусу оста-точно визволили Нижнів.

Відновлювали свою роботу сільська Рада, школа, клуб, бібліотека. Трудящі активно допомагали фронту, добровільно вносили кошти на будівництво авіаланки і танкової колони, передплачували 4-у воєнну позику, здавали державі сільськогосподарську продукцію.

Близько 200 жителів села вступили до лав Червоної Армії, щоб громити ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни.

36 нижнівців полягли в боях за визволення Вітчизни, за свободу народів Польщі, Чехословаччини, Угорщини, під час штурму Відня й Берліна. З високими бойовими нагородами повернулися до села демобілізовані воїни: М. А. Куриляк, Д. Т. Павлів, Д. В. Ковалюк, М. Д. Віконський, В. П. Сабат та інші.

Та й після війни деякий час недобитки буржуазних націоналістів жорстоким терором силкувалися загальмувати відновлення Радянської влади. Але їхні нама-гання виявилися марними. Трудящі села дали гідну відсіч бандитам, вони організу-вали винищувальний загін і, спираючись на допомогу влади, завдали нищівної поразки оунівцям.

1949 року в селі створили первинну партійну організацію. Своїм найважливі-шим завданням вона ставила організувати в селі колгосп. Селяни поступово пере-конувались в перевагах артільного господарювання, зокрема, вони пересвідчилися у цьому на прикладі першого колгоспу в області, відродженого в сусідньому селі Буківній.

Навесні 1950 року в Нижневі засновано сільськогосподарську артіль ім. Б. Хмельницького3. Спочатку бракувало досвіду, не вистачало підготовлених кадрів. Та Радянська держава подавала колгоспникам допомогу коштами, техні-кою, фахівцями. На полях артілі працювали трактори і комбайни з МТС. Мо-лода артіль одержала 600 ц насіння і 40 тис. крб. державної позики. Зростало громадське господарство. В 1952 році артіль об'єдналася з колгоспом «Червоний партизан» с. Смерклева. Того ж року об'єдналися дві невеликі артілі — ім. Н. Круп-ської с. Діброви та ім. Кірова с. Золотої Липи—в колгосп ім. С. Кірова. 1955 року артіль ім. С. Кірова приєдналась до колгоспу ім. Б. Хмельницького. Так утвори-лося велике господарство — колгосп ім. Б. Хмельницького.

Наступні роки стали періодом невпинного зростання колгоспного виробництва, поліпшення добробуту трударів села. Добре працювала ланка П. О. Пилипонько.. Ланкову обрано депутатом районної Ради депутатів трудящих.

Споруджено триповерховий корпус середньої школи, клуби в селах Золотій Липі і Діброві, сільську пекарню продуктивністю 5 тонн хліба на добу, два будинки для спеціалістів та багато інших об'єктів. На честь 50-річчя Великого Жовтня в Нижневі за сучасними проектами зведено будинок культури, приміщення лікарні й дитячого садка.

Працює в Нижневі 7 крамниць, в т. ч. три спеціалізовані, є своя пекарня, ков-басний цех, майстерні побутового обслуговування, фотоательє, два підприємства громадського харчування. Село має також відділення зв'язку та ощадну касу, що налічує вкладів на суму 200 тис.

Перший випуск у місцевій школі відбувся 1950 року. На 1 липня 1969 року її закінчило близько 800 юнаків та дівчат, батьки яких за буржуазного ладу навіть не мали можливості навчитися читати й писати. Понад 100 випускників школи вже здобули вищу освіту, 120 — середню спеціальну освіту, їх можна зустріти на багатьох підприємствах країни, деякі працюють в рідному колгоспі. Кандидатами наук стали нижнівці Я. М. Сірак, Г. М. Сеник, Р. С. Турчин. У селі є також консультпункт Івано-Франківської заочної середньої школи. Чудові можливості ство-рені і для масового культурного дозвілля. Село має будинок культури, бібліо-теки з фондом 17 тис. книг. Є де збиратися дорослим і молоді. Багато громадян мають і власні бібліотеки. Жителі передплачують 2500 примірників різних газет і журналів. У селі відкрито спеціалізований магазин «Книги».

Уродженцем Нижнева є кандидат економічних наук В. П. Огоновський. Він був редактором різних політичних видань, учасником громадянської війни. Трудящі села глибоко усвідомлюють, що все досягнуте — наслідок торжества великих ленінських ідей, мужньої боротьби радянських людей за щастя цього віками гнобленого краю. Вони шанують славні революційні традиції, героїзм старших поколінь. На центральній площі села споруджено пам'ятник односельчанам, які загинули в боротьбі з фашизмом та від рук українських націоналістів, пам'ятник великому поборникові дружби і єдності українського та російського народів Богдану Хмельницькому, ім'я якого з гордістю носить колгосп.