Покривання воском великих ділянок писачок слід нагрівати більше, бо від температури воску залежить товщина лінії. Недостатньо нагрітий писачок залишає подряпану поверхню куди під час подальшого фарбування проникне фарба іншого кольору. Закривши таким чином потрібні ділянки, опускаємо яйце у зелену фарбу і покриваємо воском промінці, що мають бути зеленими. Останньою фарбою є червона, нею зафарбовуються всі інші ділянки, що досі були не захищені воском.
Дуже привабливими є писанки з білим тлом, що виконуються методом відбілювання. Прикладом може бути писанка «квітки» з Полтавщини, Малюнок скла-дається з червоних квіток із жовтими серединками, зелено-го листя. У пояску чергуються ці три кольори. Тло писан-ки — біле. Спочатку олівцем, а потім писачком малюємо контури квіток та пояска. Почергово фарбуємо у потрібні кольори всі елементи малюнка. Останнім кольором буде червоний, яким зафарбується і тло писанки. Для того, щоб тло знову стало білим, необхідно воском закрити потрібні червоні ділянки, а потім опустити писанку у розчин відбілювача. За кілька секунд тло писанки знову стане білим. Після відбілювання писанку необхідно промити у хо-лодній воді і витерти ганчіркою.
Дуже привабливими є писанки з блакитним, синім або фіолетовим тлом. Наприклад, на писанці з Курщини «сосон-ка» (мал. 90) намальовані білі та червоні гілочки, що чергу-ються на блакитному тлі. Для отримання такого яскравого кольору вже відбілену писанку опускаємо у синю фарбу.
Виготовлення «ґердану», «дзвонів», «хрестів»
Протягом багатьох століть писанка виконувала роль атрибутів ритуальних дійств та обрядів. У наш час її викори-стовують як оберіг, символічне побажання, змальоване на поверхні яйця, та як символ українського мистецтва. До на-родних прикрас з писанок належать ґердани, які до свят розвішували під іконами. Ґердан має вигляд намиста з трьох разків. На найдовший нанизується сім писанок, на середній п'ять, а найкоротший має три писанки. Кінці ни-ток з'єднуємо між собою та прикрашаємо китичками з ни-ток, які за кольором гармонійно поєднуються з писанками. Виготовити ґердан можна й з більшої кількості писанок.
«Дзвони» — це прикраси, які виготовлені з трьох або п'яти писанок, кожна з яких окремо нанизується на ниточ-ку з китицею, а потім всі ниточки зв'язуються разом угорі.
Для виготовлення «хреста» потрібно підготувати два-надцять писанок із зображенням хрестів. Бажано, щоб тло писанок було одного кольору. Потрібно підготувати також два металеві дротики довжиною приблизно 30 см та чоти-ри цупкі металеві дротики діаметром 2—3 мм і довжиною 40—45 см. Потрібні також чотири довгі соломини або оче-ретини довжиною 45—50 см. На кожний м'який дротик нанизуємо по 6 писанок та накладаємо їх навхрест під пря-мим кутом. Отримуємо хрест з 12 писанок. У соломини або очеретини вставляємо цупкі дротини, складаємо з них ром з рівними сторонами, скріплюємо нитками перетини соло-мин. У ромб вставляємо виготовлений хрест з писанок, закріплюємо його в кутах ромба. Розміщували таку прикрасу поблизу ікон.
Виготовлення «голуба» з писанки
До Різдва, Великодня та до інших весняних свят сволоками хат підвішували «голубів», виготовлених з писнок. Для тулуба використовується порожня видута писан-ка. Стінки тулуба зміцнюються обробкою всередині кількома шарами клею ПВА і дрібної тирси, що наносяться по черзі. Для цього з одного гострого кінця писанки необхідно проробити отвір діаметром близько 3 см. Після того, як ту-дуб буде підготовлений, на місце отвору кріпимо голову голуба зі шматочка бджолиного воску. З нього формуємо шийку, голівку, дзьоб та позначаємо очі. З допомогою круглого надфіля прорізуємо три вертикальні отвори за-вширшки 3—4 мм та завдовжки 15 мм там, де мають бу-ти прикріплені хвіст і крила. Вгорі робиться невеликий отвір для закріплення ниточки для підвішування «голуба».
Крила та хвіст виготовляються з кольорового або білого паперу, який складається віялом. Вони можуть бути розфар-бовані у кілька кольорів та прикрашені витинанням. Устав-ляємо підготовлені крила й хвіст в отвори та за допомогою крапель воску зі свічки, що горить, закріплюємо їх на тулубі.
(Етнографічні матеріали виготовлення хатніх прикрас з писанок надані етнографом P. P. Кобальчинською).
Мозаїчні яйця
Для виготовлення мозаїчних яєць можна використати кольорову шкаралупу яєць, що розтріскались під час фар-бування. Шкаралупу зняти, подрібнити і наклеїти на по-фарбовані та білі яєчка. Клеєм у даному випадку слугува-тиме густий крохмальний клейстер або яєчний білок.
У цей самий спосіб можна наклеїти на яєчка трафарети 3 кольорового паперу: листочки, квіти, зайчики тощо.
Яйця з ажурними візерунками
Для роботи потрібно підготувати кілька білих видутих яєць, дрель для гравірування з трансформатором (12 в), алмазні свердла різних діаметрів.
Намалювати твердим олівцем на яйці ажурний візерунок Дірочок. Усі отвори спочатку висвердлити свердлом наймен-шого діаметру, більші отвори обробляти далі двома більшими свердлами. Під час роботи інструмент необхідно трохи нахиляти, щоб видалити плівку всередині яйця. Такі чудові виро-1 зустрічаються досить рідко. Варто спробувати.
Китиці зі стрічками або позументом
Для виготовлення таких прикрас найкраще використав вати штучні (акрилові) порожні всередині яйця. Підготувати картонний прямокутник розміром 10x15 см і обвити його по коротшій стороні залишками ниток кількох видів. Л цього придатні вишивальні нитки, муліне, «Ірис», які гармонують за кольором. З цупкого паперу вирізати смужку розміром 2x20 см, намастити її універсальним клеєм підкласти під витки, як показано на малюнку, і приклеїти Кінці смужки відгорнути на зворотний бік і приклеїти до ниток. Нитки розрізати по нижньому краю, видалити кар-тон. Смужку скатати по довжині в циліндрик, головка ки-тиці повинна мати діаметр 2,5 см. Головку обклеїти парче-вою смужкою або