Українське населення в Німеччині становить близько 20 тис. чоловік переважно зайнятих у промисловості та будівництві. Українська громада намагається зберегти національну мову і культуру. У країні діє Український вільний університет Український технічно-господарський інститут. Однак останнім часом мовна і культурна асиміляція українців посилилася. Для того, щоб уберегти від неї молоде покоління, українцями створено товариство “Рідна школа”.

Незважаючи на труднощі, українське культурне життя в ФРН є досить активним. Крім українських вузів, діють відділення Наукового товариства ім.. Т.Г. Шевченка, літературні і мистецькі об’єднання, українські видавництва. Суспільно активна частина української групи об’єднана у Центральне представництво українців у Німеччині.

До переломових дат в культурному житті української громади ФРН належить травень 1963 p., коли було створено Товариство Допо-моги Українській Науці (Arbeits- und Fцrderungsgemeinschaft der UkrainiWissenschaften, e. V.), яке з дотацій німецьких урядів в Бонні і Мюнхені запевнює фінансову базу діяльности трьох інституцій — УВУ, УТП і НТШ. Заходами цього Товариства в 1963 році створене) у Мюн-хені Дім Української Науки, в якому помістились названі три інституції. Таким чином, поруч традиційного вже громадського осередку україн-ського життя в Мюнхені на Дахауерштрассе 9, українська громада отримала новий центр. На чолі Дому стояла Кураторія Товариства, очолена міністеріяльним референтом баварського соціяльного мініс-терства, Йоганнес Маурером. Наукову діяльність всіх трьох інституцій координує Наукова Рада з кожночасним її головою.

Створення духового центру українського життя в ФРН розгорну-ло нові можливості для діяльности названих трьох інституцій та пожва-вило наше культурне життя взагалі. Наукова Рада заплянувала низку видань, серед них — історія української літератури, філософічний словник, німецького-український словникової праці молодших наукових сил шляхом уділювання стипендій. Так в 1964 р. признано три цілорічні стипендії і дві чвертьрічні; в 1965 р. — п'ять цілорічних й одну піврічну. Одначе, цей стипендійний фонд через недостатню ефективність роботи скоро вичерпався.

Більшість віруючих українців – греко-католики. Серед політичних організацій найактивнішими є осередок Організації українських націоналістів, Братство колишніх вояків. Українські політичні активісти брали активну участь у керівних органах Антибільшовицького блоку народів – об’єднання різних організацій антикомуністичного спрямування.

У Німеччині друкуються українські періодичні видання, найвідомішими з яких є газета “Шлях перемоги” та “Християнський голос”.