Благовіщення одне з 12 основних свят церковного календаря, що відзначається 7 квітня. Воно засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса. У цей день звичайно виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують Святий Дух.

Благовіщення було важливою віхою землеробського календаря українців. Це перше весняне свято землі, коли «Бог благословляє землю» й усе пробуджується до життя. Це таке велике свято, в день якого не можна будь що робити. Навіть вважається, що і птиця не в'є свого гнізда цього дня. До Благовіщення не можна було працювати на землі. Існувало повір'я, що у цей день «відкривалася земля», і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Вважалося, що Бог в цей день благословляє рослини, і все починає рости. [ 60,с. 198]

Серед весняних свят особливим багатством обрядових дій і звичаїв виділявся великодній цикл.

Великдень - це цілий обрядовий цикл, що включає: Страсний тиждень, котрий у свою чергу поділяється на Вербну неділю (або суботу) і Чистий четвер; Великдень (Паска) та Світлий (Великодній) тиждень, до якого входить радуниця (шанування предків) і Світлий (Волочильний) понеділок.

У дні Великого посту суворо дотримувалися заборони не лише на вживання скоромного, але й на всілякого роду розваги.

Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною, а тиждень -Вербним тижнем.

Четвер напередодні Паски (Чистий, або Великий) пов'язувався з очищувальними обрядами і особливо був насичений магічними та символічними діями. Зокрема, люди зранку милися, вдягали чистий одяг, об-ливалися водою, принесеною з джерела до схід сонця, -«поки ворон дітей не купав». Адже існувало повір'я, що в Чистий четвер, до схід сонця ворон (або крук) носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. [61,с.354]

У Страсну п'ятницю з церкви виносять плащаницю і тричі обносять довкола храму. До цього часу в цей день віруючі люди нічого не їдять.

Повернувшись з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю - пісний, навіть риби їсти не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

У Великодню суботу робили крашанки, тому що, за народним віруванням, яйця, пофарбовані у п'ятницю, швидко псуються, а зроблені в суботу - зберігаються протягом всіх свят, їх фарбують здебільшого в черво-ний колір, бо це нагадує кров Спасителя, а також - у жовтий, синій, зелений і золотистий кольори.

Зелені свята або Свята неділя, як в народі називали Трійцю, здебільшого розпочиналася з четверга. Жінки вдосвіта йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. У неділю, в день Трійці, відбувався один з найха-рактерніших обрядів Зелених свят - ворожіння. Ворожать під час розвивання вінків. Якщо вінок не засох - дівчині судилося довго жити. Зів'ялі вінки

кидали у річку. Як попливе - щастя, а потоне - біда! [60; с. 68]

На Зелені свята, як і на проводи, провідують померлих родичів на кладовищах, влаштовують поминальні панахиди й колективні поминальні трапези.

Купальська ніч вважається чарівною, тому дівчата у цей час ворожять на свою долю. Ворожили, звичайно, за допомогою вінків, сплетених з польових і садових квітів, їх пускали в річку й спостерігали, як вони пливуть. З того, куди поплив вінок, судили, куди дівчина заміж піде. Дівчина, чий вінок плив швидше, повинна була швидше вийти заміж, якщо він зупинявся, то це означало, що вона не вийде заміж, а коли тонув, - що помре. Стежили й за тим, до якого берега прибився вінок. З того боку, як гадали, повинен був з'явитися майбутній наречений.

Центральне місце у святі займає прикрашання ритуального деревця -купайли (купальниці, купайлиці, гільця, Марени). [61,с. 34]

Хлопці закопують посеред галявини деревце (гілку верби, вишні, сосни або ясеня). Дівчата прикрашають його вінками, польовими квітами, стрічками, запаленими свічками, танцюють довкола купайлиці танки, співають пісні про кохання та сватання.

ДЕНЬ ПЕТРА І ПАВЛА

Святкується 12 липня.

Петрівка - середина літа, коли помічали, що сонце вже повертало на зиму. За народними уявленнями, Петрівка - голодна пора не лише тому, що постилися, а й тому, що закінчувалися запаси хліба минулого врожаю, а

нового ще не було.[61; с. 59]

День святого Петра відзначається в теп-як велике свято, до якого всі хати білять, прикрашають рушниками стіни, прибирають подвір'я.

ВЕЛИКИЙ СПАС

(Преображення Господнє)

Відзначається 19 серпня.

Свято храмове у Тлумачі, за назвою церкви православної Преображення Христове.

На Спаса у церкві святять груші, яблука, мед, калачі з борошна нового врожаю і обжинкові вінки.

На святковому столі обов'язково мають бути всі дарунки природи -новий хліб, овочі, фрукти, гриби, мед.

ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Відзначається 13 грудня.

На це свято багато ворожять.

Розповсюдженим було ворожіння дівчат бала-бушками. Воду для тіста потайки носили в роті. Знаючи про це, парубки нерідко влаштовували засідки, смішили і лякали дівчат, змушуючи їх неодноразово ходили по воду. [60,с. 89]

Коли балабушки спечуться, їх змащували салом, і кожна з дівчат помічала своє тістечко ниткою або папірцем. А потім до хати запускали голодного собаку. І чию балабушку він першою вхопить, та дівчина першою заміж вийде, якщо з'їсть не в хаті, а унесе в інше місце - значить дівчину доля занесе в далекі краї. Залишені псом хлібці означали, що їхні власниці в