7 січня - перший день Різдва, яке святкують три дні. Перший день -йдуть до церкви, а повернувшись сідають за святковий стіл. Страви вже їдять всі. На столі - м'ясо, холодець, ковбаси. Вся їжа готувалася напередодні, адже за народним повір'ям у свято гріх брати в руки ніж.

Починаючи від Свят-вечора і аж до Водохрещі, колядують та щедрують - співають ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.

Починаючи з першого дня Різдва, ватаги парубків ходять з вертепом -маленьким ящиком у вигляді церкви або хати, обклеєним кольоровим папером, де знаходилися фігурки пастирів, царів, новонародженого дитяти -Ісуса Христа та зірки.

Вертеп - це веселе різдвяне дійство з колядками, піснями та жартами.

Драматичне дійство вертепу складається з двох частин - релігійної (серйозної) і світської (інтермедшної). Перша - це своєрідна розповідь про народження Ісуса Христа, появу благовісної зірки на небі, пастухів та трьох царів, що йдуть на поклії/до\новонародженого дитяти. Вертепне дійство завершується смертю царя Ірода\ опісля якої розігруються веселі побутові сценки: залицяння парубка до дівчини, циганське ворожіння і т. ін.

БОГОЯВЛЕННЯ (Водохреща, Йордан,) Відзначається 19 січня.

Як вірили в народі, напередодні Водохрещі вода в ріках хвилюється, а якщо брати її з річки опівночі, то стає цілющою. Селяни зберігали таку воду за образами на випадок поранення або хвороби.

Водохреща включає три основні обрядові дії: Свят-вечір, святкове богослужіння і освячення води.[60, с. 82]

Свят-вечір влаштовували після завершення посту (тому його називали ще голодною кутею, або третьою кутею) за таким же сценарієм, як і багату кутю.

Центральною дією Водохрещі є освячення води. На водоймищах прорубують ополонку, випилюють з льоду великий хрест, ставлять його над ополонкою .

Вранці у церкві відбувається богослужіння, після якого народ процесією йде на річку до хреста. Кожен несе із собою пляшку або глечик для води. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, після чого вода вважалася освяченою. Люди набирають воду в посудини, несуть до осель, ставлять під образами, кроплять господарські будівлі, свійських тварин, дерева у садку .

Існує повір'я, що на Стрітення Зима з Весною сперечаються - кому йти далі, а кому вертатися.

Напередодні свята Стрітення жінки випікали обрядове печиво -«жайворонків» (печиво у вигляді птиць), давали дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму. Діти бігали по "міету, підіймали вгору «пташок» і співали:

«Весна, весна — днем красна, Що ти нам, весна принесла?» — «Я вам принесла літечко, Ще еленеє житечко, А вам, дівчатка по вінку Із хрещатого барвінку». [68, с.25]

У цей день у церквах України святили воду, що, як і йорданська, вважалась у народі сильнодіючим лікувальним засобом. У новій посудині її приносили в дім, частково виливали у криницю. Нею кропили вулики.

Посвячена на Стрітення свічка, яка називалась «громівниця», «громиха», виставлялась перед образами під час грози, щоб оберігати людей і худобу від грому. Ті ж свічі давали в руки вмираючому при читанні відхідної молитви.

До обіду неодмінно готували круглі млинці, пшоняну кашу, сир, пироги. Основною обрядовою стравою на свято вважався куліш або суп. На відміну від куті, куліш готувався не з цілого зерна, а з круп, приправлявся різноманітними прянощами та жиром (олією). Після частування свічку гасили, клали за образами. [60; с. 197]

Благовіщення одне з 12 основних свят церковного календаря, що відзначається 7 квітня. Воно засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса. У цей день звичайно виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують Святий Дух.

Благовіщення було важливою віхою землеробського календаря українців. Це перше весняне свято землі, коли «Бог благословляє землю» й усе пробуджується до життя. Це таке велике свято, в день якого не можна будь що робити. Навіть вважається, що і птиця не в'є свого гнізда цього дня. До Благовіщення не можна було працювати на землі. Існувало повір'я, що у цей день «відкривалася земля», і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Вважалося, що Бог в цей день благословляє рослини, і все починає рости. [ 60,с. 198]

Серед весняних свят особливим багатством обрядових дій і звичаїв виділявся великодній цикл.

Великдень - це цілий обрядовий цикл, що включає: Страсний тиждень, котрий у свою чергу поділяється на Вербну неділю (або суботу) і Чистий четвер; Великдень (Паска) та Світлий (Великодній) тиждень, до якого входить радуниця (шанування предків) і Світлий (Волочильний) понеділок.

У дні Великого посту суворо дотримувалися заборони не лише на вживання скоромного, але й на всілякого роду розваги.

Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною, а тиждень -Вербним тижнем.

Четвер напередодні Паски (Чистий, або Великий) пов'язувався з очищувальними обрядами і особливо був насичений магічними та символічними діями. Зокрема, люди зранку милися, вдягали чистий одяг, об-ливалися водою, принесеною з джерела до схід сонця, -«поки ворон дітей не купав». Адже існувало повір'я, що в Чистий четвер, до схід сонця ворон (або крук) носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. [61,с.354]

У Страсну п'ятницю з церкви виносять плащаницю і тричі обносять довкола храму. До цього часу в цей день віруючі люди нічого не їдять.

Повернувшись з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю -