Із розвитком продуктивних сил і збільшенням кількості та якості продуктів харчування окремі традиції, що обмежували їх споживання, поступово втрачали своє призначення, і сільське населення все/менше й менше їх дотримувалося. Цьому сприяло збільшення членів родини, які покидали напівнатуральне сімейне робництво. З огляду на виробничі потреби вони не могли дотримуватися відповідних родинних ритуалів. З другого боку зростання кількості продуктів призвело до поступового відходу від тра-диційної кухні, а згодом і національної. Страви втрачають свою об-рядовість. Поняття щоденної їжі поступово відходить на задній план. Харчування стає різноманітнішим, наближається до харчуван-ня міських жителів.

Традиційні страви зазнають якісних змін, розширюється їх асор-тимент. Нині селяни вже купують традиційні й нетрадиційні про-дукти: цукор, сіль, різноманітні крупи, хліб, булочні вироби, мака-рони, рибу, консерви, ковбаси, прянощі, готові напої, делікатеси з 1 печеного тіста. Зате з продуктів, вирощених на присадибних ділянках і в колгоспі: картоплі, городини (буряків, капусти, огірків, помідорів, цибулі, часнику), зернових, садовини яблук, сливи, м'ясо-молочних яєць готують переважно традиційні наїдки.[75,с.72]

Найпоширенішими традиційними наїдками є вареники, варена картопля, голубці, каші, начинки, кулеша. Кожна сім'я щороку годує і для себе 1-2 свині. З нетрадиційних розповсюджені гуляш, котлети, пельмені, плов, печеня, сирники, шашлик. Досі особливе місце в харчуванні покутян займають хлібні вироби.

Крім звичних калачів, медівників, пасок, баб, пирогів (булочок), покутські господині пе-чуть торти, рогалики, тістечко, пироги з маком печені делікатеси у харчуванні займають 12,6 відсотка. Споживають їх не лише на свята та під час сімейних обрядів, але й у звичайні дні. Повсякденно їдять копчені, солені й мариновані продукти домаш-нього приготування. Це традиційні квашені огірки, капуста, солені гриби, буджені м'ясо та сало і нові — квашені й мариновані помідори, маринований перець, буд-жені кури, качки тощо. З холодних закусок розповсюджені традиційнівідсотків ковбасні вироби, холодець, сир і нетрадиційні різні овочеві та овочево – м’ясні салати.[ 75,с.73]

Із фруктів і ягід робили начинки для пирогів, вареників, використовували їх для узварів, їли свіжими.

М'ясні страви у повсякденному селянському побуті, як ми знаємо, були рідкістю. Багато споживали лише сала як у сирому вигляді (з. цибулею, часником, хріном, огірками), так і печеним, смаженим, вареним, а також у вигляді заправок. Страви з птиці готували переважно у неділю, а з м'яса — лише на свята. Зі свинини готували печеню й душенину, зрідка голубці, з ніжок варили холодець (драглі, гишки), з голови робили ковбик. Споживали й пе-чінку, легені (як начинку для святкових пирогів), хляки або рубці з січеного вареного шлунка й кишок (овечих або телячих) із пшоном і спеціями. Яйця (варені й смажені) теж були приналежністю святкового столу.

Спеціальних рибних страв було мало. Нерідко в піст готували юшку із свіжої, сушеної або в'яленої риби, їли солону рибу, на свята пекли пироги з рибою або робили товченики.

Молочні страви споживали частіше. На селянському столі бували свіже й кисле молоко, відтоплений сир. Сметану й масло звичайно продавали, залишаючи собі зрідка лише мізерну кількість для забілу борщів. Із втопленого у печі молока, заправленого сметаною, робили ряжанку (роблену сметану, завдаванку, колотуху), яка теж не була повсякденною стравою.[73,с.142]

Досить поширені на Покутті всякі напої, їх частка в загальному харчуванні становить 24,3 відсотка. Під час свят, гостин, сімейних обрядів споживають алкогольні напої. У загальному харчуванні частка — 8,8 відсотка. Різні наливки (вишняк, дернівку, малинівку тощо) горілку 4 пиво — 4^г?-віді.иіка. Останніми роками купують шампанське, лікери, коньяки. Ширите стали вживати безалкогольні напої Найпоширенішим напоєм є молоко. Після хліба у селянській родині воно є другою їжею. Вживають також напівтрадиційні напої які з'явилися на Покутті у 20-30-тих роках, чай і каву — 7,2 відсотка. Зрідка готують традиційні вар і киселицю. Популярними стали напої, які з’явилися недавно киселі, компоти, соки, фруктові й мінеральні води, квас, какао, коктейлі.[75,с.73]

Збереглася у сім'ї й традиційність приготування їжі, яку й далі готують жінки. Точно визначеного обов'язку, хто з них має це робити, немає. Щоденну їжу готує та із жінок, яка залишається вдома, а обрядові страви — старші. Наїдки для гостей готують молодші жінки, які крім традиційних, вміють добре приготовляти і нові. Молодь користується кухонними посібниками. Серед молодих жінок змен-шується число тих, які вміють пекти паску та інше обрядове печиво. Виробничі потреби змінили і традиційність спожиття їжі. На сніданок та обід родина дуже рідко коли збирається разом, кожен їсть у вигідний для нього час. Тому, на жаль, зникли виховні прий-оми, яких вживали старші члени родини, коли їли спільно. Не завжди можливі сімейні сніданки і обіди у вихідні та святкові дні. Це значно знизило етику споживання їжі та пошану до неї. Серед молоді трапляються випадки небережливого ставлення до про-дуктів, зокрема до хліба, розв'язаність за обідні.

Режим харчування селянина великою мірою залежав від режиму робочого дня чи календарного сезону. Харчувалися завжди тричі на день (сніданок, обід, вечеря), а у гарячі польові весняно - літні дні додавали ще й полуденок (полудень, полудник, підвечірок).