Воріт ще не було. Церква збудована княгинею Ольгою, була на території Софійського Собору.
Княгиня Ольга вела до того, щоб Київська Русь прийняла християнство. Могла передбачити події в минулому.
Серед ?????? Ольги чільне місце посідає і дочка Великого київського князя – Анна, Ярослава Мудрого. Ставши королевою Франції 1049р., вона взяла з Києва книгозбірню, а з нею Євангеліє, що з часом стала національною святинею французького народу. У відомому на весь світ Готичному Соборі зберігається Київське Євангеліє Анни Ярославни.
Особливе визнання в народі мала матір козацького гетьмана Мазепи -Марія Магдалина. Вона заснувала Вознесенський монастир, була його ігуменею, а також паніматкою інших благодійних установ. Нескінченну галерею персонажів жінок - українок, що прислужилися історії і культурі, державності Київської Русі, становлять Праматері славної козацької епохи.[9]66 [9] Косенко Т. Берегині України. – К.: 1995 – С.12 Увічнені на парадних портретах, можна було їх побачити їх майже всіх з книжками - символом освіченості і незалежності. Це були козацькі матрони з древніх родів Виговських, Паліїв і Розумовських.
Ідейним творцем "Пересопницького Євангелія" є княгиня Заславська, в дівоцтві Гольшинська. Її коштом воно вийшло у світ. На тлі надзвичайно складних історичних умов, то був справжній подвиг. Княгиня Анастасія Заславська втілює задум: "створити Євангеліє українською мовою".
Також видатною жінкою свого часу була Гальшка Гулевичівна, яка подарувала свої землі для загального добра, для відродження української культури і науки. [9]77 Косенко Т. Берегині України.-К.: 1995.-С.19
1615 року, на другий день Покрови - 15 жовтня засновано Київську Братську школу, з якою ми пов'язуємо виникнення Києво-Могилянської Академії. У своєму заповіті Гальшка Гулевичівна писала, що школа має бути для дітей міських і елітних , будь-якого роду і стану, тобто всі діти мали там навчатися. Такий статут було витримано на час існування Києво-Могилянської Академії - першого в світі навчального закладу, не тільки в Україні, а й всієї Східної Європи.
З півдня українська земля горіла від навалень грабіжницьких нападів орд кримського ханства. Серед невільниць - жінок, що мали наявність зовнішньої та духовної краси, тонкого розуму та лідерства посідає Роксолана з Рогатина. Навіть у неволі, займала високе становище у Османській імперії, якій передбачалася загроза і Європі. Вона писала листи, сповнені гідності і гнучкого розуму до європейських державних діячів. Султан дав слово, не грабувати більше рідний край Роксолани, всю Україну. Ожила архітектура, на яку вона видала кошти, що була зруйнована нападами татар. Всі люди були щасливі, сповнені любові до Роксолани.[9]88 Косенко Т. Берегині України.-К.: 1995.-С.21
Високе кохання до мистецтва мала Марія Заньковецька – актриса театру драматургії. Вона принесла на сцену співчуття до жіночих переживань, своє бажання їх захистити, возвеличити багатство жіночої душі, яка несе в собі могутні сили добра і любові. Заньковецька доводила, що жінка здатна боротися за них, тому може врятувати людство. В душі актриси жила глибока стихія національного духу. Була незрівнянною у передачі національного темпераменту. Трагічну силу у передачі почуттів актриса черпала у творах Т.Г.Шевченка "Невільник".
Не менш знаменитою у цьому періоду була і Соломія Крушельницька, яка опанувала мистецьку культуру всіх епох: від Античного Софокла, Великого гуманіста Шекспіра і естета Уайльда до генія Франка. Всі її сценічні персонажі були неперевершеними, позначені досконалістю і глибокою людяністю. На всіх концертах Соломія неодмінно виконувала українські народні пісні і твори українських композиторів. У Львові, куди повернулася перед возз'єднанням українських земель, в консерваторії зростила 1000 співаків і музикантів.
Поруч з іменами Лесі Українки стоїть й ім'я української письменниці -Людмили Старицької-Черняхівської. Вона створила трилогію "Богдан Хмельницький", великі історичні полотна "Останні шуліки", "Червоний диявол", "Розбійник Кармелюк", "Молодість Мазепи", "Руїни" і т. д.
Є дві яскраві постаті в українському образотворчому і музичному мистецтві, дві самобутні індивідуальності: це Оксана Петрусенко і Катерина Білокур. Перша була привітною, позбавленою артистичного марнославства, готова прийти на допомогу; то вона як палка патріотка рідного краю була втіленням кращих якостей (моральних) артистки в житті і на сцені. До неї горнулися люди.
Друга - малювала квіти, створювала чудові композиції за власним смаком і природнім відчуттям, її твори мали успіх на міжнародних виставках, персональних виставках. Білокур увійшла в історію як майстер, що малював квіти, національна художниця і художниця світового значення.
Бо з космосом її поєднували квіти з батькового саду, селищних полів, рідної землі.
РОЗДІЛ 2. ЖІНКА, МАТИ, БЕРЕГИНЯ В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ.
Генії глибоконацінальні не менш шанували українських жінок, берегинь домашнього вогнища, чудових і незалежних, їх здавна увіковічували на портретах минулих епох аж до сучасних днів, а також у скульптурі, писанкарстві, ткацтві і в вишивці.
З українською фольклорною провінцією щільно пов'язана романтична концепція портретного образу у творчості образів Т.Г.Шевченка. Багато з його образів, насамперед жіночих мають мрійливий меланхолійний вигляд, зближуються з пісенною традицією, яка надає їм ліричної забарвленості: "Катерина", "Княжна", "Плач Ярославни", "Наймичка", "На панщині пшеницю жала", "Русалка" і т. д. Художник не повторює якогось конкретного моменту – мовою образотворчого мистецтва він розвиває одну із сюжетних ліній теми, втілює свої особисті життєві враження. Картина "Катерина" відображує епізод розтавання селянської дівчини з офіцером, що спокусив її і покинув. Катерина ступає так, як Марія в "Сікстинській Мадонні" Рафаеля - багатозначна аналогія. Художник не засуджує падіння героїні, для нього залишається незаперечною людська гідність, духовна краса [17]11 [17]Овсійчук В.А. Українське мистецтво ІІ половини XVIст.-І пол.XVIIст.-К.: 1985 – С.35 і святість почуттів. Романтичний характер твору