У давнину орнаменти відображали елементи символіки різних стародавніх культів.

Протягом багатовікової історії мистецтва, вишивання прямий і безпосереній зміст символічних зображень поступово стирався. Однак хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими , можливо, більш абстрактними, символіка їх в основному збереглася завдяки традиції.

За мотивами орнаменти вишивок бувають геометричні(абстрактні), рослиння, зоологічні (тваринні).

Геометричні орнаменти притаманні всій словенській філософії . Вони дуже прості : кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести (прості і подвійні).Важко судити, який зміст вкладався в ці символи раніше. Сьогодні на основі їх в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як "баранячі роги", "кучері", "кудрявці", "гребінчики" тощо.В орнаменті подільських вишивок трапляється мотив "кривульки" або "безконечника", який відомий ще з часів трипільської культури, тобто значно раніше , ніж славнозвісний грецький меандр. Зигзагоподібний меандровий орнамент зустрічається у вишивках західних районів Поділля.До цього виду орнаментальних мотивів належать "сосонки"."хвощ" та "перерви", що набули поширення в південних та західних районах Поділля.Відомий взір "рожі"(звізди,розетки) являє собою перехід від геометричного до рослинного орнаменту. Іноді він нагадує зображення сонця та сонячних променів.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу.

В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як "виноград".,"хміль", "дубове листя", "барвінок" тощо.Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу.Так, мотив "барвінку" є символом немеркнучого життя, узор "яблучне коло" ,поділений на чотири сектори, з вишиванням пртилежних частин в одному кольорі- символом кохання. . , У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображаються: кінь,заєць, риба, жаба; з птахів- півень, сова, голуб, зозуля; з комах- муха, мете лик, павук, летючі жуки.

Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, гак звані "техніки", яких відомо на Україні близько ста.Окремі вишивальні шви характерні тільки для тих чи інших етнографічних районів України, а інші зустрічаються також у білоруських і російських вишивках.

Складна техніка "низі" з її різновидами ("занизування") дійшла до нас з глибини віків.

Ймовірно, що колись вона була панівнокха ,може, і єдиною технікою.Вишивальні шви ,виконані в цій техніці, в наш час широко відомі по всій Україні, але найчастіше використовують у вишивках Поділля. Вишивці в цій техніці притаманні специфічні форми та колір.

Вишивка - один із давніх, найбільш масових і розвинених нидів народного декоративного мистецтва. Проблема походження, еволюції вишивки на території сучасних українських земель складна і багатогранна. Вишивальні матеріали не тривкі, не можуть зберігатися тривалий час. Невідомо, хто і коли був першовідкривачем художньої творчості з допомогою голки і нитки.

Людина палеоліту вперше зрозуміла можливість творчості шляхом відтворення художньої картини дійсності. Через льодовики і тисячоліття дійшли до нас шедеври Епохи палеоліту, які досі не втратили естетичної сили і художньої виразності. З тих віддалених часів збереглися пам'ятки, котрі в певній історичній послідовності засвідчують високий художній рівень анімалістичних творів (об'ємних, барельєфних, гра-фічних), антропоморфних зображень, знаків, ідеограм, складних геометричних композицій. Славнозвісні пам'ятки, археології часів палеоліту на Україні, зокрема Мізина на Чернігівщині та його аналогів, розкривають складну абстрактно-знакову систему відбиття дійсності, початки зародження геометричного орнаменту. Він активно розвивався у різних видах декоративного мистецтва і досяг вершин художньої довершеності саме у вишивці. Крупі, зубці, ромби, зигзаги, ялинки – елементи меандра, ці строгі мотиви, які ми сприймаємо як абстрактно-геометричні, декоративні, у свій час виступали сюжетними зображеннями людей, землі, води. птахів тощо. Вони мали символіко-магічне значення, але сучасники не тільки виконували їх, а й розуміли, читали. Протягом тисячоліть вироблялись елементарні навички абстрагування, удосконалювались сюжетно-знакові композиції.