Майстри чудово володіють законами кольорових та планових контрастів. Є також риса, притаманна подільській кераміці - тяжіння до заповнення всієї площі рясними орнаментними розписами. Ще характерне для цього регіону: не високі сферичні мисочки та тарілки. Вони - червоні. На цьому тлі стримано, проте вкрай майстерно виведено білим контуром гілки, квіти, листки, „серденька", інколи і птахи, їх доповнено обережними мазками рудої, жовтої, інколи зеленої глини. Незвичайна простота напрочуд влучно, справді художньо поєднує розміри та мотиви цих мисок. Крім невід'ємних мисок та полумисків тут залюбки робили дзбанки, плесканки, квіткарі, посудини у вигляді людської постаті, іграшки.

Склалася оригінальна система розпису, яка силою орнаментальної культури, колоритної і тонових контрастів, оригінальністю художньої мови не поступається відомим творам мистецтва. Тут неподільно панує біле тло, на якому білою глиною, та рудою виводять контур, а окремі місця заповнюють зеленою, оранжево-червоною та яскраво-жовтою фарбами. Наявність декількох теплих барв обумовила виняткову ігривість колориту, надала йому сили і святковості. Серед безлічі розписів створених на мисках можна відрізнити кілька композицій: концентрична побудова схожа на віночок. В середині бачимо зірку або квіточку, довкола якої розташувалися - одна широка або декілька вузьких орнаментальних смуг, утворені рядками листків, кругів, сосонок чи квіточок.

Найважливішою є асиметрична композиція. Тут обов'язковий птах, тендітні лапки якого ось-ось торкнуться гілочки, що зростає на дні миски. Птаха, побудована на тому ж тлі, в тому ж колориті, і з тих самих складових частин. Це свідчить про велику майстерність пізнання кольорознавства майстром. З птахом пов'язано багато тем.

Наприклад, великий фантастичний птах в оточенні „вилогів", листків, капанки, пару птахів, птаха і риби.

Привертають нашу увагу засоби виконання розписів. Майже не зверталися до розтягування рідких плям шпилькою, накладали" їх так, що сам ріжок створював ефект фляндрівки. Майстри також залишають великі пробіли тла, які дозволяють ще краще виявляти красу всієї симфонії ритму, контрастів кольорів і мотивів.

Крім поливаних виробів створюються також не поливані. Столицею цієї техніки вважають с. Адамівку. Тут з споконвіку роблять столовий та кухонний посуд, дитячі іграшки, свічники.

Розглянемо загальні ознаки, які зумовили такий успіх адамів чан. Виняткова своєрідність і довершеність форм. Загальною ознакою їх є кулевидність, яка виявилась не лише в сферичній формі мисок, в широких, схожих на миски, макітрах, але також в кулевидних силуетах тикв, горщиків, частково глечиків і квітників. Найстародавнішим видом розпису був широкий пояс геометричного орнаменту, що розмістився на верхній частині горщиків, тикв. Він складається з смуг, простих та хвилястих ліній різної висоти та частоти, рядів крапок, скісних та простих рисок. Всі ці елементи оперезані поясками горизонтальних ліній. Майстри інколи відходили від традицій - суцільно розписували предмети.

Ще для поділля характерна сіра кераміка - майстри Копичинця та Залісець-Вишнивецьких. Це різний столовий посуд, вкритий суцільно вибагливими лискованими орнаментами.

Карпати і суміжні підгірські райони - це ще один регіон, де добре розвинене ремесло керамістів. Оригінальним яскравим явищем є кераміка Косова та Пістині. Вона тут почала розвиватися ще у XVIII столітті: робили мальовані миски, рельєфні кахлі та чепурні свічники, але лице Косова та Пістеня сформувалося лише тоді, коли розвинулась техніка ритованого (гравірованого) розпису, яка дозволила створювати орнаментальні та фігурні розписи. Відомими майстрами створено понад чотириста кахлевих печей, незлічених мисок, дзбанків, свічників, кухлів, виконаних на високому рівні. Блискуча композиція, вільний рисунок, стриманий зелено-брунатний колорит, оригінальні сюжети. Незвичайна фантазія гуцульського народу обумовила створення різноманітних сцен, мотивів, композиційних рішень, якими вкриті кахлі та миски: вершник з рушницею, пістолетами або скрипкою в руках, сцени танців чи чаркування в корчмі, музики з дудкою чи скрипкою, верховинські пастухи з вівцями. Зустрічаємо також і церковних блазнів, панські екіпажі, групи австрійських жандармів, солдат. На відміну від Косова, що мав небагатьох гончарів, суміжний Пустинь славиться мисками і тарілками.

Миска - своєрідний і неповторний твір декоративного мистецтва, що своїми золотисто-зеленими барвами та фантастично легкими, водночас довершеними розписами дуже своєрідна. В центрі знаходимо малюнок півня, чайки, сороки, лева, козла, бика, ведмедя або деревце чи квітку. Часто зустрічаємо також сцени: вершники на барському коні, пару, що танцює або цілується, цигана, що танцює з ведмедем. Вони доповнені легкими рослинними мотивами. Краї миски завжди прикрашені рясними смугами рослинного орнаменту.

Як бачимо, всі малюнки далекі від ілюзорного зображення дійсності, від натуралістичного копіювання. Народний майстер, як справжній художник, намагався сам зобразити бачене.

Для Косова і інших районів Карпат характерне: зелено-жовто-синьо-червоний колорит, рослинний орнамент, та композиції тематичні, техніка ріжкування та фляндрівки.

Вирує творче життя українського народу, щодня його мистецька скарбниця наповнюється новими надбаннями. З-під рук відомих

керамістів з давніх часів виходять чудові твори мистецтва, які служать для блага людини: ужиткові, прикрашають оселю, для дітей.

У наші дні традиції народної кераміки стали невичерпним джерелом творчої наснаги художників - керамістів. Пізнавши досягнення сучасної технології, розуміючи особливості побуту, вони дають твори нові, яскраві, сповнені життя та щастя, спокою та радості.

Все сказане вище про декоративно - ужитковий