сорочок, на нижній частині «фартухів», безрукавках («кацабайках»), чоловічих штанах («гатях»). У вишивках XIX ст. цей мотив виступав як самостійний єдиний мотив орнаментації. Поступово він усклад-нювався, доповнювався іншими моти-вами. «Кривулі» вишивали одинарними або попарними рядами. На погрудниках і рукавах жіночих сорочок часто виши-вали по 6—8 рядів «кривульок». Різновидності стрічковому геометричному орнаменту надають зубці, зигзаги, кіс-ки, плетінки, спіралі, «меандри». Багатогранне їх зображення, різні спосо-би поєднання посилюють декоративний ефект, своєрідну пластику орна-ментальних смуг. Основне місце в орнаментиці вишивки посідає ромб різнопланового зображення, окреслений однією або двома-трьома лініями: він виступає то як ведучий мотив, то вписаний у квадрат, то творить ромбовий розвід. В усіх цих зображеннях ромби мають гладкі лінії або численні виступи, відростки, зубці, додаткові лінії. Часто у пло-щині одного ромба вміщені по три-чотири менші ромби. У стрічкових композиціях із ромбів використову-ються додаткові мотиви: трикутники і зубці. З багатьох складних геометрич-них мотивів виділяються виразністю окреслення розетки («звізди») і напів-розетки, переважно восьмипелюсткові і променисті. Ускладнені розетки («чирлоги») часто подані як ведучі мотиви у поєднанні з квадратами, ромбами, прямокутниками, серцеподіб-ними мотивами у стрічкових композиціях. Традиційними у бойківській вишивці є стрічкові композиції з ряду прямокутників, ромбів, квадратів, вишиті в червоно-синій гамі. Вони поетапно ускладнювалися, доповнювалися іншими мотивами, збільшувалися в розмірах. Змінювався темп орнаментального ритму, який залежав від ширини прямокутників, квадратів, їх окреслення і міри доповнення іншими мотивами.
Розеткові композиції зустрічаються у вишивці відкладних комірів жіночих і чоловічих сорочок. Мотиви розміщуються на осьових радіальних лініях, що виходять з одного кола. Геометрична вишивка з її багатством елементів, форм, ритмів, компози-ційних та кольорових прийомів вирішення свідчить про досягнення, висо-кий художній рівень орнаментального мистецтва бойків. Згадані орнаментальні рослинні мо-тиви у другій половині XIX ст. виконувались переважно червоними і чор-ними нитками, з початку XX ст — червоними і синіми. Починаючи з 20-х ро-ків XX ст. до бойківської вишивки сміливо входить яскрава поліхром-ність. Характерно, що введені жовтий, коричневий кольори підпорядковувались домінуючому червоному кольору. Кожен мотив мав виражені кольорові акценти .Складна система орнамен-тальної і колористичної будови виши-вок на «михалках» жіночих і чоловічих сорочок. Знизу вони обметані чер-воними, синіми, зеленими нитками гладкими смугами або в «зубчики». Вище основний узор «нашиття на вічка» обрамлений знизу і зверху «кривулька-ми», .«заснурками», «єдностеблицею». Над манжетом рукав дрібнозібраний і вишитий на «зібранні» стебнівкою («на розп'янку»). Різний спосіб виши-вання названих мотивів на «михалках» сприяє створенню своєрідної пластики, цікавого декоративного ефекту. Вишивки «михалок» і «зібрання» розрізняються між собою розмірами, орнаментом, технікою виконання і кольором, але разом з тим доповнюють одна одну і утворюють композиційну цілісність [ 33 ].
Багаті художні традиції бойківської вишивки живуть і в наш час. Про нові тенденції в розвитку вишивки Бойківщини свідчать твори, експоновані на останніх обласних виставках. Сучасна вишивка бойків характеризується строгою ритмічністю, логічністю орнаментики, глибокою продуманістю в компонуванні її як прикраси одягу і тканин побутового призначення. [ 22 ]. Вишивка сорочок виділяється логічністю розташування, особливим багатством вишивальних технік. Здавна сорочці приписується чарівна сила, з нею пов'язана низка повір'їв, звичаїв, обрядів. Сорочка розглядається як "двійник" людини, що її носить. Сорочка наближала до тіла, і її здавна вишивали, наділяючи магічними символами - знаками, щоб була берегинею.
У жіночих сорочках вишивали коміри, пазухи, подоли, рукави, у чоловічих - коміри, манжети, маніжки, дуже рідко полики??. Крій сорочок, еволюція народного моделюванна впливали на принципи розміщення вишивки на окремих частинах сорочок (рубцях при шиї, стоячих комірах) стрічкове розташування вишивки за всією довжиною, а на відкладних комірах часто вишиті тільки передні краї і переважає центрична, розетково-галузева композиція. На передній пілці сорочок вишивали пазухи:
1) вертикальін суцільні смуги, вишиті обабіч бліизько розрізу пазухи;
2) дві паралельні вертикальні стрічки, вишиті на відстані 2-3 см від зарубленого розрізу пазухи;
3) суцільна вертикальна смуга, виконана на правій половині пазухи.
Наприкінці ХІХ ст. внизу розрізу пазухи почали нашивати прямокутні клинці, де вишивка розташовувалася у горизонтальному напрямку, обрамовуючи вертикальні смуги, виконані уздовж розрізу пазухи. Дуже рідко у жіночих сорочках на передній пілці в нагрудній частині вишивали крім пазухи дві горизонтальні смуги - від розрізу аж до рукавів. Такі сорочки зустрічаються на Західному Поліссі. Для Закарпаття, Бойківщини характерна вишивка на дрібному рясуванні при обшивці коміра у нагрудній частині - брижі. На сорочках Західного Поділля, Буковини вишивали погрудки - дві вертикальні стрічки, розміщені на відстані до 7 см від розрізу пазухи до низу станка. Такі стрічки робили і на плечах сорочки.
Вишиті рукави за характером розташування візерунків поділяються на такі основні групи:
1) вишита верхня частина - уставки (полики) і манжет;
2) вишиті тільки уставки;
3) вишивка розміщена на всій площині.
Вершин художньої досконалості народні майстрині досягли у вишиванні уставок. Це домінуючий акцент не тільки вишивки рукавів, а й усієї сорочки. Логічно продумане розташування прямокутної площини уставки, висотою переважно до 15 см, шириною до 35 см на самій видній верхній частині рукавів.
Уставки барвистими стрічками горизонтально пересікають вертикальну площину рукавів нижче підопліч, виразно виділяючить в конструкції сорочок, легко проглядаються в круговому аспекті.
Вишивка манжетів - "чохлів", "дудів", "миханок"??, "зап'ястя" залежить від їхньої форми. Однорядними стрічками розміщені орнаментальні мотиви на вузьких обшивках. На манжетах вишивались і кількарядові смуги, часто з переходом у дрібні складочки рукавів. Зустрічаються манжети, вишиті тільки на краях. Урізноманітнює вишивку манжетів їх обметування, обкидання, петлювання. Цікава вишивка на брижах