Томсон писав: “Переживання, які найбільш тонко зафіксовані у свідомості- це ті, яким було віддано найбільшу кількість уваги”.

Інший автор говорить, що увага суттєво необхідна для розуміння, і без відомого ступеня уваги, ідеї і сприйняття, які проходять через мислення, не залишать на ньому сліду”.

Існує два типи уваги:

Є увага, притягнута яким-небудь враженням, яке поступає в свідомістьбез будь-якого зусилля зі сторони волі. Цю увагу називають довільною увагою.

Другий тип уваги, коли вона буває направлена на який-небудь предмет зусиллям волі, називається вольовою увагою. Мимовільна увага найбільше часто зустрічається і не вимагає спеціального тренування.

Вольова увага вимагає зусиль, волі і певної мети, відомого тренування, яке недосяжне для більшості людей. Вольова увага є признак мислячих людей. Мало думаюча людина не буде старатися утримати таким чином свою увагу на нецікавих предметах.

Вольова увага розвивається вправами і повністю окуповує працю наполегливістю, так як ніщо в розумовому (мислячому) світі не може бути здійснене без неї.

Інтерес завжди розвиває увагу і сконцентровує її на предметі, в той час, як нецікава тема або предмет вимагає великого зусилля і старанності, щоб утримати увагу.

Так само, як інтерес розвиває увагу, увага розвиває інтерес. Якщо людина дає собі завдання сконцентрувати вольову увагу на будь-якому предметі, то незабаром перед нею розкриються нові цікаві сторони цього предмета.

Відкриються речі, яких людина раніше і не бачила, і не підозрювала. В кожному предметі вона побачить багато нових фаз і аспектів, які будуть представляти для неї інтерес. Треба шукати цікавих сторін в цікавих предметах. Вольова увага- це один із признаків розвитку волі, мислення, добре натренованого волею, тому що воля завжди сильна і потребує тренування. З другого боку один з кращих шляхів тренування мислення за допомогою волі- це практичні вправи вольової уваги.

Людина з сильно розвинутою увагою часто досягає більше, ніж обдарована людина, але з обмеженою увагою.

Вольова увага і старанність- хорошіі замінники геніальності і часто досягають більшого результату, особливо на великому проміжку часу.

Вольова увага- це тверде і визначене утвердження мислення на якому-небудь визначеному предметі, причому в той же час виключаються із свідомості всі другі предмети, які хочуть туди проникнути.

Увага збільшує і підсилює здібності сприйняття і допомагає діяльності органів сприйняття.

Увага приводить в дію сили асоціацій і дає нам вільний кінець нескінченного ланцюга асоціаційних між собою фактів, які зберігаються в нашій пам’яті. Ці факти утворюють комбінації, про які ми раніше і не думали, і цим самим дають нам нові дані відносно предмета, який розглядається.

Увага ніби збирає в фокус всі наші пізнання, якими ми володіємо по відношенню до даної речі і з’єднує їх разом, дозволяючи нам комбінувати і класифікувати їх, створюючи таким чином нові знання.

Чим більше уваги людина віддає розгляду предмета, тим глибше враження, яке предмет залишає в мисленні і тим легше їй буде потім при роботі. Увага – це необхідна умова для хорошої пам’яті. Ступінь пам’яті залежить від ступеня уваги та інтересу. Немає більш важливого правиладля досягнення успіху, ніж здібність робити одну річ в один час уникаючи всіх розваг і предметів, які відвертають увагу, причому мислення повинно тримати головну думку перед собою.

Увага посилює всі здібності – здібності роздумувати, здібності вибору, аналогічні здібності, а з другої сторони, немає більш вірного показника на слабкість мислення, ніж нестача уваги.

РОЗУМОВІ ВПРАВИ В ЗОСЕРЕДЖЕННІ УВАГИ.

Вправа 1.

Взяти який – небудь знайомий предмет, поставити його перед собою, постаратися ввібрати в себе якомога більше вражень, які йдуть від нього. Вивчити всі маленькі особливості, на які ви звернули увагу. Потім розкласти річ на складові частини і проаналізувати їх якомога глибше. Потім записати все, що дізналися. Після цього зрівняти опис з предметом і можна буде зауважити, як багато залишилось непоміченим.

На наступний день візьміть цей же предмет, і роздивившись його ще раз, опишіть подробиці. Буде видно, скільки нового ви побачили при повторному огляді.

Ця вправа укріплює пам’ять, так як і увагу, тому, що вони зв’я зані між собою нероздільно.

Вправа 2.

Зайти в кімнату і роздивитись довкола, потім вийти з кімнати, записати числом кількість предметів, з описом кожного.

Ви будете здивовані, зауваживши, як багато речей ви пропустили при першому погляді і як почне покращуватись ваша увага після невеликої практики.

Потрібно розвивати вашу силу волі і знати, що увага відкриває двері для прояву сили волі. Щоб користуватися волею, потрібно бути здібним визначити і твердо сконцентрувати увагу.

ПРО ВОЛЮ.

Воля є наслідком пізнання. Чуттєве пізнання виробляє чуттєву волю, духовне – духовну.

Чуттєва воля походить від любові до світу, духовна – від любові до бога і до ближнього.

Тому для застосування волі необхідно пізнати Творця , так як застосування чуттєвої волі на духовну- це вже є ступінь підвищення.

Творець, як Дух, для наших відчуттів був недосяжним, тепер відкриває нам себе в природі, возвеличує через неї своє буття і заохочує нашу цікавість дізнатись, хто ж Творець прекрасного.

В людині є подвійна сила або властивість.

Духовне пізнання і духовне буття готують людину до майбуття.

Почуття хотіти належить до тваринного буття, але духовне пізнання є необхідностями духовного життя, тобтот життя душі. Творець не може хотіти чуттєво, бо Він є Дух, який не має