Рослинний орнамент – чітко простежуються національно та етнографічні особливості.

Тваринний орнамент – анімалістичний (зображення тварин) застосування з рослинним і геометричним.

Художні твори декоративно-вжиткового мистецтва впливають на наш розум, емоційний стан своїми образами, формою, зумовленою явною конструкцією. Майстерність вимагає великої і наполегливої праці.

У художніх виробах із дерева народного та професійного мистецтва майстерність проявляється по-різному. У розписах іграшки яворівських майстрів листочки орнаменту нанесені не дуже ритмічно. Однак це не применшує приофесійної майстреності виконавця. Майстерність може перекрити деякі недоліки у композиції твору. Оволодіння всіма прийомами виготовлення художніх виробів – це комплексна майстерність.

Виразність – це особливе, яскраве враження від побаченого. Сюди відносяться всі прийоми композиції: пропорція, контраст, нюанси, ритм, симетрію, етику, динаміку та властиві форми (колір, тон, текстура, фактура, пластика). Декоративна пластика, насичена і повністю заповнена орнаментом, буде гарно виглядати на білій стіні. Тарілка з червоного дерева втратить справжню художню якість на темному килимі. Виразність досягається діяльністю композиції та окремими її елементами.

Виразність окремих предметів підкоряється загалом комплексу середовища, обстановки. Якщо в одному приміщенні велику кількість виробів не об'єднати і не підкорити загальному, то вони можуть заважти один одному, втрачаючи свою виразність.

Вищою формою виявлення художньої майстерності у декоративно-ужитковому мистецтві є образ. Тільки справжнім твором мистецтва властивий цілісний художній образ.

Для декоративно-ужиткового мистецтва характерна своя специфічна форма художньої образності. Вона залежить від утилітарної функції та практичного призначення предмета. Даному виду мистецтва властивий ще й принцип стильового підбору, що зумовлює певну рівновагу предметів, поєднання нових і старих форм, створення ансамблю - першого кроку на шляху створення відповідного образу.

При ознайомленні з виробом звертає на себе увагу його форма. Першим творцем краси є сама природа. Створюючи форми, на основі природних, майстер бере до уваги їх практичне використання, призначення, матеріальні можливості обробки та інструменти. Це все примушує видозмінювати форму так чи інакше.

До зовнішнього вигляду форми належить: колір, пропорції, силуети. Текстура, фактура, пластичні особливості. Ці якості перебувають у взаємозв'язку і діють спільно.

Національний характер деревообробки виявляється у тісному взаємозв'язку із загальнолюдськими цінностями. Для національних традицій характерні спадкоємність, постійний розвиток і пошук нових форм.

Головним чином є декілька шляхів застосування народних промислів в рекреації. Окрім придбання їх безпосередньо на сувенірних ринках, доцільно також проводити сезонні ярмарки та фестивалі. Адже на самих ринках здебільшого продавці, які не є виробниками, а отже не можуть сповна пояснити і зацікавити відпочиваючого. Тоді як під час проведення фестивалів та тематичних ярмарок (для прикладу ковальські з’їзди) де безпосередньо можна спостерігати за працею майстрів, а часто й самим спробувати себе, взявши участь у майстер-класі (досить поширено під час гончарських заходів).

При перебуванні дітей в таборах можна організовувати тематичні відвідини народних майстрів, з оглядом не лише процесу, а й можливістю самотужки виготовити собі сувенір. Для того щоб виріб мав більшу цінність слід не просто переводити його в ранг звичайного сувеніра, а позиціонувати як частину духовної і культурної спадщини свого регіону, як одну з частинок з яким ми складемо образ нашого минулого.

Організація фестивалів з залученням народних майстрів є не лише хорошою рекламою краю, а й своєрідним підтриманням живої конкуренції, спонуканням підтримки тих ремесел, в яких залишилося дуже мало майстрів. Під час таких заходів спостерігається значне пожвавлення в населених пунктах, що дає змогу підтримувати зелений туризм, також часто проводяться паралельно музичні фестивалі, здебільшого етнічної музики. Спостерігається значна зацікавленість молоді етнокультурною, що в свою чергу не може не радувати.

Висновок

Досліджуючи Бойківщину, довелося зіткнутися з проблемою малої кількості спеціалізованої літератури, що в свою чергу є наслідком не достатньої дослідженості бойків у порівнянні з гуцулами. Тим не менше ця етнографічна група дійсно надає свого окремого неповторного забарвлення етнографічній палітрі краю. Бойки дають змогу краще зрозуміти неоціненний спадок, який нам залишили, відкрити для себе нові сторони свідомості та самобутності наших пращурів. Окрему цікавість становлять пам’ятки сакрального мистецтва Бойківщини, неймовірні дерев’яні церкви, дзвіниці. Дійсно вражає й той факт, що бойківські умільці часто виготовляли церкви на експорт.

Широке розмаїття виробів з дерева для щоденного вжитку: миски, діжки, посуд – вкотре демонструє уміле використання ресурсів які були під руками, найбільшого багатства бойківських земель – лісу.

Хоча й бойківська вишивка в порівнянні з гуцульською була значно скромнішою – проте мала свої особливі риси прикрашання, що також гідно виділяло бойків з-поміж інших народностей краю.

Досить цікавим є й специфічний спосіб планування житлових поселень, упорядкування території проживання. Характерною рисою є планування поселень вздовж головною вулиці, що надавало продовгуватого типу забудови.

В ході даної роботи, було виявлено безпосередній взаємозв’язок історичних особливостей формування родів занять, їх еволюція та перехід до сучасного стану. Доцільності є подальше змістовне підтримання культури не лише з морального боку збереження духовних надбань, основ суспільства, але й реального використання продуктів народного промислу в галузі рекреації, створення шляхів залучення до самого процесу виготовлення, перетворення туриста з простого споживача в оглядача дійства та учасника зародження того чи іншого шедевру.

Будучи однією з ентогруп,