У науково-технологічній сфері:державна підтримка пріоритетних напрямів розвитку науки і те ніки як основи створення високих технологій та забезпечення переходу економіки на інноваційну модель розвитку, створення ефективної системи інноваційної діяльності в Україні ;поетапне збільшення обсягів бюджетних видатків на розвиток освіти і науки, створення умов для залучення в науково-технічну сферу позабюджетних асигнувань;творення економічних і суспільно-політичних умов для підвищення соціального статусу наукової та технічної інтелігенції;забезпечення реалізації прав інтелектуальної власності;недопущення монополізму у сфері використання конкурентоспроможної науково-технологічної продукції, необхідної для забезпечення потреб суспільства і держави; розв'язання проблем безпечної експлуатації промислових, сільськогосподарських і військових об'єктів, споруд та інженерних мереж; визначення технічного стану і збільшення залишкового ресурсу безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;реалізація прогресивних освітніх програм підготовки і підвищення кваліфікації кадрів з новітніх науково-технічних напрямів[42].

В інформаційній сфері:

забезпечення інформаційного суверенітету України ;удосконалення державного регулювання у сфері інформаційної політики та розвитку національної інформаційної інфраструктури, усунення монополізму в цій сфері; у життя комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір;творення системи протидії спробам маніпулювання суспільною свідомістю, в тому числі за допомогою засобів масової інформації та мережі "Інтернет"; сприяння розвитку україномовних видавництв та засобів масової інформації у прикордонній сфері: забезпечення надійного захисту та охорони державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні; завершення процесів делімітації та демаркації кордонів; проведення компплексних заходів щодо запобігання висуненню до України територіальних вимог з боку сусідніх держав, ефективного і вичерпного вирішення (деескалації) прикордонних інцидентів та конфліктів;сприяння розвитку регіональних економічних, гуманітарних та етнічних зв'язків із суміжними державами;боротьба з міжнародними та національними організованими злочинними угрупованнями, які діють через державний кордон України , в пунктах пропуску та виключній (морській) економічній зоні України (припинення незаконного обігу через державний кордон зброї, боєприпасів, вибухових речовин, інших засобів терору, а також радіоактивних і наркотичних засобів; протидія незаконній міграції, незаконному переміщенню через кордон товарів та інших предметів, неконтрольованому використанню морських біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України); удосконалення законодавства України в галузі прикордонного, митного, інших видів контролю на державному кордоні та його адаптація до законодавства Європейського Союзу;підвищення ефективності діяльності органів охорони державного кордону та створення надійної системи соціального захисту осіб, які здійснюють повноваження щодо реалізації прикордонної та міграційної політики. Система забезпечення національної безпеки України .Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній,науково-технологічній, інформаційній, прикордонній та інших сферах удосконалюється система забезпечення національної безпеки України .Правову основу забезпечення національної безпеки України становлять Конституція і закони України , інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України Діяльність щодо забезпечення національної безпеки має бути доступною для контролю відп овідно до законодавства України. Основними функціями системи забезпечення національної безпеки в усіх сферах її діяльності є: 1. Створення і підтримання у стані готовності системи, сил та засобів забезпечення національної безпеки , що включає: створення правових засад для побудови, розвитку та функціонування такої системи;удосконалення організаційної структури системи та державних органів забезпечення національної безпеки , що входять до її складу, розподіл їх функцій; комплексне забезпечення життєдіяльності складових (структурних елементів) системи: кадрове, фінансове, матеріальне, технічне, інформаційне тощо; підготовку сил та засобів суб'єктів системи до їх застосування згідно з призначенням.

Державний моніторинг національної безпеки України , що включає: спостереження за станом і проявами міжнародного та інших видів тероризму; спостереження за станом безпеки в політичній, економічній, воєнній, соціальній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, прикордонній та інших сферах; аналіз стану національної безпеки в різних сферах і прогнозування його змін; розроблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень відповідно до національних інтересів і потенційних загроз національній безпеці. Управління діяльністю системи забезпечення національної безпеки , що включає:вироблення стратегії і планування конкретних заходів щодо забезпечення національної безпеки ;організація і безпосереднє керівництво системою та її структурними елементами;оцінка результативності дій, витрат на проведення заходів щодо забезпечення національної безпеки .

Здійснення планової та оперативної діяльності щодо забезпечення національної безпеки , що включає: визначення національних інтересів та коригування їх пріоритетів;прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників та конфліктів, причин їх виникнення та наслідків прояву;запобігання та усунення впливу загроз та дестабілізуючих чинників на національні інтереси; локалізація, деескалація та розв'язання конфліктів;ліквідація наслідків конфліктів або впливу дестабілізуючих чинників.

Використання міжнародних механізмів співробітництва для зміцнення національної безпеки , що включає: входження в існуючі та утворення нових систем міжнародної безпеки й участь у них; утворення та участь у роботі двосторонніх і багатосторонніх керівних, виконавчих та забезпечуючих органів (політичних, економічних, воєнних тощо); розроблення нормативно-правової бази з метою врегулювання відносин між державами та їх взаємодії в галузі безпеки ;спільне проведення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки .

Повноваження основних суб'єктів системи забезпечення національної безпеки :Український народ - громадяни України всіх національностей на виборах, референдумах та через інші форми безпосередньої демократії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування висловлюють і реалізують національні інтереси України , визначають засоби і способи їх захисту, а також добровільно та в порядку виконання своїх