У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


може бути забезпечена або за допомогою потужного (бажано – ядерного) потенціалу стримування, або за рахунок участі у впливових і потужних військових блоках чи альянсах. Відмова України від ядерної зброї практично перекреслила можливість реалізації першого варіанта. Більше того, суто економічні обмеження не дають змоги українській державі розвинути в найближчій перспективі конвенційний потенціал стримування, достатній для захисту національних інтересів власними силами.Україні важливо активізувати дипломатичні зусилля для того, щоб на Заході сформувалося стійке переконання, що неможливість безпосередньо увійти до ЄС і Північноатлантичного альянсу може завдати чималої шкоди українській державі й у перспективі підірвати в ній реформаторський процес. Саме тому надзвичайно актуальним стає питання про вироблення спільних із Заходом стратегій і програм з прискорення інтегрування України в євроатлантичні структури. В іншому випадку Україна, з мовчазної згоди ЄС, ризикує перетворитися на „сіру зону” між об’єднаною Європою і Росією і, зрештою, буде змушена до економічного й політичного інтегрування з РФ . Україна визначила свої довгострокові цілі та пріоритети у напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції. Проголошений новим керівництвом країни курс на розбудову правової, демократичної держави й громадянського суспільства підтверджує орієнтацію на європейські демократичні цінності.Розробка та реалізація Стратегії національної безпеки, побудованої на загальнолюдських та європейських цінностях, дасть Україні можливість створити сприятливіші умови для активізації співробітництва з ЄС і НАТО, активніше захищати власні інтереси в Європі й світі, поліпшити свій міжнародний імідж. Сьогодні зовнішню політику України прийнято визначати як бага-товекторну. Так, Україна в особі її політичного керівництва проголосила себе стратегічним партнером більше десяти держав світу. Разом з тим зовнішньополітичну орієнтацію України умовно можна поділити на два сновні напрями: Східний і Західний. Втім, можливість реалізації проголошеного курсу стає дедалі проблематичнішою. Адже постійне наголошення стратегічного партнерства з Росією значною мірою гальмує процес інтеграції України до євроатлантичної спільноти, негативно впливає на її імідж партнера серед країн-членів НАТО. А будь-яка ознака поглиблення співробітництва з країнами-членами Північноатлантичного альянсу змушує нашого східного сусіда встановлювати нові механізми впливу на політику України в галузі безпеки. Геополітична ситуація, яка виникла після операції сил НАТО у Косові, означала завершення пошуків Росією та США спільних стратегічних інтересіві фактично перетворила ці країни на глобальних суперників. Деякі сучасні аналітики сходяться у тому, що заява Путіна про можливість застосувати ядерну зброю першими символізувала крах попередньої національної стратегії РФ, в якій доктрина безпеки була прив'язана насамперед до російської економічної політики. А та, в свою чергу, полягала в інтенсифікації контактів з розвиненими країнами. В заяві Путіна, по суті, вперше було офіційно зафіксовано зміну ролі Росії як міжнародного актора[6,с.45]. Отже, виходячи з того, що стратегічне партнерство передбачає наявність спільних інтересів, слід з'ясувати, яким чином співвідносяться стратегії як Росії, так і НАТО з національними інтересами України. Спочатку розглянемо деякі положення Концепції національної безпеки Російської Федерації, викладеної в новій редакції та затвердженої Указом Президента РФ № 24 від 10 січня 2000 року, які безпосередньо можуть торкатися геополітичного вибору України [39]. Досить довгий час в ХХ ст. світ перебував між Двома силами тяжіння, які уособлювали США і СРСР. Навколо цих двох наддержав утворилися потужні сфери впливу, що обумовило формування біполярної структури міжнародних відносин з характерними для неї ідеологічним конфліктом та постійною загрозою ядерного самознищення людства. У повоєнні роки в світі остаточно сформувалися дві системи – соціалістична (Схід) і капіталістична (Захід). Світоглядні, політичні та економічні відмінності між цими системами набули такого масштабу і глибини, що дало привід характеризувати їх як цивілізаційні. Зіткнення цих двох систем на Європейському континенті призвело до безпрецедентного в історії розколу європейських народів, розриву одвічних культурних, політичних економічних і людських зв'язків між ними.Після падіння комуністичних режимів в країнах Центральної та Східної Європи й краху СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття в світі почався процес фундаментальних змін в стосункам між Сходом і Заходом. Закінчення холодної війни, розпад радянського блоку й утворення великої групи так званих посткомуністичних держав привели до утворення принципово нової ситуації в Європі. Нові політичні реалії та необхідність остаточного завершення повоєнного поділу Європи стали імпульсом для трансформації й реорганізації таких міжнародних організацій як Рада Європи, НБСЄ, Європейське Співтовариство і НАТО. Нові часи поставили перед посткомуністичними країнами питання щодо вибору вектору розвитку, серед складових якого не останнє місце займала проблема забезпечення національної безпеки .

Сьогодні загальновизнаним є те, що саме рішення про вступ нових членів з числа посткомуністичних країн привернуло найбільше уваги до місії Альянсу, яка полягає у просуванні демократії. Колишній Генеральний секретар НАТО Лорд Робертсон стверджував, що процес розширення являє собою найдійовіший метод, за допомогою якого НАТО намагається сформувати загальну культуру демократії та поваги до прав людини. В 1995 р. міністр оборони США В. Пері висловився за те, щоб розширення НАТО обов'язково відбувалося на основі принципів, від яких залежить стабільність Західної Європи: колективна оборона, демократія, консенсус та спільна безпека . Застосовуючи ці принципи, які пізніше стали відомі як "принципи Пері", міністр сформулював ряд критеріїв розширення Альянсу [46, с.6]:

* нові члени повинні мати здатність та волю захищати НАТО;

* нові члени повинні підтримувати демократію та свободу підприємництва, захищати свободу та права людини на своїй території та поважати суверенітет інших держав, встановити

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26