Висновки

Національна безпека - стан захищеності особи , суспільства і держави, за якого забезпечується своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних внутрішніх і зовнішніх загроз їх інтересам. Головними об'єктами національної безпеки є: громадянин - його конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне, навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність Розробка інтегральної стратегії національної безпеки сьогодні є для України життєво важливим імперативом, одним з визначальних чинників її майбутнього. Важливою передумовою ефективної імплементації такої стратегії є формування узгодженого комплексу національних інтересів, пріоритетів і цілей, формування національного консенсусу стосовно цих інтересів і пріоритетів, а також координації зусиль виконавчої і законодавчої гілок влади в досягненні поставлених цілей.

У той же час, реалії сьогодення полягають у виникненні значного обсягу нових протиріч між окремими державами та регіонами. Надзвичайно гострі політичні, економічні, конфесійні, етнічні та інші протиріччя, які були приглушені у період «холодної війни» всередині деяких держав, спро-би переглянути деякі існуючі кордони, перерозподілити сфери впливу призвели до цілого ряду кровопролитних конфліктів. Набули рис міжнародного характеру такі загрози національній стабільності, як тероризм, незаконна торгівля зброєю, контрабанда наркотиків, організована злочинність.

Найзначнішими негативними чинниками, які можуть суттєво вплинути на процес впровадження Стратегії національної безпеки України, є:

· несформованість державної стратегії розвитку країни і суспільства на середньо- та довготривалу перспективу;

· недосконалість і суперечливість чинного законодавства у сфері національної безпеки;

· постійна трансформація урядових коаліцій, що викликає періодичні загострення внутрішньополітичної ситуації в країні;

· надмірна заполітизованість основних суспільних груп;

· територіально-демографічна ситуація, а саме протилежність поглядів щодо основного вектора державної політики на сході й заході країни, територіальна специфіка Криму;

· незадовільний стан Збройних Сил України та інших складових військової організації держави.

Cистема національної безпеки в демократичній державі містить у собі як повноправний суб’єкт відносин громадські структури, оскільки сфера безпеки може бути монополією держави лише в умовах тоталітарного режиму. Підкреслимо, що в громадянському суспільстві неурядові структури й організації є повноправними елементами системи національної безпеки в рамках механізмів демократії участі.

Незважаючи на загальновідомі кардинальні стратегічні, суспільно-політичні та економічні зміни в Центрі та на Сході Європи, зниження воєнно-політичного протистояння між Заходом та Сходом, які за масштабами та наслідками справедливо порівнюють з наслідками другої світової війни, Європа залишається місцем перетинання економічних, етнічних, релігійних та інших протиріч. Не стабільна ситуація і в інших регіонах євроазіатського континенту.

Тому загальна ситуація на континенті ще далеко не досягла такого стану стабільності та безпеки, щоб не викликати занепокоєності щодо необхідності зміцнення національної безпеки України. У таких умовах зміцнення її національної безпеки необхідно розглядати як одну з головних передумов подальшого розвитку як повноправного і незалежного члена світової спільноти. При цьому необхідно враховувати, що змінюються погляди на проблеми війни і миру, шляхи та способи забезпечення національних інтересів держави, поступово складаються і стверджуються принципово нові умови забезпечення міжнародної безпеки. Крім того, сьогодні на порядок денний виходить така складова національної безпеки держави, як правова безпека, яка, на жаль, не знайшла свого належного відображення в керівних документах.

Усе це вимагає від державного керівництва усіх рівнів усвідомлення необхідності і важливості даної проблематики, запровадження ефективних організаційних новацій у механізми забезпечення національної безпеки.

Таким чином, у досить динамічній геополітичній, геостратегічній і геополітичній ситуації Україна, виходячи із власних національних інтересів, потребує ефективного забезпечення національної безпеки, концентрації значних зусиль і постійної уваги на всіх рівнях державного управління і, особливо, у сфері військової діяльності. Відсутність прозорої геополітичної визначеності, причому не на словах, а на ділі, стає сьогодні не лише основним гальмом європейської інтеграції України , а й головною загрозою національній безпеці країни у внутрішньо і зовнішньополітичній сферах. Очевидно, що сьогодні важливі не лише і не так військові інструменти, як інструменти економічні, політичні, соціокультурні, інформаційні й ін., що забезпечують достатній потенціал стримування і необхідний рівень національної безпеки .

Попри серйозні зміни у міжнародній політиці, які відбулися з початку 90-х рр. ХХ ст., зокрема у засобах досягнення політичних і економічних цілей держав, сила все ще залишається дійовим засобом захисту і просування національних інтересів, а також протидії загрозам. А отже залишилась потреба в підтримці регіонального і світового балансів сил. Не останню роль у зміцненні цих балансів відіграє членство у різного роду блоках, союзах і альянсах. У нашому випадку це ЄС і НАТО.

Аналізуючи недоліки (ризики) участі в альянсах і блоках, зокрема таких як НАТО, можна виділити наступні:

· обмеження свободи вибору і можливості маневрування у політиці через союзницькі зобов'язання;

· підвищення ризику втягнення держави у конфлікти, розпочаті союзниками;

· зменшення рівня національної безпеки через негативне сприйняття сусідніми країнами або потенційними супротивниками вступу даної держави до блоку, що спонукає їх до вжиття відповідних контрзаходів.

Забезпечення національної безпеки України передбачає пов’язаних з постачанням енергоносіїв. Вирішення газових конфліктів з Росією є основна умова національної безпеки України. Для цього потрібно:*

перейти на довгострокові контракти