модернізувати газотранспортну систему із залученням як іноземних, так і російських інвестицій;*

запроваджувати ефективну систему енергозабезпечення та диверсифікувати постачання енергетичних ресурсів.

Проте на сьогоднішній день реальної альтернативи гарантування національної безпеки України без євроатлантичної інтеграції немає.

Україна виступає за створення всеохоплюючих міжнародних систем універсальної та загальноєвропейської безпеки і вважає участь у них базовим компонентом своєї національної безпеки. Україна концентрує свої зовнішньополітичні зусилля на створенні і розбудові надійних міжнародних механізмів безпеки на двосторонньому, субрегіональному, регіональному і глобальному рівнях. Україна має розвивати широке співробітництво з ншими державами, зокрема сусідніми, та міжнародними організаціями, включаючи військово-політичні, з метою підвищення передбачуваності і довіри, взаєморозуміння і партнерства, побудови всеохоплюючих і ефективних механізмів регіональної безпеки в Європі та вдосконалення існуючих в рамках ООН механізмів глобальної безпеки. В умовах зникнення блокового протистояння в Європі пріоритетного значення набуває проблема створення загальноєвропейської структури безпеки на базі існуючих міжнародних інститутів, таких як НБСЄ, РПАС, НАТО, ЗЄС

Список використаної літератури

Нормативно-правові акти

1. Конституція України \\ Відомості Верховної Ради (ВВР).- 1996.- № 30.- С.141.

2. Закон України «Про національну безпеку України» // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 25. - С.12 – 18.

3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 березня 2005 «Про засади реформування системи центральних органів виконавчої влади»: Указ Президента України № 658 / 2005 від 15 квітня 2005 року // Урядовий кур’єр, - 30 квітня 2005р.

Монографії

4. Бараш Ю. Н., Їжак О. І., Мерніков Г. І. Європейський нейтралітет і невизначеність України. Монографія / Під ред. А. І. Шевцова. – Дніпропетровськ: ДФ НІСД. - 2002.

5. ; : МАУП, - 2005.

6. Глобалізація і національна стратегія . - 2001.

7. Гальчинський А. Україна: поступ в майбутнє. – К., 1999.

8. Глобалізація і безпека розвитку: монографія / О. Г.Білорус, Д.Г.Лукяненко та ін. Кер. авт. кол. О.Г.Білорус. – К.: КНЕУ, 2001.

9. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України.-К.:Знання 2000.:-184 с.

10. Ліпкан В.А. Національна безпека України: нормативно-правове забезпечення.-К.:Текст,2003.-180 с.

11. Западня глобализации: атака на процветание и демократию . - 2001.

12. ,- .

13. М. - 2003.

14. Пахомов Ю.Н., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации. – К.: Междунар.деловой центр. – 1998. – 280 с.

15. Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми і перспективи. – К.: Юрінком. – 1995. – 272 c.

16. Проблеми формування національної самосвідомості в Україні: Монографія , - 2004.

17. ; , К. - 2005.

18. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: суть та напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 1997.

19. Шуберт Т.Э Национальная безопасность России: конституционно-правовые аспекты. Сравнительно-правовое исследование. М. - 2001.

Наукові статті

20. Білорус О.Світ людини у 21 столітті // Голос України.- 26 грудня 2000 року.- № 245-246.

21. Богданович В.Ю.Роль та місце воєнно-політичної моделі держави у роздробленні та здійсненні політики забезпечення її воєнної безпеки //Наука і оборона. – 1999.- № 1.- С.34-37.

22. Бородюк Н. Важелі екологічної рівноваги // Урядовий кур’єр.- 2 березня 2001 року.2001 року.- № 46.

23. Ваганов В.Б., Гончаренко О.М.,Лиси цин.Е. М.Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти // Наука і оборона.- 2001.- № 1.- С.9-17.

24. Гончаренко О. М. Нейтралітет, позаблоковість і національна безпека: європейський досвід та альтернативи України // Стратегічна панорама. - 2000, - № 1 - 2.

25. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегія національної безпеки України в аксіологічному вимірі: від „суспільства ризику” до громадянського суспільства // Стратегічна панорама. – 2005. - № 2.

26. Горбулин В. П. Украинский фронт „четвертой мировой войны” // Зеркало недели. - № 29. – 29 июля - 4 августа 2006.

27. ; , 2003.

28. Жинкина И. Ю. Оценка угроз в американской стратегии национальной безопасности // США: экономика, политика, идеология. – 1998. - № 10. – C. 52 – 66.

29. Зіма І.І.,Ніколаєв І.М.Інформаційна війна та інформаційна безпека (огляд думок зарубіжних політологів та воєнних спеціалістів) // Наука і оборона.- 1998.- № 1.- С.56-58.

30. Їжак О. Біля „відчинених дверей”. Європейська оборонна інтеграція і національна безпека України // Політика і час. – 2002. – № 2. – С. 43- 48.

31. Казакевич Є. Розширення НАТО та європейська політика України // Політична думка. – 1999. № 1-2.- С. 87-102.

32.Квіткін П.В. Роль і місце України у міжнародних системах безпеки. Основні напрямки військового співробітництва // Вартові неба. – 2001.- №№ 40-42.

33. Костенко Г. Предмет і зміст теорії воєнної безпеки // Військо України.- 1995.- № 1-2.- С.6-9.

34. Лисицин Е.Співвідношення між воєнною доктриною та стратегією національної безпеки //Спостерігач. – 1996.- № 21.- С.2-16.

35.Литвиненко О.В.,Бінько І.Ф.Потіха В.М. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України.- К.:Вид.Інту міжнародних відносин,1998р.

36. Медвідь Ф. Політико-правові засади концепції національних інтересів України // Політичний менеджмент. - №4(25). –2007.- с.25-30.

37. Побочий І. Вплив протистояння політичних сил на формування стратегії національної безпеки України // Політичний менеджмент. - №4(25). –2007.- с.16-22.

38. Посельський В. Європейський поступ України: дещо про особливості руху та станцію призначення // Політична думка. – 2002. – № 2 – 3. – С. 80 - 87.

39. Тимошенко Н.Міжнародна ввічливість держав // Політика і час.- 2000.- № 1.- С.78-83.

40.Фомін В.О., Рось А.О. Сутність і співвідношення понять « інформаційна безпека », « інформаційна війна » та