шліфшкіркою і таким чином відо-кремлюючи від тих, що не прошліфовані. Порох витирали щіткою.
Відома творчість Михайла Черешньовського, який народився 1911 р. у с. Стежениці на Лемківщині. Він навчався у школі Шкрібляка, потім — в інституті пластичних мистецтв у Кракові. Впродовж 1940—1944 pp. у Болехові Михайло Черешньовський у власній майстерні організував навчання молодих майстрів. Він був членом мистецького гуртка "Зарево" (у Львові).
Оригінальний лемківський різь-бяр А. Фігель навчався у про-фесійного майстра Жароффа в м. Криниця (Польща). З 1938 р. почав працювати самостійно. Тво-ри А. Фігеля вирізняються образ-ним вирішенням і майстерністю виконання. Його різцю належать барельєфи: "Т. Г. Шевченко", "М. В. Гоголь", "Б. Хмельницький" — на літературні теми, на тему праці — "Кукурудзовод", "Шах-тар". А. Фігель працює у галузі об'ємної скульптури малих форм. Він_учасник багатьох виставок.
Технологія рельєфного різьб-лення. Рельєфне різьблення надає зображенню реалістичного, об'єм-но-пластичного характеру, тобто наближує зображення до натури. Зображення розраховане на сприй-няття при боковому освітленні, коли пластика вирізьблених форм завдяки світлотіні особливо гарно виявляється у тонових переходах і у місцях з'єднання зображень і фону, де створюється різниця кон-трастів між випуклістю зображен-ня і рівною поверхнею. Цей вид потребує відповідних інструментів.
Передусім виконується підго-товча робота. Вибирається мате-ріал, що відповідає задуму та ком-позиції. Липа, береза, клен, явір, груша, горіх, червоне дерево та інші породи дають змогу викону-вати тонке різьблення з дрібною пластикою зображення. На сосні, ялині таке зображення зробити нелегко.
Нагадаємо основні різновиди рельєфів: плоске різьблення з заоваленим фоном; різьблення з "подушечним" фоном; різьблення з підібраним (вибраним) фоном; різьблення з прорізним фоном (ажурне); барельєфне різьблення; горельєфне різьблення; накладне (наклейне) різьблення.
У виконанні плоскорельефного різьблення з заоваленим фоном ми рекомендуємо таку послідовність:
1. Різаком, ножем або футчиком прорізують поглиблення 3-4 мм за контуром малюнка. Про-різаний контур з боку фону до-датково округлюють (заовалюють) тим же різаком, ножем або боко-вою площиною футчика. Можна зробити округлення плоскою або пологою стамескою.
2. Виконується моделювання зображення.
3. Прорізаний контур фону за-лишають чистим або підфарбо-вують чи карбують.
У різьбленні з "подушечним" фоном його також округлюють, вигладжують і шліфують шліф-шкіркою.
Різьблення з підібраним фоном виконується за такою схемою:
1. Прорізування та підрізуван-ня за контуром малюнка з неве-ликим ухилом від прямої верти-калі.
2. Вибирання фону на відпо-відну глибину (3-5 мм або 5-8 мм) напівкруглими і пологими стамесками.
3. Підчищення та вирівнювання фону плоскими стамесками і клюкарзами.
4. Моделювання пластики зоб-раження (орнаменту, пташки, тва-рини, людини, сюжетної компо-зиції тощо). Його виконують за принципом від загального до де-тального, тобто моделюють спо-чатку великі площини, форми, а потім деталі. Для моделювання зображень пташок, тварин і лю-дини можна скористатися вирі-заним із паперу шаблоном, який накладають на зображення для уточнення деталей. Для складних зображень необхідне ліплення з пластиліну, глини — для вивчення пластики. Коли первинний малю-нок вже відпрацьований у дереві, виконані поглиблення западаючих площин, виступаючі площини, прикладають шаблон з прорізаними у ньому деталями (очі, вуха та ін.) і переводять зображення на рельєфну площину виробу.
5. Підрізування й підчищення контуру зображення, на якому мо-жуть залишитись насічки від ста-месок при вибиранні фону. Різьб-лення неодмінно повинне бути акуратним і привабливим. Одно-часно уточнюється малюнок. В орнаментальному різьбленні його де-що можна змінити — наприклад, зменшити ширину стебла, листка, квітки.
6. Фон карбують цвяхом з на-січкою ("цюкавкою") або граві-рують напівкруглою чи контурною стамескою. Можна залишити його вигладженим, домагаючись кон-трасту фактури зі зображенням, виконаним, наприклад, дрібними порізками.
7. Для більшої виразності фон і орнамент можна підтонувати. Чистий світлий матеріал краще виглядає з тонованим жовтуватим, охристим або коричневим кольо-ром. Не потрібно тонувати фон насиченими кольорами (чорним, червоним, зеленим), які не гармо-нують з природним кольором дерева. Тонування пульверизатором може змінити весь колорит виробу і надати несподівано нової вираз-ності зображення.
Для виконання ажурного різьб-лення вимагається більше інстру-ментів і пристроїв. На верстаку потрібно мати прибиту підставку з клиноподібним вирізом для ви-пилювання лобзиком, а також під-кладати дошку (або фанеру) для упору, яка буде захищати повер-хню верстака у тих випадках, коли прорізи роблять стамесками і ножем.
Інструменти: свердла різних діаметрів, дриль, лобзик ручний або механічний, стамески, ніж, пилочки, надфілі — трикутний, овальний, круглий, прямокутний, шило.
Вироби, на яких буде виконане різьблення, виготовляють столяр-ним, токарним способом або до-вбанням. При точенні та довбанні виробів потрібно вибирати місця для ажурного орнаменту та його кріплення з фоновою частиною. У невеликих виробах із м'яких порід дерева достатньо товщини стінок 4-7 мм; з твердих порід — 3-5 мм. У великих за розміром робо-тах товщина стінок більша, але прорізувати фон лобзиком у таких випадках неможливо. Його про-свердлюють і прорізують ножем, стамесками, а також пропилюють викружною лучковою пилкою. В столярних роботах на підготовлені до склеювання деталі наносять ор-намент і пропилюють фон, а потім їх склеюють.
Декор наносять з робочого ма-люнка перетискуванням кулько-вою ручкою, шилом, цвяхом, твердим олівцем через підкладену копірку або без неї. Окремі май-стри перемальовують олівцем від руки або по вирізаному на папері шаблону (особливо в довбаних ви-робах), у композиціях для ажур-ного різьблення намагаються всі деталі з'єднати між собою і з фоном. Такий малюнок надійні-ший, зокрема для крихкого дерева. Проміжки фону створюють так само, як і малюнок орнаменту або зображення.
Декор для ажурного рельєфного різьблення різноманітний: у лемківському різьбленні він грунту-ється на природних рослинних формах. Рослинні мотиви можуть навіяти майстрові ідею для вибору самої форми виробу (хлібниці, цу-керниці) .
Декору в ажурному різьбленні властиві орнаменти із природних мотивів даної місцевості