У період навчання можна пра-цювати з єрунком або малкою для різьблення сітки з квадратиків чи ромбиків, які часто використову-ють для обрамлення площини у стрічковому орнаменті. Булавки необхідні для проколювання робо-чого рисунка композиції.

Технологія різьблення. Робоче місце. Ним може бути верстак або низький стіл. Вироби чи деталі не вимагають закріплення, але різ-номанітні упори, затискувачі інко-ли дуже потрібні. Виконувати різьблення можна на виробах то-карної або столярної обробки, три-маючи їх на колінах, а інколи — у руках.

Користуються різаками-косяками вузькими, середніми та широкими, з одностороннім або двостороннім заточуванням фаски. Скісний кут — 45-60°. Для неглибокого різьб-лення ширину полотна різака ви-бирають у межах 7-10мм, се-реднього — 15-20 мм, для гли-бокого — 30 мм і більше. Добрі різаки роблять із шевських ножів. Замість різака можна застосовува-ти ніж із бритви, скальпеля, з полотна слюсарної пилки, з пло-ского напилка, з ножів для окулірування, які можна купити в магазині для садівника. У ножі-косяку вершину леза називають носком, а нижню його частину — п'яткою. Крім цього, застосову-ють напівкруглі стамески для виконання "лусочок" або "нігтиків". Для прорізування ліній-контурів або виконання сітки мож-на використати кутики (футчики) або контурні напівкруглі стамески 2-3 мм.

Орнамент на виріб наносять за допомогою розкреслювання. Застосовують металеву лінійку, коси-нець або вимірювач, гостро від-точений олівець. Якщо різьблення виконують на полірованій поверх-ні, то розкреслювання краще зро-бити шилом або голкою (можна використати голку циркуля). Для складніших композицій, викона-них у робочому малюнку, перево-дять основні крапки орнаменту ніжкою циркуля або голкою, бу-лавкою, шилом, а потім розкрес-люють.

Поверхню під тригранно-виїмчасте різьблення підготовляють за-лежно від характеру опорядження: наносять малюнок орнаменту на поверхню, зачищену рубанком або шліфовану чи поліровану. Після закінчення різьблення у першому випадку додатково шліфують, в другому — шліфують тільки забрудені місця, або протирають гумкою (для олівця) сліди роз-мітки й плями, у третьому — залишають в остаточному вигляді.

Технологія різьблення. Робоче місце — звичайний стіл (краще низький), стілець або табуретка, у навчально-виробничих умовах — верстак або низький стіл. На столі тримають підставку для стамесок. У ящиках стола зберігають пензлі, фарби, лінійки, малюнки компо-зицій, шаблони.

Підготовка виробів для різьб-лення. Столярним чи токарним способом виготовляють виріб, по-тім шліфують, тонують у чорний, темно-вишневий або темно-корич-невий колір. Поверхню полірують або лакують після просихання і зняття ворсу еластичною струж-кою. На підприємствах художніх промислів лак наносять пензлем трьома-чотирма шарами, а після висихання вирівнюють гострою циклею та розполіровують розчин-ником.

Перенесення орнаменту. При поодинокому виконанні роботи ор-намент переносять, розкреслюючи його безпосередньо на поверхні виробу твердим олівцем, за допо-могою вимірювача, циркуля, лі-нійки, косинця та кутника. У ма-совому виробництві орнамент пе-ретискують з кальки або з паперу у вузлових точках геометричних фігур за допомогою голки, цирку-ля, кулькової ручки, шила, булав-ки. Доповнюючі елементи викону-ють без перенесення. Майстри із Моршина Людмила та Роман Герасимчуки використовують відли-тий з металу або виготовлений із лінолеуму шаблон, на якому виб-раним фоном виступають основні контури фігур орнаменту. Після полірування його відразу наклада-ють на лакове покриття й одер-жують сліди малюнку орнаменту.

Майстри кори-стуються напівкруглими стамеска-ми та кутиками (футчиками) з канавками шириною 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5 мм. Стамески для контурного різьблення можна ви-готовити із сталевого дроту, круг-лих малих надфілів, терпугів із зламаних тонких свердел. На точилі з вузьким кругом проточують канавку. Канавки можна зробити у загартованому сталевому прути-ку трикутними терпугами або ма-ленькими надфілями-терпугами, трикутного перерізу — для ку-тиків (футчиків) напівкруглими або круглими — для округлих жолобків-канавок. Потім загартову-ють, забивають у ручки, заточу-ють фаски. Для контурного різьб-лення стамески раніше робили із сталевого жолобчастого дроту від старих парасольок.