Виділяють п'ять поколінь комп'ютерів. Кожне покоління харак-теризується елементною базою — видом елементів-пристроїв, з яких побудовано оперативну пам'ять та процесор, і розвитком програмного забезпечення.

Перше покоління (50-ті роки минулого століття). Елемент-ною базою комп'ютерів першого покоління були вакуумні електронні лампи, які сьогодні ще можна побачити в старих телевізорах і радіо-приймачах. Тисячі ламп були в металевих шафах, які займали багато місця. Важила така машина десятки тонн. Для її роботи була потрібна невелика електростанція. Для охолодження машини використовували потужні вентилятори. Програмування виконували в кодах машини. Доступ до машини мали тільки спеціалісти-професіонали. Швидкодія становила декілька тисяч операцій за секунду. Ці машини мали неве-лику оперативну пам'ять.

Др у ге покоління (60-ті роки). Елементною базою комп'ютерів другого покоління були транзистори, які замінили електронні лампи. Транзистори значно менші від ламп і споживають значно менше енергії. Тому розміри комп'ютера зменшилися. Можливості ж збільшилися, оскільки з'явилися мови програмування високого рівня та програмне

забезпечення. Програмування стало доступним і для непрофесіоналів у галузі комп'ютерів. Були заздалегідь розроблені програми розв'язування найбільш типових задач. Швидкодія машин досягла сотень тисяч опе-рацій за секунду. Значно збільшилася оперативна пам'ять. Найпоши-ренішими були такі марки машин (інформація не для запам'ятовуван-ня): «Еліот» (Англія), «Сіменс» (Німеччина), CDC (США), «Раздан-2», серія «Мінськ», «Урал», «Наїрі», «Мир», «БЭСМ-б» (у нашій країні).

Третє покоління (70-ті роки). Елементна база комп'ютерів третього покоління — інтегровані пристрої (інші терміни: інтеграль-ні схеми, чіпи). Інтегрований пристрій — це невелика пластинка з чистого кремнію, на якій є мініатюрні електронні елементи: транзисто-ри, резистори тощо. Таких елементів на квадратному сантиметрі напочатку було декілька тисяч. Значно збільшилися швидкодія (до кількох мільйонів операцій за секунду) процесора та обсяг оперативної пам'яті. Розвинулось програмне забезпечення. Зручність у користуванні забезпечила широкий доступ до комп'ютерів. Такі машини могли одночасно розв'язувати декілька задач, виконуючи декілька програм. Користувачам не було потреби працювати безпосередньо за пультом керування, їм надавались термінали (клавіатура, дисплей і пристрої введення-виведення), які могли бути віддалені від комп'ютера на чималі відстані. Це дало поштовх до створення комп'ютерних мереж. Для зберігання інформації використовували магнітні стрічки та велико-габаритні (10 кг) магнітні диски. Магнітні носії інформації витіснили паперові: перфокарти і перфострічки. Почався перехід до безпаперової інформатики. Машини третього покоління — серія «IBM-360», «IBM-370» у США, серія «ЄС» у нашій країні — аналог серії IBM. Розробка проекту машини третього покоління коштувала фірмі IBM у 60-х роках 5 мільярдів доларів — астрономічна на той час сума.

Четверте покоління (80-ті роки). Елементною базою комп'ютерів четвертого покоління є великомасштабні інтегровані пристрої. Прогресивні досягнення в галузі фізики напівпровідників дали змогу розташувати велику кількість елементів на малому кристалі кремнію (десятки тисяч на квадратному сантиметрі). Крім того, на одному кристалі кремнію стало можливим обладнати пристрій, який відтворює роботу процесора. Такі однокристальні процесори отримали назву мікропроцесорів. Це зумовило появу мікрокалькуляторів, персо-нальних комп'ютерів, які можна розміщувати на звичайному робочому столі, а також потужних багатопроцесорних систем. Збільшилися швидкодія (до мільярда операцій за секунду), ємність оперативної пам'яті, поліпшилися зручність у користуванні. Масове виробництво та збут забезпечили різке зниження цін на комп'ютерну техніку. Кори-стувач знову сів за пульт керування, але вже персонального комп'ютера.

Найпотужніші машини четвертого покоління: «Ельбрус» у нашій країні, американські машини серії Cray та ін.

На рівні четвертого покоління відбувся поділ машин на великі обчислювальні машини та персональні комп'ютери (скорочено ПК). Час великих обчислювальних машин швидко минув, їм на зміну при-йшли потужні малогабаритні комп'ютери-сервери з тими ж функціями і ще більшими можливостями. Персональні комп'ютери заполонили ринок. Сьогодні вже є декілька поколінь персональних комп'ютерів.

Довідка. У 1980 р. японський уряд та деякі фірми оголосили десятирічну програму створення комп'ютерної системи п'ятого покоління, яка мала базу-ватися на використанні штучного інтелекту (систем, що імітують процес мислен-ня людини), експертних систем та природної мови спілкування. Експертні системи — це програми для комп'ютера, які дають змогу нагромаджувати та класифікувати знання, порівнювати і робити висновки, тобто імітувати поведінку експерта чи консультанта в певних сферах діяльності людини. Тут викорис-товують спеціальні бази даних — бази знань. Цю програму назвали «японським викликом», оскільки авангардна роль у галузі комп'ютерної техніки віддавна належить США. На цьому шляху були значні досягнення, але вцілому проект успіху не мав. Можливо, він випереджав свій час.

П'яте покоління (90-ті роки). Елементною базою комп'юте-рів п'ятого покоління стали надвеликомасштабні інтегровані прист-рої, які містять сотні тисяч елементів на квадратному сантиметрі. Швидкодія комп'ютерів і обсяги оперативної та дискової пам'яті досяг-ли вражаючих величин. Був подоланий рубіж 1 мільярда операцій за секунду для однопроцесорного комп'ютера і 1 трильйона операцій — для багатопроцесорної системи.

Характерною ознакою 90-х років був бурхливий розвиток мікро-електроніки, масовий випуск і використання потужних персональних комп'ютерів і комп'ютерів-серверів та периферійної техніки. Якісний стрибок у програмному забезпеченні, зроблений американськими фір-мами, не залишив шансів «японському виклику». Були створені нові операційні системи з дружнім графічним інтерфейсом і ефективні за можливостями прикладні програми, здатні автоматизувати практично всі види робіт у найрізноманітніших сферах діяльності людини.

Комп'ютери були з'єднані в мережі. Інформація перетворилася на цінний продукт сучасного суспільства. Опинившись на межі третього тисячоліття, людство розпочало інформаційну добу свого розвитку.

Сьогодні вирішується завдання природного, з огляду людини, спілкування користувача і комп'ютера. З цією метою вже створено