вигляд:
var список_перемінних
Виклик процедури в основній програмі відбувається оператором виду:
ім`я_процедури (фактичні_параметри);
Формальні і фактичні параметри процедури
Формальні параметри мають вигляд списку перемінних із указуванням їх типу, які відділяються один від одного крапкою з комою. Ці перемінні не описуються в розділі опису процедур. Допускається використання процедур без списку перемінних.
При виклику процедури в основній програмі, задаються параметри, які являють собою фактичні параметри, які перелічені через кому (без вказівки їх типу). Між формальними і фактичними параметрами повинна бути відповідність по кількості параметрів, порядку їх слідування і типу даних. Імена відповідних параметрів можуть бути однаковими або різними.
Вхідними фактичними параметрами можуть бути константи, перемінні і вирази. Вихідними фактичними параметрами можуть бути тільки перемінні.
Опис використаних в програмах операторів
Program | заголовок програми, в якому вказується ім`я програми (утворюється так, як і імена перемінних).
Uses | слугує для використання модулів в програмі.
Crt | стандартний модуль Турбо-Паскаля, який підтримує текстовий режим і дозволяє задавати колір фону чи шрифту, є константи для організації прямої адресації відео пам`яті (DirectVideo:boolen), встановлення яскравості світіння виведених на екран символів (LowVideo, NormVideo, HighVideo), очищення активного вікна і встановлення курсору в верхній лівий кут (ClrScr) та інше.
Const | розділ констант – якщо в програмі використовуються константи, які мають достатньо громіздкий запис, або змінні константи (для різних варіантів програми).
Type | опис імен типів перемінних, які відрізняються від стандартних, тобто перемінні типу “перечислення”, обмежені перемінні, масиви і т.д.
Var | розділ, в якому описуються всі перемінні, які зустрічаються в програмі.
Procedure | оператор підпрограми-процедури (описаний вище).
Function | оператор підпрограми-функції (описаний вище).
Read | оператор вводу - кожне введене значення послідовно присвоюється перемінним із списку: Read (список_перемінних);
ReadLn | те ж, що і попередній оператор, тільки після введення даних відбувається перехід на нову строку (тобто наступний оператор введення буде вводити дані з нової строки), а якщо оператор записується без вказування перемінної, то відбувається перехід на наступну строку без вводу даних, достатньо тільки натиснути клавішу <Enter>.
Write | оператор виводу – виводить послідовно значення перемінних із списку, або виводить текст, занесений в одинарні лапки:
Write (список_перемінних,’текст’);
WriteLn | те ж саме, що і попередній оператор, але після виводу перемінних здійснюється перехід на нову строку (наступний оператор виводу буде виводити дані з початку нової строки), а якщо оператор записується без вказування перемінної або тексту, то відбувається перехід на нову строку без виводу даних.
:= | оператор присвоювання – імені перемінної присвоюється конкретний вираз: ім`я_перемінної := вираз;
For | оператор циклу, який має загальний вигляд:
for I:=N1 to N2 do оператор;
тут I – перемінна циклу; N1, N2 – початкове і кінцеве значення перемінної циклу. В якості перемінної типу І можна використовувати тільки просту перемінну, а в якості N1, N2 можуть використовуватися вирази (за виключенням речовинного типу real).
If | оператор умовного переходу, який має загальний вигляд:
if логічний_вираз then оператор_1 [else оператор_2];
тут квадратні дужки означають, що конструкція else з оператором 2 може бути відсутня. Перед else крапка з комою не ставиться. Оператор 1,2 – це прості або складені оператори. Якщо логічний вираз істинний, то виконується оператор 1, інакше – оператор 2 (або наступний за if оператор, якщо else відсутнє). В якості операторів 1,2 можуть бути використані інші оператори if, в цьому випадку кожне else відноситься до найближчого зліва if, який не має else.
Begin | з цього ключового слова починається частина програми розділу операторів (починається розділ, або ж вцілому програма).
End | цим ключовим словом закінчується частина програми розділу операторів (закінчується розділ, або ж вцілому програма).
Використана література
«Borland Pascal 7.0»: Резидентная программа-справочник. Москва: ПО «Object Windows +», 1993.
«Турбо-Паскаль 5.0»: Руководство пользователя. Калинин: НПО «Центрпрограммсистем», 1990.
Офицеров Д.В., Старых В.А. «Программирование в интегрированной среде Турбо-Паскаль»: Справ. пособие. – Мн.: Беларусь, 1992. – 240 с.: ил.
Перминов О.Н. «Программирование на языке Паскаль», М.: «Радио и связь», 1988.
Довідкова система по мовам програмування – електронна версія.