Редакції науково-методичних педагогічних видань працюють для визначеної професійної аудиторії, але разом з тим не вироблена єдина концепція діяльності, не визначене місце загальпедагогічних і науково-методичних журналів у системі інформаційного забезпечення педагогів.

Найчастіше вчителя не мають відомості про реальний документ, що може бути використаний. Це наслідок комплексу невирішених проблем, у числі яких – некомпетентність вчителів.

Одна з причин незадовільного бібліографічного забезпечення професійної діяльності педагогів — нестабільність фінансування вітчизняної освіти, оскільки послуги ДІС-педагогів є платними. Та разом з тим, необхідність існування такого виду ДІС є дуже актуальним на сучасному етапі.

Уточнення функцій та поліпшення координаційних процесів ДІС дозволять багатоаспектно представляти документний потік вчителю без дублювання, з найменшими фізичними і матеріальними витратами. Необхідно заповнити відсутність обласної ланки ДІС в обслуговуванні педагогів, адже видавані на місцях описи нових надходжень із певної теми, що цікавлять спеціаліста, мають ряд суттєвих переваг: оперативність, доступність, можливість враховувати інформаційні потреби окремих педагогічних колективів, надійність і т.д.

4. Iнформаційне забезпечення банківської діяльності.

Інформаційне забезпечення — один із найважливіших важелів адмініс-трування як на мікро-, так і на макрорівні. Адже успіх будь-якої справи залежить насамперед від того, чи пра-вильним було прийняте рішення, чи оптимальним є його виконання. А прийняти правильне рішення немож-ливо, не володіючи необхідною інфор-мацією.

Ось чому НБУ з перших років існу-вання в Україні дворівневої банківської системи розпочав роботу щодо створен-ня інформаційної системи, яка б забез-печувала його власні потреби, пов'язані з виконанням регулюючих та наглядо-вих функцій, а також потреби органів законодавчої і виконавчої влади держа-ви, міжнародних фінансових орга-нізацій, членом яких є Україна (Міжна-родного валютного фонду. Світового банку. Європейського банку реконст-рукції та розвитку), посольств, цент-ральних банків інших країн, ко-мерційних банків, фінансових уста-нов, науково-дослідних організацій, засобів масової інформації, фізичних осіб, для яких грошово-кредитна та валютна політика НБУ, стан бан-ківської системи країни є важливими передумовами діяльності.

Слід зауважити, що дві з чотирьох макроекономічних систем даних, які є основою прогнозування та аналізу еко-номічного розвитку країни, а саме — грошово-кредитна і банківська стати-стика та статистика платіжного балан-су — розробляються, підтримуються в актуалізованому стані і розповсюджу-ються Національним банком України. Інформація, яка базується на зазначе-них системах даних, необхідна НБУ як центральному банку держави для розробки і здійснення грошово-кре-дитної та валютної політики, а також для контролю за діяльністю ко-мерційних банків.

Оскільки Україна стала на шлях по-будови демократичного суспільства з ринковою економікою відкритого ти-пу, створення передумов для оцінки си-туації в країні, зіставлення її економіки з економіками інших країн світу є нині вкрай необхідним.

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НБУ: РЕАЛЬНИЙ СТАН

На сьогодні головним нашим здобут-ком є створення статистики двох макроекономічних систем даних — мо-нетарної та банківської статистики і статистики платіжного балансу. Важли-вою передумовою цього було освоєння методології МВФ, створення націо-нальної платіжної системи з викори-станням передових комп'ютерних тех-нологій та запровадження електрон-ної пошти, що забезпечило збір та обробку необхідної фінансової і ста-тистичної інформації.

Оскільки Україна стала членом Між-народного валютного фонду і взяла на себе певні зобов'язання, Національ-ний банк України, починаючи з груд-ня 1992 року, щомісяця надає МВФ зведені балансові звіти НБУ і комерцій-них банків, агреговані за методологією МВФ, інформацію щодо процентних ставок і валютних курсів, а з 1994 р. — також статистику платіжного балансу України.

Із січня 1993 року виходить щомісяч-ний статистичний "Бюлетень Націо-нального банку України". З 1998 р. він видається не лише українською, а й російською та англійською мовами. Його структура постійно вдоскона-люється. Нині інформація у ньому по-дається відповідно до світових стан-дартів.

У квітні 1996 року розпочато видан-ня щоквартальника "Платіжний ба-ланс України", в якому публікуються табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектора економіки та впливу поточної економічної політики на його стан. Це видання з нинішньо-го року виходить також англійською мовою, що сприятиме ширшому його розповсюдженню.

Інформаційні видання НБУ доступні широкому загалу.

Використання методології МВФ з монетарної статистики та статистики платіжного балансу із запровадженням міжнародних стандартів статистики да-ло можливість навіть попри викори-стання старого Плану рахунків бухгал-терського обліку в банках започаткува-ти у липні 1996 року публікацію сторінки даних України у збірнику МВФ "Міжнародна фінансова стати-стика" (МФС), яка містить грошово-кредитну та банківську статистику (з грудня 1992 року) і статистику платіжного балансу (з І кварталу 1994 року).

Важливим кроком у побудові націо-нальної статистики, в тому числі моне-тарної статистики і статистики платіжного балансу, було прийняття 4 травня 1993 року Кабінетом Міністрів України Державної програми перехо-ду України на міжнародну систему обліку і статистики. Національним бан-ком розроблено ряд документів, які стали організаційною основою стано-влення цих важливих макроеко-номічних систем даних. Серед цих до-кументів чільне місце посідає затверд-жена Правлінням Національного бан-ку України у травні 1994 року Концепція побудови банківської і гро-шово-кредитної статистики та стати-стики платіжного балансу. У ній визна-чено цілі, принципи і методи станов-лення статистики та інформаційної діяльності НБУ, які зорієнтовано на 'міжнародні стандарти.

Наступним етапом розвитку інфор-маційної діяльності та підвищення її ^ефективності був практичний перехід '(із січня 1998 року) банківської систе-|ми України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Це поставило нові вимоги до звітності Національно-го й комерційних банків України та і програмного забезпечення її збору й об-|робки. Переходу передувала напруже-;на робота з підготовки у 1997 р. нових І Планів рахунків бухгалтерського обліку в Національному банку України та в ко-мерційних банках, зорієнтованих на З запровадження міжнародних