Незважаючи на те, що основи гро-шово-кредитної статистики в Україні ще 1996 року були визнані МВФ як прийнятні і такі, що підлягають публікуванню у щомісячному збірни-ку "Міжнародна фінансова статисти-ка", перехід вітчизняних банків на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності вимагає вдоскона-лення системи накопичення, збору та обробки інформації в статистичних цілях, усунення дублюючих даних, за-провадження єдиних алгоритмів уза-гальнення статистичних показників. Сьогодні Національний банк України і вся банківська система мають за ме-ту доопрацювання нових форм фінан-сової та статистичної звітності з ураху-ванням міжнародних стандартів бухгал-терського обліку і статистики в банках та необхідності запровадження раціонального режиму збору інфор-мації, удосконалення системи монетарних показників, створення методологій аналізу та виконання інших заходів, пе-редбачених Програмою реформуван-ня державної статистики на період до 2002 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України 27.06.1998 р. Своєчасне і правдиве донесен-ня до користувачів необхідної інформації монетарного та банківського характеру, прове-дення роз'яснювальної роботи щодо інструментів грошово-кредитної і валютної політи-ки — прямий обов'язок НБУ.

До особливо важливих проблем (із точки зору повноти статистичної інформації, причому не лише тієї, яка розробляється Національним банком України) належить збір та опрацю-вання даних щодо так званої "тіньо-вої економіки", обсяги якої в нашій країні досить значні. Брак цієї інфор-мації призводить до викривлення ста-тистичних даних різного напряму, в тому числі й монетарних показників. Неофіційне використання нелегаль-ним сектором економіки іноземної валюти (передусім долара США) в роз-рахунках спотворює інформацію про створений валовий внутрішній про-дукт та справжні обсяги платіжних за-собів в економіці держави і, звичайно, не може не впливати на потоки капіта-лу на території України та його відплив за межі держави. Це створює суттєві труднощі при аналізі питання щодо за-безпечення економіки платіжними за-собами.

ПЕРСПЕКТИВИ

Одним із важливих факторів, які в найближчій перспективі могли б позитивно вплинути на міжнародний імідж України як країни з повноцінною системою статистики, було б приєднан-ня нашої держави до Спеціального стандарту розповсюдження даних, схва-леного у березні 1996 року Радою ди-ректорів МВФ. Це керівний документ стосовно надання економічних і фінан-сових даних країнами — членами МВФ, які мають доступ до міжнародних ринків капіталів або прагнуть його отримати.

Порівняно із Загальним Спеціальний стандарт розповсюдження даних ста-вить вищі вимоги щодо таких пара-метрів як охоплення, періодичність, своєчасність, якість та достовірність даних, забезпечення доступу громадсь-кості до інформації. Звісно, мовиться про поширення не лише статистики двох макроекономічних систем даних, які розробляються НБУ, а й статисти-ки державних фінансів, реального се-ктора економіки, розроблюваних і роз-повсюджуваних відповідно Мінфіном та Держкомстатом України. Саме тому це важливе питання має вирішуватися на загальнодержавному рівні. Певна кількість країн — членів МВФ уже приєдналася до Спеціального стандар-ту розповсюдження даних. Хотілося б, щоб і Україна не зволікала з цим.

Звичайно, приєднання нашої країни до Спеціального стандарту вимагає від статистичних органів держави значних зусиль: потрібно створити метадані, підвищити якість і надійність інфор-мації, налагодити потоки збору і поши-рення даних, подбати про відповідне програмне і технічне забезпечення, удосконалення звітності. Нагадаємо, що перехід на міжнародні стандарти бухобліку і звітності у нас лише розпо-чався. Принаймні поки що це зробила лише банківська система країни. Тож шлях до Спеціального стандарту для України буде нелегким. Але пройти його необхідно.

Сподіватимемося, що Національний банк не порушить доброї традиції пер-шопрохідця і, як і передбачено, завер-шить у новому, 1999-му році підготов-ку метаданих із монетарної статистики і статистики платіжного балансу. Це дасть йому змогу бути готовим до пе-редачі інформації в установленому по-рядку в разі приєднання України до Спеціального стандарту розповсюд-ження даних. Необхідні також від-повідні зусилля із боку Мінфіну і Держкомстату України.

5. Інформаційне забезпечення АПК.

Певні надії на вихід із си-туації, в якій опинилося сільськогосподарське вироб-ництво, дають нові підходи до формування і здійснення державної аграрної політики. Проте її реалізація залежати-ме переважно від безпосе-редніх учасників економічної діяльності. За цих умов сільським товаровиробни-кам, підприємствам, котрі об-слуговують їх діяльність, та управлінцям для прийняття обгрунтованих рішень відповідно до ситуації на ринку необхідна своєчасна, вичер-пна, пов'язана з їх діяльністю інформація.

Проблема інформування стала настільки очевидною, що не викликає будь-яких сумнівів у виробника щодо її актуальності. Так, опитуван-ня 280 працівників селянсь-ких (фермерських) госпо-дарств Чернівецької, Терно-пільської та Івано-Франків-ської областей показали, що 90% респондентів поряд із дефіцитом матеріальних і фінансових ресурсів дедалі більше відчувають дефіцит інформації.

На сучасному етапі ін-формаційне обслуговування господарств здійснюється без деталізації знань і враху-вання ситуації, яка склалася у конкретних виробників на даний момент. В Україні іс-нує достатня кількість інфор-маційних ресурсів, проте їх попит серед виробників перебуває на низькому рівні. Ринок товарів і послуг, вклю-чаючи інформаційний і кон-сультаційний сервіс на селі, є нерозвиненим.

Із метою виправлення ситуації з 1995 р. створюєть-ся інформаційно-консульта-ційна та впроваджувальна служба сільського господар-ства (ІКВС), яка увійде скла-довою частиною до інформа-ційної системи України. На першому етапі формування служби проводяться роботи щодо організації інформацій-но-консультаційних регіо-нальних (обласних) центрів (ІКЦ) у Львівській, Тернопіль-ській, Вінницькій, Житомир-ській та Полтавській облас-тях. Однією з проблем цих робіт є виявлення видів да-них, яких на сучасному етапі найбільше потребують ви-робники. Це дасть змогу розпочати роботи по ство-ренню інформаційного фон-ду ІКВС.

Відсутність відповідних даних є істотним інформацій-ним недоліком,