Реферат на тему:

Комп’ютерні віруси та боротьба з ними

Основними типами комп’ютерних вірусів є:

Програмні віруси;

Завантажувальні віруси;

Макровіруси.

Програмні віруси. Програмні віруси – це блоки програмного коду,

цілеспрямовано впроваджені всередину інших прикладних програм. Під час запуску програми, що має вірус, відбувається запуск імплантованого в неї вірусного коду. Робота цього коду спри-чиняє приховані від користувача зміни фай-лової структури жорстких дисків і/або змісту інших програм. Так, наприклад, вірусний код може відтворювати себе в тілі інших програм — цей процес називають роз-множенням. Через деякий час, створивши достатню кількість копій, програмний вірус може перейти до руйнівних дій — порушу-вати роботу заражених програм чи опе-раційної системи, видаляти інформацію, яка зберігається на жорсткому дискові. Цей процес називають вірусною атакою.

Найруйнівніші віруси можуть ініціювати форматування жорстких дисків. Оскільки форматування жорсткого диска — це до-сить тривалий процес, який не може бути не поміченим з боку користувача, то в ба-гатьох випадках програмні віруси обмежу-ються знищенням тільки тих даних, які зберігаються в системних секторах жорст-кого диску. Це еквівалентне втраті таблиць файлової системи. У такому випадку дані на жорсткому дискові залишаються неушкодженими, але скористатися ними не можна, оскільки невідомо, які сектори дис-ка яким файлам належать. Теоретично відновити дані в цьому випадку можливо, але практично трудомісткість таких робіт винятково висока.

Уважають, що жоден вірус не може вивес-ти з ладу апаратне забезпечення комп'юте-ра. Однак бувають випадки, коли апаратне й програмне забезпечення настільки взаємопов'язані, що потрібно програмні пошкодження усувати шляхом заміни апа-ратних засобів. Так, наприклад, у біль-шості сучасних материнських плат базова система введення-виведення (BIOS) збері-гається в перезаписуваних постійних за-пам'ятовувальних пристроях (так звана флеш-пам'ять). Можливість перезапису ін-формації в мікросхемах флеш-пам'яті ви-користовують деякі програмні віруси для знищення даних BIOS. У цьому випадку для відтворення працездатності комп'юте-ра потрібно або замінити мікросхеми, які зберігають BIOS, або ж перепрограмувати її на спеціальних пристроях, що називають програма порами

Програмні віруси потрапляють до комп'юте-ра під час запуску неперевірених програм на зовнішніх носіях (гнучкий диск, диск CD-ROM тощо) чи прийнятих каналами ком-п'ютерних мереж. Особливу увагу варто звернути на слова «під час запуску. За умо-ви звичайного копіювання заражених файлів зараження комп'ютера не відбувається.

Завантажувальні віруси. Від програмних вірусів завантажувальні віруси відрізня-ються методом поширення. Вони вражають не окремі файли, а окремі системні ділян-ки магнітних носіїв (гнучких та жорстких дисків). Крім того, на ввімкненому комп'ю-тері вони можуть тимчасово міститися в оперативній пам'яті.

Звичайно зараження відбувається під час: спроби завантажити комп'ютер з магнітно-го носія, системна ділянка якого містить завантажувальний вірус. Так, наприклад, коли завантажують комп'ютер з гнучкого диска, спочатку відбувається проникнення вірусу в оперативну пам'ять, а потім у за-вантажувальні сектори жорстких дисків. Далі цей комп'ютер сам стає джерелом за-вантажувального вірусу, який автоматично переноситься в системні ділянки всіх жорстких дисків, які записують на цьому комп'ютері.

Макровіруси. Цей особливий різновид віру-сів уражає документи, виконані в деяких прикладних програмах, що мають засоби для виконання так званих макрокоманд. Зокрема, до них належать документи текс-тового процесора Microsoft Word (вони ма-ють розширення DOC). Зараження відбу-вається під час відкривання файла у вікні батьківської програми, якщо в самій про-грамі не відключена можливість викорис-тання макрокоманд. Як і для інших типів вірусів, результат атаки може бути як від-носно незначним, так і руйнівним.

Методи захисту від комп’ютерних вірусів

Існують три рубежі захисту від комп'ютер-них вірусів:*

запобігання надходженню вірусів;*

запобігання вірусній атаці, якщо вірус усе-таки потрапив у комп'ютер;*

запобігання руйнівним наслідкам, якщо атака відбулася.

Є три методи реалізації рубіжної оборони: « програмні методи захисту;*

апаратні методи захисту;*

організаційні методи захисту.

У питаннях захисту цінних даних часто ви-користовують побутовий підхід: «хворобі краще запобігти, ніж лікувати». На жаль, саме він і викликає найбільші руйнування. Створюючи бастіони на шляху надходжен-ня вірусів у комп'ютер, не треба повністю довіряти їхній міцності, залишаючись не-готовим до подолання наслідків можливої вірусної атаки. До того ж вірусна атака — це далеко не єдина можливість повної втра-ти інформації.

Існують прямі збої, які можуть вивести з ладу операційну систему; апаратні збої, що можуть порушити читабельність жорсткого диска. Завжди існує ймовірність того, що комп'ютер разом з цінними даними може бути втрачений унаслідок крадіжки, по-жежі чи стихійного лиха.

Тому створювати систему захисту варто передусім «з кінця» — із запобігання руй-нівним наслідкам чи то вірусної атаки, чи крадіжки, чи фізичного виходу з ладу жорсткого диска. Надійної та безпечної ро-боти з комп'ютером досягають лише тоді, коли неочікувана подія, у тому числі й пов-не знищення даних на жорсткому дискові, не призводить до відчутних втрат (кілька годин на відновлення працездатності ком-п'ютерної системи в цьому випадку вва-жається незначною втратою).

Засоби антивірусного захисту

Основним засобом захисту інформації є ре-зервне копіювання найцінніших даних. У разі втрати інформації внаслідок будь-якої з названих вище причин жорсткий диск треба переформатувати й підготувати до но-вої експлуатації. На «чистий» відформато-ваний диск установлюють операційну систе-му з дистрибутивного компакт-диска, потім під й керуванням треба встановити все необхідне програмне забезпечення, яке теж беруть з дистрибутивних носіїв. Відновлен-ня комп'ютера завершують відновленням даних, які беруть з резервних носіїв.

Під час резервування даних варто також мати на увазі й те, що всю реєстраційну та парольну інформацію для доступу до мережних служб Інтернету треба зберігати окремо, наприклад у записнику.

Створюючи план заходів з резервного копі-ювання інформації, необхідно враховувати, що резервні копії повинні зберігатися окре-мо від комп'ютера. Тобто, наприклад, резе-рвне копіювання інформації на окремому жорсткому дискові того самого комп'ютера лише