5) після закінчення виконання команди переходить у режим очікування нової команди.

У сучасних операційних найбільш поширеними є: —

інтерфейс командного рядка дозволяє користувачеві набирати команди на клавіатурі після системного запрошення, що розташоване у рядку введення. Монітор працює в текстовому режимі. —

графічний інтерфейс користувача забезпечує уведення команд операційної системи за допомогою виконання дій з візуальним представленням об'єктів ОС. Файли, каталоги, команди, програми користувача представляються у вигляді значків (піктограм), меню, кнопок, вікон. Для задання команд використовується маніпулятор "мишка", "трекбол".

Командний рядок

Найпершим способом забезпечення управління обчислювальною системою був інтерфейс командного рядка. При цій технології, як єдиний спосіб введення інформації від людини до комп'ютера використовується клавіатура, а комп'ютер виводить інформацію за допомогою алфавітно-цифрового дисплея (монітора). Таку комбінацію (монітор + клавіатура) стали називати терміналом або консоллю. Команди набираються в командному рядкові, що являє собою символ запрошення і миготливий прямокутник - курсор (рис.8.)

[student@avalon student$ps –a | grep[ gimp

868 pts/0 00:00:30 gimp

[student@avalon student$ps –a | grep[ gimp > myproc

[student@avalon student$

Рис.8. Інтерфейс командного рядка.

При натисканні клавіші на місці курсору з'являються символи, а сам курсор зміщується вправо, неправильно набраний символ можна вилучити. Введення команди закінчується натисканням клавіші Enter (або Return.) Після цього починається процес виконання програми, що супроводжується виведенням на екран (в міру необхідності) результатів виконання. Після закінчення виконання програми знову на екрані монітора з'являється системне запрошення.

У багатозадачних операційних системах оболонки користувача дозволяють запустити програму на виконання у фоновому режимі, не змушуючи чекати завершення попередньої програми (табл. 2)

Таблиця 2. Засоби управління процесами консольного режиму ОС Linux

Дія | Команда

запуск програми на виконання | назва_програми

призупинити виконання активної задачі | [Ctrl z]

перервати виконання активної задачі | [Ctrl c]

запуск програми на виконання у фоновому режимі | назва_програми&

отримати перелік виконуваних завдань оболонкою користувача | jobs

перенести задачу у основний режим виконання [номер завдання — виводиться командою jobs] | fg % [номер завдання ]

перенести задачу у основний режим виконання [номер завдання — виводиться командою jobs] | Bg %[номер завдання ]

отримати перелік виконуваних системою завдань | ps –all [номер завдання ]

вилучити виконуване завдання [номер завдання — виводиться командою ps] | kill –9

отримати перелік виконуваних завдань | top

В різних операційних системах передбачено різні можливості щодо надання сервісних послуг при використанні командного рядка (табл. 3).

Таблиця 3. Додаткові можливості, що надаються командним процесором |

Unix

Зміна системного запрошення | +

Редагування командного рядка | +

Швидке повторення введення останньої команди | +

Ведення журналу введених команд | +

Написання сценаріїв для автоматизації виконання завдань | +

Контроль та управління виконанням процесів | +

Графічний інтерфейс

Ідея використання графічного інтерфейсу користувача зародилася в середині 70-х років, коли в дослідницькому центрі Xerox Palo Alto Research Center (PARC) була розроблена концепція візуального інтерфейсу. Передумовою появи графічного інтерфейсу з'явилося зменшення часу реакції комп'ютера на введену команду, зумовлене зростанням потужності центрального процесора, та додаткового обладнання. Перша система з графічним інтерфейсом 8010 Star Information System групи PARC з'явилася за чотири місяці до виходу у світ першого персонального комп'ютера фірми IBM у 1981 році. На перших етапах візуальний інтерфейс використовувався тільки для прикладного програмного забезпечення: текстовий редактор, електронні таблиці. Зростання попиту на обчислювальну техніку змусило розробників ОС використовувати засоби візуального управління в операційних системах: спочатку на комп'ютерах Atari і Apple Macintosh, а потім і на IBM-сумісних комп'ютерах.

Паралельно з розробкою графічних інтерфейсів для ОС проходив процес уніфікації використання клавіатури і мишки прикладними програмами. Злиття цих двох тенденцій привело до створення користувацького інтерфейсу, за допомогою якого, при мінімальних затратах часу і засобів на перенавчання, можна працювати з будь-якими програмними продуктами.

Основною концепцією сучасних графічних інтерфейсів є подання компонентів операційної системи (файл, каталог, програма) у вигляді візуальних графічних об'єктів, що мають певні властивості, команди операційній системи відображаються як зміна властивостей об'єктів (табл. 4).

Таблиця 4. Типові операції з об'єктами графічного інтерфейсу.

Файл | Папка | Вікно

Копіювати

Перенести

Переіменувати

Вилучити

Виконати | Відкрити

Копіювати

Перенести

Переіменувати

Вилучити | Відкрити

Перенести

Змінити розміри

Закрити

Концепція об'єктного підходу не нова. Дослідження в галузі психології довели, що мислення людини в процесі діяльності оперує поняттями на рівні об'єктів та зміни їх властивостей. Враховуючи особливості сприймання та діяльності, потреби максимально наблизити роботу користувача з ЕОМ до природної, зумовили виникнення об'єктно-орієнтованих мов програмування (Small Talk, C++, Object Pascal та інші). Використання об‘єктно-орієнтованного підходу до розробки прикладного програмного забезпечення призвело до відповідних нововведень і в операційні системи. В графічному інтерфейсі користувача, програмному інтерфейсі операційної системи почали застосовувати об'єктно-орієнтовані парадигми.

Першу реалізацію об'єктно-орієнтованих концепцій щодо інтерфейсу користувача втілено в операційній системі фірми IBM OS/2, та в персональних комп'ютерах Next. Усі апаратні і програмні примітиви представлені як об'єкти з певними властивостями та засобами їх зміни: пам'ять, дисплей, принтер, папка, звукова карта, дисковод. Наступним розширенням ідеології об'єктно-орієнтованого інтерфейсу (ООІ) стала концепція робочого столу (desktop), як аналогія робочого столу, на якому розміщуються (рис. 8).

1) документи — файли, папки з документами;

2) програми — інструменти для роботи з цими документами.

Рис 8. Робочий стіл користувача OC Linux
графічний інтерфейс користувача.

Протягом тривалого часу desktop-ідеологія була складовою частиною різних користувацьких інтерфейсів, починаючи з Macintosh і закінчуючи Workplace Shell операційної системи OS/2. У сучасних операційних системах Windows, MacOS, Linux "робочий стіл" користувача набув подальшого розвитку та вдосконалення.

6. Елементи графічного інтерфейсу.

Аналізуючи графічні інтерфейси користувачів, що надаються різними операційними системами, можна виділити деякі інваріантні елементи, об'єкти, способи їх використання відносно функціонального