З жовтня 1998 року ця ж установа розпочала випуск другої серії РЖУ "Економіка. Економічні науки". У цьому інформаційному виданні знаходять відображення результати вітчизняних економічних досліджень. У подальшій діяльності, відділом реферування Книжкової палати, планується аналітична обробка документального потоку літератури всього гуманітарного спрямування. За підрахунками фахівців цього підрозділу — це приблизно 6-7 серій. Серед них. "Історія. Історичні науки", "Культура і мистецтво", "Право. Юридичні науки" та ін.

З травня 1997 року вперше в Україні почав видаватися на паперовому та електронному носіях реферативний журнал "Депоновані наукові роботи" (РЖ "ДНР"). Він готується до друку і видається Державною науково-технічною бібліотекою України (ДНТБ) з метою ознайомлення вчених і фахівців з науковими роботами вузькоспеціального характеру або широкого профілю, надання необхідної оперативної інформації про результати наукових і науково-дослідних робіт з усіх галузей знань, депонованих у ДНТБ України, для встановлення їх вітчизняного пріоритету. Таким чином, вирішується питання щодо включення рукописів, які складаються з різних типів документів і стосуються різних галузей знань, у національний документний потік.

У грудні 1999 року Центральною науковою сільськогосподарською бібліотекою УААН розпочато випуск РЖ "Агропромисловий комплекс України" з метою надання інформації про основні напрями, тенденції та перспективи розвитку агропромислової сфери. Журнал видано з додержанням усіх чинних вимог та державних стандартів щодо бібліографічного опису, подання та розташування матеріалів. Інформаційним працівникам ЦНСГБ залишилось попрацювати над оперативністю та періодичністю виходу у світ РЖ. Адже в першому номері, що вийшов наприкінці 1999 р. подано здебільшого матеріали 1997 та 1998 рр. Запізнення у 2,5 роки відносить це видання скоріше до розряду ретроспективних покажчиків літератури, ніж до реферативних журналів (для яких оперативність представлення матеріалів — одна з найважливіших вимог).

Короткий огляд інформаційних видань свідчить про те, що значну частину роботи з інформаційного забезпечення наукових досліджень в Україні ще не зроблено. Існуючі реферативні видання характеризуються певними обмеженнями щодо видового або тематичного наповнення. Більшість українських наукових видань: книги, брошури, автореферати дисертацій, продовжувані видання природничого та технічного профілю, — до самого останнього часу залишались не включеними до світового та навіть національного інформаційного простору.

Не може задовольнити вітчизняних учених і вибіркове подання цих матеріалів в інформаційних виданнях ВІНІТІ та ІНІСН. Адже згідно з результатами статистичного аналізу, що був проведений у ВІНІТІ у 1996-1998 рр., в електронному каталозі цієї установи на той час було описано 165 українських серіальних видань. Загальна кількість прореферованих статей становила 1995 р. — 8103, 1996 р. — 6543, у тому числі статей українською мовою 1995 р. — 2701, 1996 р. — 1874 [10].

Як зазначають російські інформаційні працівники в останні роки намітилось зростання кількості українських видань, що реферуються у ВІНІТІ. Якщо 1992 року в РЖ та БД Хімія було прореферовано тільки 102 документи, то 1996 року ця кількість зросла до 1600. За даним показником Україна зайняла 12 місце серед 76 країн-видавців. Зросла й кількість документів, поданих в цьому галузевому випуску РЖ ВІНІТІ українською мовою: з 95 до 412 (у ці ж роки). Українська мова зайняла 9 місце серед 37 мов, представлених в цій базі даних [11]. Але це зовсім не те становище і не ті показники, якими слід задовольнятися. Тим більше, що для значної частини наукових та інформаційних установ України ці видання залишаються не доступними, завдяки їх високій передплатній ціні як на друковані, так і на електронні версії.

Нагальною потребою стає розробка та впровадження в наукову практику системи реферування української наукової літератури, яка б передбачала аналітико-синтетичну переробку поданих матеріалів, створення реферативної БД і випуск комплексу галузевих реферативних видань. Поряд з наданням інформації у вигляді друкованих РЖ має бути також розроблено сервіс для її кумуляції, збереження і доведення до споживачів по глобальних комп'ютерних мережах.

Саме для вирішення цього питання виник проект на базі двох найбільших інформаційних установ країни — Інституту проблем реєстрації інформації НАН України та Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського — створити загальнодержавний Український реферативний журнал. Поєднання зусиль цих двох організацій дозволило використати досвід ІПРІ щодо випуску УРЖ "Джерело" та великі фонди НБУВ і майже вичерпне комплектування її творами вітчизняного друку.

З метою вирішення методологічних та організаційних проблем у НБУВ у липні 1998 року було організовано Службу реферування, перед якою було поставлено завдання щодо визначення основних принципів побудови загальнодержавного УРЖ; розробки методики опрацювання наукової інформації; впровадження сучасних ресурсозберігаючих інформаційних технологій аналітико-синтетичної переробки документів та організації виробництва комплексу галузевих реферативних видань.

Службою реферування НБУВ було вивчено досвід роботи провідних іноземних та російських реферативних органів; визначено принципи відбору літератури, що підлягає реферуванню (праці українських учених та наукові твори, що вийшли друком на Україні); здійснено попередню роботу з розробки методологічних засад аналітико-синтетичної обробки документів, створенню єдиного формату виводу даних, згідно з практикою випуску інформаційних видань та останніми редакціями державних стандартів, рубрикації матеріалів у рамках 3 серій єдиного українського реферативного журналу та коригування програмних засобів ISIS для умов ведення інформаційної бази