Аналіз сучасних інформаційних технологій та досвіду проектування і експлуатації великих електронних мереж дозволили розробити та в цілому реалізувати архітектуру інформаційної автоматизованої системи, яка передбачає розподілену обробку вхідного потоку інформації, централізоване накопичення та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів. Ядром інформаційної системи є Автоматизований банк даних (АБД) "Реферати наукових видань України" (представлений на WEB-сервері НБУВ за адресою: http://www.nbuv.gov.ua/), який реалізує наступні завдання:

кумуляцію реферативної інформації з усіх галузей знання, які генеруються в НБУВ з листопада 1998 р., на основі аналітико-синтетичної переробки опублікованих вітчизняних джерел;

забезпечення віддаленого доступу та багатоаспектного пошуку в АБД, а також зв'язок з глобальними комп'ютерними мережами;

інтеграцію результатів розподіленої обробки в єдину технологічну базу даних (ЄТБД);

генерацію тематичних БД в стандартній номенклатурі, яка задається планом генерації БД, та за індивідуальними замовленнями абонентів;

підготовку електронних версій видань;

організація архівного збереження ретрофонду БД на магнітооптичних носіях.

Основною метою впровадження автоматизованої технології було забезпечення одноразової аналітико-синтетичної обробки документів з наступним багаторазовим використанням результатів для забезпечення різноманітних інформаційних потреб.

Організаційно процес обробки українського потоку наукової літератури на даному етапі включає дві технологічні ланки:

1 — опрацювання книжкового масиву (наукові монографії, автореферати дисертацій, праці наукових конференцій та симпозіумів, збірники наукових праць, підручники для вищих навчальних закладів), який здійснюється у НБУВ;

2 — реферування матеріалів серіальних видань (силами ІПРІ).

Вже перший рік існування оновленого УРЖ "Джерело" показав плідність співпраці цих двох установ. Створення у стислі строки 3 серій УРЖ — результат напруженої праці усього колективу Служби реферування НБУВ та відповідної структури ІПРІ. 1999 р. вийшло 12 номерів журналу, в яких було відображено близько 14 тис. українських наукових публікацій. Щомісяця реферуванню підлягало від 1000 до 1200 документів. У 2000 р. обсяги реферування збільшилися. У поточному році кожен номер УРЖ охоплює не менше 1,5 тис. матеріалів. Але ще більший масив інформації залишається не опрацьованим.

На сьогодні аналітико-синтетичній обробці підлягають матеріали лише частини періодичних та продовжуваних видань України. На 1 січня 2000 р. в АБД було подано 130 серіальних видань, а згідно "Переліку № 1 наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук" (саме цей перелік, як нам здається, можна вважати найбільш повним покажчиком українських наукових серіальних видань) зараз в Україні видається близько 250 наукових журналів та більше 500 продовжуваних видань. Підключення до цієї важливої справи інформаційних центрів та провідних бібліотек України (медичної, науково-технічної тощо) з метою реферування галузевих наукових періодичних видань, збірників праць, матеріалів конференцій, мало б значно поширити обсяги інформації, включеної до єдиного загальнодержавного реферативного інформаційного масиву. Залучення до процесу аналітико-синтетичної переробки інформації обласних бібліотек дозволило б включити до реферативного банку даних найважливіші регіональні наукові видання. Бібліотеки вузів могли б узяти на себе обробку серіальних видань своїх установ.

Для періодичних та продовжуваних видань, в яких присутні авторські анотації та реферати Службою реферування НБУВ розроблено формат подання даних в електронному вигляді. Запрошення до співпраці (з цими форматами) розіслано у провідні наукові та видавничі організації України. Крім того, інформацію про це подано на Web-сервері Бібліотеки. Редакції, що мають електронні версії своїх видань, після їх незначної обробки згідно формату, мають змогу надсилати ці дані до Служби реферування. Після наукового редагування та систематизації матеріали надходять до АБД "Реферати наукових видань України". Автоматизована обробка даних значно (на кілька місяців) прискорює процес надходження інформації про наукові публікації до реферативної БД та відповідного її відображення на сторінках УРЖ.

Досвід роботи з автоматизованої обробки електронних версій "Трудов Одесского политехнического института", міжвідомчого науково-технічного збірника "Радиотехника" Харківського державного технічного університету радіоелектроніки, матеріалів наукових журналів "Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics", "Ендокринология", "Химическая промышленность" тощо, показав перспективність даного напряму роботи.

Програмні засоби CDS/ISIS дозволяють повніше використовувати електронні версії серіальних видань, даючи можливість залучати не тільки бібліографічні дані та реферати статей, а й повні тексти наукових матеріалів. Це дозволило паралельно приступити до створення електронної бібліотеки творів друку України шляхом повнотекстового розширення реферативної БД (встановленням в БД гіпертекстових посилань на наявні електронні версії книг та статей з серіальних видань). Адже кінцевою метою звертання читачів у бібліотеку є отримання повних текстів документів. Електронна бібліотека та реферативна БД як система-навігатор, що допомогає здійснювати пошук необхідної інформації — це саме ті перспективні інформаційні технології, яких вимагає сучасний читач від сучасної бібліотеки. Це підтверджують і дані звертань до WEB-сервера НБУВ: щодня 250-300 абонентів користуються інформаційними ресурсами, що створено в Бібліотеці, здійснюючи в середньому півтори тисячі запитів до бібліотечних БД. Найбільший попит серед БД мають: Каталог (100 тис. записів, поповнення з 1994 р.); Автореферати дисертацій (2,5 тис. електронних текстів, з 1998 р.); Реферати наукових видань України (16 тис. записів, надходження з 1998 р.).

Створення системи реферування української наукової інформації можливо лише спільними зусиллями провідних бібліотек та інформаційних установ України, але технологічну обробку інформації, генерування загальнодержавного реферативного банку даних та видання реферативних журналів має здійснювати єдиний національний центр реферування. Таким організаційним та координуючим центром може стати Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, враховуючи певний досвід організації такої роботи, методичні напрацювання, існуючу технічну базу. За даних умов на неї має бути покладено такі функції:

одержання від провідних бібліотек та інформаційних центрів баз даних галузевої реферативної інформації, редагування та систематизація записів і введення їх до ЄТБД;

формування текстових файлів випусків, покажчиків, оформлення та підготовка до