яку виносяться деякі компоненти введення/виведення, замість того, щоб бути інтегрованими на материнську плату, і все це служить для спрощення обслуговування, додання більшої гнучкості виробникам, і т.д.? Правильно, через якийсь час після виходу специфікації NLX з'явилася специфікація AMR, що описує подібну ж ідеологію для ATX плат. На відміну від досить строгих інших специфікацій, NLX забезпечує виробникам куди велику волю в прийнятті рішень. Розміри материнської плати NLX коливаються від 8 х 10'' до 9 х 13.6''. NLX корпус повинний уміти керуватися як з цими двома форматами, так і з усіма проміжними. Звичайно плати, що вписуються в мінімальні розміри, позначаються як Mini NLX. Варто також згадати небезінтересну подробицю: у NLX корпуса порти USB розташовуються на передній панелі – дуже зручно для ідентифікаційних рішень типу e.Token. Залишилося тільки додати, що по специфікації деякі місця на платі зобов'язані залишатися вільними, забезпечуючи можливості для розширення функцій, що з'являться в майбутніх версіях специфікації. Наприклад, для створення на базі форми-фактора NLX материнських плат для серверів і робочих станцій.
WTX (див рис № 3)Однак, з іншого сторони, могутні робочі станції і сервери специфікації AT і ATX теж не цілком влаштовують. Там свої проблеми, де вартість грає не саму головну роль. На передній план виходять забезпечення нормального охолодження, розміщення великих обсягів пам'яті, зручна підтримка багатопроцесорних конфігурацій, велика потужність блоку живлення, розміщення більшого кількість портів контролерів нагромаджувачів даних і портів уведення/виведення. Так у 1998 році народилася специфікація WTX. Орієнтована на підтримку двохпроцесорних материнських плат будь-яких конфігурацій, підтримку сьогоднішніх і завтрашніх технологій відеокарт і пам'яті. Особлива увага, мабуть, варто приділити двом новим компонентам -Board Adapter Plate (BAP)і Flex Slot. У цій специфікації розроблювачі спробували відійти від звичної моделі, коли материнська плата кріпиться до корпуса за допомогою розташованих у визначених місцях кріпильних отворів. Тут вона кріпиться до BAP, причому спосіб кріплення залишений на совісті виробника плати, а стандартний BAP кріпиться до корпуса. Крім звичайних речей, начебто розмірів плати (14 х 16.75''), характеристик блоку живлення (до 850 Ут), і т.д., специфікація WTX описує архітектуру Flex Slot - у якомусь змісті, AMR для робочих станцій. Flex Slot призначений для поліпшення зручності обслуговування, додання додаткової гнучкості розроблювачам, скороченню виходу материнської плати на ринок. Виглядає Flex Slot карта приблизно так: (див рис № 4)
На подібних картах можуть розміщатися будь-які PCI, SCSI чи IEEE 1394 контролери, звук, мережний інтерфейс, рівнобіжні і послідовні порти, USB, засобу для контролю за станом системи. Зразки WTX плат повинні з'явитися в районі червня, а серійні зразки - у третьому кварталі 1999 року.
FlexATX І нарешті, подібно тому, як з ідей, закладених у Baby AT і LPX з'явився ATX, так само розвитком специфікацій microATX і NPX стала поява форми-фактора FlexATX. Це навіть не окрема специфікація, а всього лише доповнення до специфікації microATX. Дивлячись на успіх iMac, у якому, по суті, нічого нового крім зовнішнього вигляду і не було, виробники PC вирішили також піти цим шляхом. І першим став саме Intel, у лютому на Intel Developer Forum що оголосив FlexATX – материнську плату, по площі відсотків на 25-30 меншу, чим microATX. Теоретично, з деякими доробками, FlexATX плата може бути використана в корпусах, що відповідають специфікаціям ATX 2.03 чи microATX 1.0. Але для сьогоднішніх корпусів плат вистачає і без цього, мова йшла саме про вигадливі пластикові конструкції, де і потрібна така компактність. Там, на IDF, Intel і продемонстрував кілька можливих варіантів подібних корпусів. Фантазія дизайнерів розгулялася на славу – вази, піраміди, дерева, спіралі, яких тільки не було запропоновано. Кілька оборотів зі специфікації, щоб поглибити враження: «естетичне значення», «більше задоволення від володіння системою». Непогано для опису форми-фактора материнської плати PC?
Flex(див рис.№5) – на те він і flex. Специфікація надзвичайна гнучка, і залишає на розсуд виробника безліч речей, що колись строго описувалися. Так, виробник сам буде визначати розмір і розміщення блоку живлення, конструкцію карти введення/виведення, перехід на нові процесорні технології методи досягнення низкопрофильного дизайну. Практично, більш-менш чітко визначені тільки габарити – 9 х 7.5''. До речі, із приводу нових процесорних технологій – Intel на IDF демонстрував систему на FlexATX платі з Pentium III, що аж до осені поки заявлений тільки як Slot-1, а на фото – дивитеся самі, та й у специфікації підкреслюється, що FlexATX плати тільки для Socket процесорів .
1.2. Конструкція та будова
Всі основні електронні схеми комп'ютера і необхідні додаткові пристрої включаються в материнську плату, або підключаються до неї за допомогою слотів розширення. Найважливішою частиною материнської плати є чипсет, який складається, як правило, з двох частин — північного моста (Northbridge) і південного моста (Southbridge). Зазвичай північний і південний міст розташовані на окремих мікросхемах. Саме північний і південний мости визначають, в значній мірі, особливості материнської плати і те, які пристрої можуть підключатися до неї.
Сучасна материнська плата ПК, як правило, включає чипсет, що здійснює взаємодію центрального процесора з ОЗП і основною оперативною пам'яттю, з портами вводу/виводу, із слотами розширення , , а також, зазвичай, з , SATA і IDE/ATA. Більшість пристроїв, які можуть приєднуватися до материнської плати, роблять це за допомогою одного або декількох слотів розширення або сокетів, а деякі сучасні материнські плати підтримують бездротові пристрої, що використовують протоколи , ,