Цікаво, що у версіях до 1.1.1 у цій схемі аутентифікації теж була помилка, що навіть потрапила в один з бюлетенів CERT. Отже, типовий сценарій роботи з SATAN полягає в наступному:*
настроїти бажані параметри, у тому числі глибину сканування;*
задати адреси, мети і рівень сканування;*
переглянути отримані результати й одержати по них більш докладну
інформацію;*
усунути знайдені уразливості.
Адміністратору безпеки рекомендується просканувати на твердому рівні усі свої хости, а також усі довірені хости, обов'язково запитавши на це дозвіл у їхніх адміністраторів. Це рекомендується зробити навіть сьогодні, незважаючи на те, що SATAN застарів - ви зможете швидко одержати список використовуваних мережних служб і їхніх версій і перевірити, немає чи серед них уразливих, скориставшись матеріалами CERT чи СІАС.
3.8 INTERNET SCANER компанії ISS
Програма, що більш-менш задовольняє перерахованим вимогам до сучасного засобу автоматизованої перевірки безпеки хосту. Принаймні, вона регулярно обновляється. Вона оригінально називається Internet Scaner SAFESuite і поширюється компанією Internet Security Systems (ISS - не плутати з Internet Security Scaner) за адресою http://www.iss.net. Для запуску вона вимагає ключ, що пересилається вам при покупці пакета, а в оцінну (evaluation) версію включений ключ, що дозволить вам сканування тільки свого власного хосту. Ця програма реалізована під 6 платформ:
Windows NT,
HP/UX9.x i 10.х„
АІХ 3.2.5 і 4.1,
Linux (ELF),
SunOS 4.1.3,
Solaris (SPARC) 2.x,
при цьому кожна з реалізацій знає уразливості й інших платформ.
Функціонально вона складається з трьох частин: сканер Fire Wall, Web-сканер і сканер Intranet. При цьому, як і в SATAN, користувач набудовує рівень сканування. При цьому він має можливість редагувати наступні зацікавлені класи уразливостей:
у NFS,
y RPC,
у Sendmail/FTP,
у X Windows,
IP Spoofing (включаючи можливість пророкування TCP-послідовності й
атаки на г-служби),
відмовлення в обслуговуванні (різні способи),
наявність користувачів за замовчуванням,
тестування стандартних демонів і правильності їхніх настроювань,
правильність настроювань Fire Wall,
наявність помилок і правильність адміністрування Web-сервера.
4 ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЛКМ З ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ (ВОС) ЗВ'ЯЗКУ
4.1 Властивості оптоволоконних кабелів
Удосконалення технології волоконних світловодів (ВС) дозволило широко використовувати їх для передачі інформаційних сигналів різного призначення. Використовувані в аппаратурі градієнти, а також багато і одномодові ВС з ступінчатим профілем показника переломнення на основі структур кварц-пслімер та кварц-кварц володіють низьким затуханням (0.5-5 дБ/км), що забезпечує можли-вість передачі сигналу на великі (десятки кілометрів) відстані без ретрансляції.
Механічні властивості ВС дозволяють створювати на їх основі кабелі, які допускають вигини з радіусом порядку 25-100 мм та витримуються нагрузки до 300-1500 н, що полегшує практичну роботу з такими каналами передачі інфор-мації, а висока вадозахищенність, мала погонна маса (десятки грамів на метр) та широка полоса частот (до нескілька гігагерц-кілометрів), передаючих по ним си-гналів роблять їх незаміннимм при організації обміну великими масивами інфо-рмації.
Це призвело до організації на базі волоконно-оптичних кабелів систем збору, передачі та розподілу інформації.
Найбільш актуальним представляється використовування таких систем для:
магістральної передачі великих масивів інформації (телефонний зв'язок, комплексного зв'язку центральної станції з абонентами та між абонентного зв'язку (телефонний та відеотелефонний зв'язок, телебачення);
получення та локального розподілу вимірювальної інформації про стан об'єкту, передачі та одержання волоконно-оптичних даних.
Для таких систем одержання та локального розподілу інформації харак-терне органічне з'єднання каналу передачі даних з датчиками, використовуючи сигнали тієї ж самої фізичної природи, що й канал передачі даних, - оптичне випромінення. При цьому структура ВОС вимагає особливі вимоги до типів ви-користовуючих ВОД, та їх параметри в свою чергу впливають на характеристики каналів передачі даних.
Принципи побудови вадозахищенних ВОС даного типу зводяться до:
використання для одержання інформації ВОД, пов'язаних зі станціями прийому-передачі;
використання головного ВС для багатоканального зв'язку між станціями
прийому-передачі;
локалізації на випадок необхідност електронної частини станції прийому-передачі ВОС у граничному об'єкті.
По виду організації обміну даними ВОС можуть бути централізованими, якщо є в наявності центральна станція прийому-передачі, яка виконує управляє-мий обмін інформацією з периферійними пристроями, та децентралізованими, якщо виконує управляємий обмін інформацією з периферійними пристроями, та децентралізованими, в яких існує декілька рівнойінних станцій прийому-передачі (рис. 4.1).
При цьому можуть використовуватись послідовна, кільцева, багатопроменева та комбінована конфігурація системи.
Системи можуть бути активними та пасивними.
Під активними розуміють такі, в яких вхідна величина здатна впливати енергетичною дією на перифирійний сигнал (наприклад, імпульс струму, збуджуючи джерело опромінення); під пасивними — системи, в яких вхідна величина впли-ває на параметри оптичного потоку ( наприклад, тиск, міняючи потужність оп-тичного випромінення внаслідок переміни світлопропускання ВС).
Для уплотніння одержаної та передавальної інформації, яка може бути представлена в аналоговому чи цифровому виді, в ВОС при організації зв'язку декількох ВОД зі станції прийому-передачі використовуються різні види муль-типлексування: тимчасове, частотне, спектральне, поляризоване та простірне.
Для уплотніння одержаної та передавальної інформації, яка може бути представлена в аналоговому чи цифровому виді, в ВОС при організації зв'язку декількох ВОД зі станції прийому-передачі використовуються різні види муль-типлексу вання: тимчасове, частотне, спектральне, поляризоване та простірне.
Під мультиплексуванням розуміють процес представлення одного фізич-ного каналу для передачі більш ніж одного інформаційного потоку. Мультипле-ксування оптичної інформації виявляється ефективним шляхом до зменшення масогабаритних показників ВОС та їх здешевлення. Оскільки розповсюджуючі зустрічнооптичні потоки не впливають один на одного, застосовуються ВС як однонаправлена дія, так і з двонаправленим оптичним зв'язком.
Мається на увазі, що навіть у рамках одної ВОС для зв'язку між станціями прийому-передачі та для зв'язку станції прийому-передачі з ВОД можуть бути використані різні види мультиплексування.
4.2 Часове мультиплексування оптичної інформації
Серед ВОС з тимчасовим мультиплексуванням можна виділити дві групи: з активним тимчасовим уплотнінням та з пасивним тимчасовим уплотнінням. У ВОС першої групи уплотніння вхідної інформації здійснюється за