У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Дипломна робота - Комп'ютерні мережі
127
6 – Результати кошторису

№п/п | Витрати | Сума (грн.)

1 | Матеріальні витрати | 26532

2 | Витрати на заробітну плату | 1211,36

-> | Відрахування від заробітної плати | 454,26

4 | Витрати на утримання та експлуатацію обладнання | 7

5 | Інші витрати | 322

Повна вартість | 28526,62

Розрахунок ціни налагодження та монтажу мережі:

1) Розрахунок планованого прибутку. Планований прибуток в нашому випадку дорівнює 30% від повної собівартості налагодження та монтажу мережі:

П=С*30%/100=28526,62*30%/100=85,6грн. (5.10)

Розрахунок податку на додану вартість. Податок на додану вартість береться як 20% від повної собівартості та прибутку і дорівнює:

ПДВ=(С+П)*20%/100, (5.11)

ПДВ=(85,6+28526,62)*20%/100=5722,4 грн

іна обчислюється як сума повної собівартості, планований прибуток та ПДВ:

Ц=С+П+ПДВ, (5.12) Ц=28526,62+85,6+5722,4=34334,62 грн.

Отримана ціна налагодження та монтажу мережі складає 34224,62 грн., що відповідає дійсності

5.13 Визначення розрахункового терміну окупності нового приладу

Термін окупності - це тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів дисконтована на момент завершення інвестицій дорівнює сумі інвестицій.

Термін окупності нового приладу розраховується за формулою.

Ток = К / Еекон; (5.13)

де, К = К2-К1,

К2 і К1 - капіталовкладення в новий прилад і базовий відповідно.

К = 34334,62 грн.

Поточні витрати на рік складають 839 грн.

Отже, Ток = 34334,62 / 28526,62 =1.21 року

Розрахунковий строк окупності порівняємо з нормативним

Тн= 1,2 років

Отже, як видно з розрахунків, розрахунковий строк окупності набагато менший від нормативного, що обумовлює економічну доцільність розробки і впровадження нового приладу.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Значення охорони праці для забезпечення безпечних і здорових умов праці на виробництві

Охорона праці розв'язує проблеми, пов'язані з забезпеченням здорових та безпечних умов праці і відповідних їм соціально-економічних, організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних заходів.

Повністю безпечних та нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність ураження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю певних небезпек та шкідливостей. [15]

Значення безпеки життєдіяльності визначається тим, що вона направлена на вирішення важливого соціального питання - збереження здоров'я людей. Покращення умов праці, підвищення її безпеки та нешкідливості має велике екологічне значення. Воно впливає на економічні результати виробництва - на продуктивність праці, якість, собівартість виготовленої продукції.

Продуктивність праці підвищується завдяки збереженню здоров'я та працездатності людини, економії живої праці шляхом підвищення рівня використання робочого часу, продовження періоду активної трудової діяльності людини, економії громадської праці шляхом підвищення якості продукції, покращення використання основних виробничих фондів, зменшення числа аварій.

Покращення умов праці та її безпека приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що зберігає здоров'я працюючих і одночасно призводить до зменшення затрат на оплату пільг та компенсацій за роботу при шкідливих умовах праці, на оплату наслідків такої роботи, на лікування, перепідготовку працівників виробництва у зв'язку з плинністю кадрів по причинах, що пов'язані з умовами праці.

Охорона праці виявляє та вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів та вимог з метою усунення цих причин та створення безпечних і сприятливих для людини умов праці.

Вона повинна захищати робітників від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, забезпечувати найбільш сприятливі умови праці, які сприяють підвищенню продуктивності праці. Тому розробка заходів із покращення умов та охорони праці повинна проводитися на кожному підприємстві. Сучасна наукова організація праці неможлива без створення сприятливих умов праці на кожному робочому місці. Механізація і автоматизація виробничих процесів, наукова організація праці - основа зниження і виключення виробничого травматизму, аварій і професійних захворювань. У сучасних умовах головним у проблемах безпеки праці є створення техніки, яка виключає нещасні випадки.

6.2 Аналіз потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів

При реалізації проекту на працюючих можуть впливати шкідливі і небезпечні виробничі чинники:*

електричний струм в мережі, замкнення якої може статися через
тіло людини;*

підвищений рівень статичної електрики.
Порушенням вимог виробничої санітарії є:

підвищений рівень електромагнітних випромінювань; підвищений рівень рентгенівських випромінювань (допустимий рівень на відстані 0.05 м складає 0.07 мк Р/с); відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатнє штучне освітлення робочої зони; підвищений рівень шуму (в особливості при роботі з матричними

принтерами);*

Пожежна і вибухова небезпека. Психофізіологічні чинники: фізичні (статичні та динамічні) та нервово-психічні перевантаження (емоційне, перенапруження аналізаторів);

6.2.1 Електромагнітне випромінювання

Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ є система, відхилення випромінювання монітору, а також елементи блоків живлення системного модуля, монітору, принтера. Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану їхнього здоров'я. При цьому можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму людини.

При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм, можуть виникати поразки кристаликів ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадення волосся, ломкість нігтів). Як показали дослідження, проведені фахівцями федерального відомства по охороні праці в Дортмунді (ФРН), вже через дві години після початку роботи перед екраном у оператора з'являються і після цього швидко посилюються болісні симптоми. Найбільш типові - головний біль, біль у мускулах шиї, в хребту, а також біль в очах.

Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності ЕМП.

В залежності від відстані до джерела випромінювання працюючий може знаходитися або в зоні індукції, або в хвильовій зоні (зоні випромінювання). Зона індукції знаходиться поблизу джерела випромінювання на відстані R<=L/2n, хвильова


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31