Реферат на тему:

Поняття про телеконференції. Правила організації телеконференцій

Найбільш динамічним представником офлайнових технологій є телеконференції, або як їх ще називають "групи новин" (newsgroups), і близькі до них "списки розсилки" (mailing lists), які дозволяють протягом декількох годин розповсюджувати повідомлення окремих людей серед гігантської аудиторії і дають досить зручні можливості для проведення масових обговорень і обміну думками. На базі даних засобів в Інтернеті працює більш за 20 тисяч тематичних дискусійних груп, члени яких отримують повідомлення один від одного по електронній пошті і можуть переглядати і реагувати їх у будь-який зручний час. Розмір таких груп практично не обмежений. Будь-який користувач Інтернету може протягом години підписатися на отримання відомостей, що поширюються на певних групах новин, або відмовитися від підписки. Відомо, що в цих групах стихійно, але досить регулярно виникають дискусії за певними темами, які продовжуються від одного дня до декількох місяців, у яких може взяти участь 2-3 людини або декілька сотень, яких об’єднує спільність інтересів, а не територіальна близькість.

Віртуальна дипломатія використовує як свій дійовий дипломатичний арсенал телеконференції, комп'ютерно-медіативні комунікації та персональні медіа-технології. Науковці різних країн світу дедалі більше замислюються над такими питаннями, як нова "цифрова" політика у співвідношенні з ключовими темами соціальної теорії, зміни ідентичності, ставлення однієї особистості до іншої, структури спільнот та політичної репрезентації. Важливою частиною цих роздумів стають і світоглядні проблеми у співвідношенні з розвитком Інтернету.

Термін телеконференції - це один із синонімів слова newsgroup, і в російськомовних джерелах крім телеконференції можна зустріти групи новин, просто конференції і навіть ньюсгрупи. Це всі назви того самого предмета.

Отже, телеконференції представляють собою одну з форм спілкування людей за допомогою Інтернету на визначену тему.

Кожна телеконференція має свою адресу, по якій ви можете до неї приєднатися.

Телеконференція являє собою потік повідомлень, які видні кожному з учасників. Самі ж учасники цей потік і утворюють, тому що кожний може написати або нове повідомлення в конференцію, або відповісти на вже існуюче.

Телеконференції тісно зв'язані з електронною поштою. Відмінність полягає в тому, що в електронній пошті ваше повідомлення одержує конкретний адресат, а в телеконференціях ваше повідомлення адресоване всім її учасникам, кожний з який одержує можливість це повідомлення прочитати і при необхідності прокоментувати його відповіддю.

Небагато історії. У 1979 році два аспіранти Університету Північна Карсліна Том Траског і Джим Елліс створили найпростішу телеконференцію, об'єднавши всього дві комп’ютера (правда кожний з комп'ютерів міг одночасно обслуговувати декілька користувачів). Запропоновані принципи організації телеконференцій розвивалися аж до 1986 року, коли був прийнятий протокол NNTP (Network News Transfer Protocol), що дозволив об'єднати через Інтернет створені на той час сервери телеконференцій у єдину систему USENET.

Пізніше, крім системи USENET, з'явилися й інші телеконференції. Але оскільки вони також були засновані на протоколі NNTP, те з погляду користувача всі телеконференції зовсім рівноцінні.

Отже, будь-яка телеконференція має свою адресу, для того щоб будь-який учасник міг з нею зв'язатися і взяти участь у її роботі. Адреса телеконференції влаштована приблизно так само, як і звичайна інетернетівська адреса: послідовність вкладених імен, розділених крапкою. Однак на відміну від останньої адреса читається по-європейськи: ліворуч - праворуч.

Наприклад, така адреса телеконференції: usenet.relcom.humor.

Тут:

usenet означає, що телеконференція відноситься до групи USENET;

relcom указує на приналежність до підгрупи "релкомівських" телеконференцій;

humor визначає тему конкретної телеконференції (гумор).

Тобто за адресою телеконференції можна відразу визначити тематичну приналежність. Для цього треба тільки знати деякі англійські слова і їхні скорочення, що використовуються в адресації телеконференцій.

Один з варіантів списків розсилання - Usenet News Groups (телеконференції мережі Usenet). На відміну від списків розсилання, у яких передплатники одержують повідомлення в режимі звичайної електронної пошти, телеконференції Usenet повинні мати спеціальне програмне забезпечення «newsreader». У США Usenet дуже популярний і більшість серверів має програму newsreader, тим самим надаючи доступ до тисяч Usenet груп.

Телеконференції Usenet найбільш порівнювані з дошками оголошень, ніж з електронними журналами чи газетами. Повідомлення телеконференцій висилаються не кожному передплатнику індивідуально, а серверу з програмою newsreader. Потім передплатники самі можуть приєднатися до сервера і «відвідати» цікаві для них телеконференції. На відміну від списків розсилання, повідомлення на Usenet звичайно нерегульовані. Це значить, що повідомлення з'являються в незалежності від їхнього змісту, форми і використання мови пристойності.

Виділяють чотири компоненти, які вважаються важливими складовими частинами в інтерактивній системі проведення телеконференцій. Не всі пропоновані методи можна прямо застосувати в конкретній ситуації, але вони можуть стати основою інших, котрі ви легко адаптуєте до своєї програми.

Перша складова – гуманізація. Гуманізація — це процес створення атмосфери, у якій робиться акцент на важливості окремої особистості і переборюється відстань за рахунок досягнення групового взаєморозуміння. Гуманізацію необхідно, у першу чергу, брати до уваги при розробці програми проведення телеконференції, оскільки багато хто з учасників можуть не мати досвіду групового спілкування, ніколи раніше не використовувати устаткування для телеконференцій і навіть не представляти, що це таке. Методи гуманізації дозволяють людині зрозуміти, що його бажання і потреби будуть враховані і, відстань тому не перешкода.

Другий елемент – запрошення. Перед початком проведення телеконференції учасникам посилають листа-запрошення, щоб кожен майбутній учасник відчув, що про нього пам'ятають і сподіваються, що його особиста присутність буде відігравати важливу роль для успіху конференції. У лист можна включити мета програми, розуміння про підготовку першої сесії (наприклад, проблеми, над якими варто заздалегідь