При роботі з дисплеєм оператор піддається впливу деяких шкідливих факторів: радіації, випромінюваною електронно-променевою трубкою, монотонністю виконуваної роботи, тривалому перебуванню в сидячому положенні і постійному навантаженні на зорову систему. Крім цього, оператор піддається шумовому впливу, що виникає внаслідок роботи вентиляторів, встановлених всередині корпуса системного блоку комп'ютера, роботи принтерів (особливо матричних), роботи кондиціонерів і т.д.

Для зменшення впливу радіації, випромінюваною електронно-променевою трубкою дисплея, застосовують скляні або сіткові фільтри, що зменшують мерехтіння та підвищують контрастність і чіткість зображення, або використовують сучасні монітори зі специфікацією “low radiation”, які можна використовувати без захисних екранів, тому що вони покриті спеціальними антибліковим складом для кращого сприйняття зображення і для зменшення відображення зовнішнього освітлення.

Крім стомлення зорової системи, йде стомлення шиї і спини. Для зменшення впливу цих факторів варто дотримуватися наступного режиму роботи:

1) періодично робити короткі перерви для відпочинку (через 30 хвилин роботи);

2) періодично робити розминку. Виконати кілька простих фізкультурних вправ для непрацюючих м'язів.

Розміщення технічних засобів і крісла оператора в робочій зоні повинне забезпечувати зручний доступ до основних функціональних вузлів і блоків апаратури для проведення технічної діагностики, профілактичного огляду і ремонту; можливість швидко займати і залишати робочу зону; виключення випадкового приведення в дію засобів керування і введення інформації; зручну робочу позу і позу відпочинку /9/.

Для зменшення впливу навантаження на зорову систему і для зменшення впливу монотонності роботи дисплей розміщаємо на столі або підставці так, щоб відстань від очей до екрана не перевищувало 0,7 м (оптимальну відстань 460-500 мм). У загальному випадку відстань спостереження вибирається в залежності від висоти (Н) і кутових розмірів () знака: L=H/tg(/2) - відстань від очей до дисплея. Для букв і цифр рекомендується значення від 15 до 18. Екран дисплея по висоті розташовуємо так, щоб кут між нормаллю до центра екрана і горизонтальною лінією погляду складав 200. У горизонтальній площині кут спостереження екрана не повинний перевищувати 600. Клавіатуру розміщаємо на столі або підставці так, щоб висота розташування клавіатури стосовно підлоги складала 650-720 мм. При розміщенні пульта на стандартному столі висотою 750 мм необхідно використовувати крісло з регульованою висотою сидіння (380-450мм) і підставку для ніг. Бажане використання стільця з твердою спинкою замість м'якого, щоб уникнути сутулості оператора /9/.

Документ (бланк) для введення даних розташовуємо на відстані 450-500мм від очей оператора, переважно ліворуч, при цьому кут між екраном дисплея і документом у горизонтальній площині повинний складати 30-400. Кут нахилу клавіатури встановлюється рівним 150 .

Екран дисплея, документи і клавіатуру розташовуємо так, щоб перепад яскравостей поверхонь, що залежить від їхнього розташування щодо джерела світла, не перевищував 1:10 (значення, що рекомендується, :3).

Пристрої документування й інші, нечасто використовувані технічні засоби, розташовуємо праворуч від оператора в зоні максимальної досяжності, а засобу зв'язку ліворуч, щоб звільнити праву руку для записів.

Робочий стіл і клавіатуру освітлюємо збоку настільною лампою накалювання, при цьому залишимо загальне освітлення включеним для зменшення різкості.

При роботі оператора на нього діють різні шуми, створювані працюючими принтерами (в основному матричними), вентиляторами, встановленими в системному блоці комп'ютера, звуковими платами або динаміками, вбудованими в комп'ютер, кондиціонерами й іншим устаткуванням. Для зменшення впливу шуму на організм оператора варто застосовувати більш сучасне устаткування (заміна матричних принтерів на лазерні), а також робити своєчасну профілактику устаткування.

Мікроклімат приміщення значно впливає на оператора. Відхилення окремих параметрів мікроклімату від рекомендованих значень знижують працездатність, погіршують самопочуття і можуть привести до професійних захворювань.

Оптимальні норми параметрів мікроклімату з урахуванням категорії даної роботи наступні: у холодний період року температура повітря 21-230С, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/c; у теплий період року температура повітря повинна складати 22-240С, швидкість руху повітря не більш 0,2  м/с. Припустимі значення відносної вологості в холодний період року 75% і 60% у теплий період року при температурі 270С. Для забезпечення даних умов мікроклімату в холодний час року застосовують систему центрального опалення, а в теплий час року кондиціонери.

5.2 Електробезпечність

Приміщення, у якому здійснюється робота з програмою, по ступені електронебезпечності відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки - приміщення сухі, з нормальною температурою, ізольованими підлогами, без пилюки, що мають малу кількість заземлених предметів. Комп'ютер живиться від однофазної мережі змінного струму промислової частоти з заземленої нейтралю, напругою 220В.

Системний блок комп'ютера має напруги сигналів ТТЛ рівнів (-1, +4 В), цифрові й аналогові мікросхеми живляться постійними напругами (5 і 12 В), що виходять шляхом перетворення змінної напруги 220В в блоці живлення. Блок живлення містить у собі схеми перетворення напруги, схеми стабілізації і схему захисного відключення при короткому замиканні. Тому що корпус комп'ютера виконаний з металу, тому існує небезпека пробою фази на корпус. Монітори сучасних комп'ютерів практично завжди виготовляються з пластику, тому незважаючи на велику напругу, що має місце у моніторі, ураження струмом людини практично виключено.

Оскільки людина може потрапити під вплив високої напруги в даному пристрої тільки через аварію (пробій ізоляції), то розрахуємо можливий струм через тіло людини (Ih) при торканні частин схеми, що знаходяться під напругою 220В /9/.

; (5.4)

(5.5)

де U - напруга струмопровідних елементів, В,

Rh=1000 Ом - опір тіла людини.

Отримане значення вище смертельного порогу (0.1А для змінного струму), значить необхідно передбачити заходи для захисту людини від поразки електричним струмом.

1) Оскільки сіткова напруга перетвориться в окремому блоці (блоці живлення),