2) Заземлити корпус усього комп'ютера, за допомогою виводу, що заземлює, у мережному шнурі або окремому заземлюючому проводі;

3) Застосувати мережний шнур з подвійною ізоляцією.

Зробимо розрахунок захисного заземлення комп'ютерів в ОЦ.

Для захисту від небезпечної напруги дотику необхідно використовувати захисне заземлення. Найбільш ефективним є використання контурного заземлення, розміщеного по периметру будинку ОЦ.

Необхідний опір захисного пристрою, що заземлює, для даного випадку повинен бути не більш 4 Ом, тобто

Rз 4 Ом.

З урахуванням плану будинку і його розмірів будуємо попередню схему заземлення (малюнок 5.2).

Малюнок 5.2 - Схема контурного заземлення

При цьому вертикальні електроди розміщаються на відстані а=5 м один від одного.

Заземлення виконується з вертикальних стрижневих, верхні кінці яких з'єднуються за допомогою горизонтальних електродів – сталевих.

5.3 Протипожежні заходи

Будинок, де встановлені комп'ютери, можна віднести до категорії Д пожежної небезпеки з третім ступенем вогнестійкості - будинок з несущими і конструкціями, що обгороджують, із природних або штучних матеріалів, бетону або залізобетону.

Пожежі на обчислювальних центрах становлять особливу небезпеку, тому що зв’язані з великими матеріальними втратами. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії пальних речовин, окислювача і джерела запалювання. У приміщеннях обчислювальних центрів присутні всі три фактори, необхідні для виникнення пожежі.

Виникнення пожежі в розглянутому приміщенні найбільше ймовірно з причин несправності електроустаткування, до яких відносяться: іскріння в місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання в колах, перевантаження проводів і обмоток трансформаторів, перегріви джерел безперебійного живлення й інші фактори. Тому підключення комп'ютерів до мережі необхідно робити через розподільні щити, що дозволяють робити автоматичне відключення навантаження при аварії.

Особливістю сучасних ЕОМ є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем, висока робоча температура процесора і мікросхем пам'яті. Отже, вентиляція і система охолодження, передбачені в системному блоці комп'ютера, повинні бути постійно в справному стані, тому що в протилежному випадку можливий перегрів елементів, що не виключає їхнє запалення.

Надійна робота окремих елементів і електронних схем у цілому забезпечується тільки у визначених інтервалах температури, вологості і при заданих електричних параметрах. При відхиленні реальних умов експлуатації від розрахункових, також можуть виникнути пожежонебезпечні ситуації.

Серйозну небезпеку скдадають різні електроізоляційні матеріали. Широко застосовувані компаунди на основі епоксидних смол складаються з пальних смол, що виділяють при горінні чадні гази. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють з гетинаксу або стеклотекстолита. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони відносяться до групи важко пальних, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню і високої температури /9/.

Оскільки в розглянутому випадку при загоряннях електропристрої можуть знаходитися під напругою, то використовувати воду і піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може привести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме попадання вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використовувати або порошкові суміші, або прилади вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то область їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у даному випадку застосовуються порошкові склади, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не роблять корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

Установки порошкового пожежегасіння можуть бути як переносними, так і стаціонарними, причому стаціонарні можуть бути з ручним, дистанційним і автоматичним включенням.

Автоматична установка й установка з механічним включенням відрізняється тільки засобами відкриття запірного крана. В автоматичних установках використовуються різні датчики виявлення пожежі (по диму, тепловому і світловому випромінюванню), а в механічних спеціальні тросові системи з легкоплавкими замками. В даний час освоєні модульні порошкові установки ОПА-50, ОПА-100, УАПП /9/.

Для забезпечення гасіння пожежі в розглянутому приміщенні застосовується автоматична стаціонарна установка порошкового пожежегасіння УПС-500. Установка порошкового гасіння складається із судини для збереження порошку, балонів зі стиснутим газом, редуктора, запірної апаратури, трубопроводів і порошкових зрошувачів.

У розглянутому приміщенні застосуємо оповіщувачі типу ІП 104, що спрацьовують при перевищенні температури в приміщенні +60 0С. І оповіщувачі типу ІП 212, що спрацьовують при скупченні диму в приміщенні.

Для профілактики пожежної безпеки організуємо навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу в рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника установи, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки і правилами поведінки при пожежі. Також необхідна наявність плакатів, що інформують людей про розташування аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, плану евакуації людей в аварійних ситуаціях.

План евакуації людей у випадку пожежі повинен бути складений таким чином, щоб за найкоротший час люди могли залишити будинок, не створюючи пробки під час руху. Шлях від дверей кожного приміщення до виходу з будинку повинний бути по можливості мінімальним. Для цього необхідно врахувати розташування кімнат і усіх виходів з будинку, включаючи аварійні. На малюнку 5.3 приведений план евакуації людей при пожежі в обчислювальному центрі.

Малюнок 5.3 - План евакуації при пожежі

На даному плані показані найкоротші шляхи виходу з будинку, включаючи аварійний вихід. При цьому не створюються пробки в коридорах і в дверних проходах, що дозволяє залишити приміщення в найкоротший час.

Висновок

У дипломній роботі була продемонстрована робота і простота інтерфейсу користувача комплексу Electronics Workbench.

На прикладах було розказано про можливості аналізу радіоелектронних пристроїв.

Electronics Workbench є могутнім засобом розробки моделювання і налагодження радіоелектронних пристроїв і