Тепер розглянемо основні тенденції розвитку системи “Інтернет” на найближчий час. Як і в будь-якому футурологічному прогнозі, не можна бути абсолютно впевненим у тому, що розвиток піде саме по описаному шляху, а не по якомусь іншому. Прикладів несправджених прогнозів дуже багато, навіть якщо їхні автори є розроблювачами і творцями нових технологій.

За розрахунками Робочої групи по глобальних мережах (LSN Working Group] середня швидкість каналів “Інтернет” у 1997 р. склала 1,45 Мбт/с. При цьому в розрахунок бралися тільки основні, високошвидкісні канали. [14].

У дійсності ж більшість підключень кінцевих користувачів і якась частина з’єднань між окремими підмережами “Інтернет” відбувається по телефонних каналах. Тобто навіть при наявності високошвидкісного підключення існує ймовірність того, що десь під час подорожі по “Інтернету” дані будуть проходити по телефонній лінії, для якої верхнє обмеження швидкості передачі даних складає близько 60 Кбт/с.

Таким чином, у середньому швидкість пересилання даних для користувача (особливо якщо відбувається зв’язок з іншим континентом) при наявності прямого підключення складає близько 10 Кбт/с.

Наприкінці 1996 р. уряд США виступив з пропозицією про створення “Інтернету” нового покоління – Next Generation Internet (NGI). Науковою основою цього проекту послужили дослідницькі роботи, що ведуться федеральними агентствами США. [6].

При створенні “Інтернету” нового покоління передбачається повторити, а скоріше навіть перевершити успіх проекту ARPAnet, що тривав порядку чверті століття і привів до появи глобальної інформаційної мережі “Інтернет”.

Основними задачами NGI є:

У даний момент NGI, так само як і ARPAnet, фінансується з федеральних засобів уряду США. Однак засобів для повного фінансування такого грандіозного проекту не вистачить у жодного уряду світу, тому робоча група NGI розробляє способи залучення до цих досліджень приватного капіталу.

Передбачається, що на початкових стадіях мережа NGI включить у себе не менш ста вузлів (університети і федеральні дослідницькі інститути) Мінімальна наскрізна швидкість каналів повинна бути від 100 Мбт/с до 1 Гбт/с. [6].

Використання швидкісних каналів зажадає розробки нових технологій мережного сервісу. До них можна віднести нові протоколи передачі даних, що відповідають вимогам ефективності роботи, засобу забезпечення безпеки передачі даних, засобу для адміністрування і керування мережею.

Однак саме по собі збільшення продуктивності каналів зв’язку не є основною метою. Немаловажне і створення прикладних програм нового рівня, що використовують повною мірою всі можливості нових швидкісних з’єднань. Прикладами можуть служити вже згадувані відеоконференції, програми для дистанційного керування фізичними експериментами, програми моніторингу навколишнього середовища, охорони здоров’я, телемедицина.

У 1999 р. було створено основну частину мережі NGI і проведене її тестування. При успішному ході роботи над проектом його розроблювачі сподіваються здійснити в 2001-2003 р. перехід на використання “Інтернету” нового покоління в масштабах США. На їхню думку, NGI послужить основою для появи наступного покоління “Інтернету” у світовому масштабі, точно так само як і мережа АRРАnet послужила основою для появи “Інтернет”. [6].

Перехід на нові швидкісні канали передачі даних зажадає створення нових протоколів маршрутизації, оскільки використання нинішніх протоколів буде сильно зменшувати їх реальну пропускну здатність.

Уже зараз зрозуміло, що адреси, обумовлені протоколом ІР, от-от “закінчаться”, тому що всього може існувати близько 4 млрд. чотирьохбайтових ІР-адресів (деякі комбінації цифр не є реальними адресами і служать для спеціальних цілей). Оскільки зараз окремі ІР-адреси вимагаються не тільки комп’ютерам, але і різним пристроям, таким, як принтери, засоби безперебійного живлення UPS, Х-термінали, то така цифра зовсім не здається занадто великою.

Зараз уже розроблена нова версія протоколу IР, названа IРv6 (IР version 6). Крім інших змін цей протокол припускає і збільшення кількості цифр в IР-адресі. [6].

Основним засобом для створення www- сторінок у даний час є гіпертекстова мова НТМ. Успіх же мови НТМ- як інструмента для створення гіпертекстових сторінок визначила його простота.

У даний момент можливості НТМ - практично вичерпані. Досить лише згадати, що для верстки www-сторінок фактичним стандартом стало використання таблиць, призначених, узагалі ж, зовсім для інших цілей.

Розширення стандарту НТМ - окремими компаніями привело до появи великої кількості сторінок, перегляд яких можливий тільки в одному цілком визначеному браузері, і ні в якому іншому. Таке ж положення існує з елементами мультимедіа, для яких узагалі не існує єдиного стандарту.

Для рішення цього питання була організована спеціальна група для розробки нового стандарту гіпертекстової мови ХМ. До складу цієї групи ввійшли провідні компанії, що займаються мережними технологіями. Досить назвати Microsoft, IBM, Hewlett Packard, NCSA, Sun Microsystems.

Новий стандарт повинний визначити гіпертекстову мову, відкриту для розширення (ХМ – Extensible Markup Language). Основними її властивостями будуть:

Найбільше важко оцінити і виразити в кількісній формі вплив “Інтернету” на соціальний розвиток суспільства.

“Інтернет” є не стільки транснаціональним, скільки мережею, що знаходиться “над” різними націями, існує незалежно від них. Існування єдиної світової мережі може призвести до появи нової світової культури, де головним буде не нація в цілому, а окремий індивід.

Передумовою для цього є легкість публікації інформації за допомогою “Інтернету”.

Винахід друкувального верстата викликав інформаційну революцію, що зробила опубліковану інформацію доступною кожній людині. Не меншу революцію зробить і “Інтернет”, що дає кожній людині можливість публікувати свою інформацію в мережі з мінімальними витратами. Але цьому процесу природно будуть перешкоджати владні структури, що прагнуть зберегти контроль за поширенням інформації.

Можна згадати сумно відому спробу ввести “Акт про благопристойність