У 1994 році ринок телекомунікацій у США склав порядку 15 мільярдів доларів, у тому числі (у мільярдах доларів): служби приватних каналів - 9; устаткування локальних мереж і маршрутизаторів - 3; служби глобальних мереж - 1; служби електронних повідомлень і новин - 1; програмне забезпечення й апаратура - 1.

У 1995 р. кількість персональних комп’ютерів на кожні 1000 жителів досягало: у США - 300, у Західній Європі - 130, у Японії - 100. Відповідно до цього більше всього користувачів послугами “Інтернету” в 1998 р. приходилося на Північну Америку 52% (США - 46% у світі), у Західній Європі – 24%, а в Японії - 7%. Частка сильно комп’ютеризованої Канади досягла 7%, тобто знаходиться на рівні таких великих країн Західної Європи, як Великобританія і ФРН. [8]

США зайняли лідируючі позиції серед країн світу по забезпеченню функціонування “Інтернету”, використанню його можливостей для одержання інформації в інтересах економічної, суспільної, наукової й інших сфер життя країни. Практично всі комп’ютери в США підключені до національних телекомунікаційних мереж, що мають вихід на міжнародні інформаційні системи і світову – “Інтернет”. Урядові заклади, банківські структури, великі компанії і бібліотеки, що вищі навчальні заклади і дослідницькі організації мають у своєму розпорядженні власні сервери з великими масивами інформації. Вони також мають вихід в “Інтернет”, а тому користувачі “Інтернету” в усьому світі можуть скористатися інформаційними фондами США навіть у злочинних цілях. У країні переважна більшість користувачів цієї світової системи - дрібні компанії і маси громадян різних професій, віків, включаючи школярів. Вважається, що до послуг “Інтернету” прибігають 1/4 зайнятих у господарстві США людей і до 1/10 населення з домашніми персональними комп’ютерами. У 1997 р. були визначені завдання розвитку інформаційних мереж країни: до початку XXI ст. всі американські школи, усі вищі навчальні заклади, лікарні і бібліотеки повинні бути об’єднані загальною комп’ютерною мережею. Це істотно може збільшити число користувачів “Інтернету” і ймовірних її нових аналогів.

Сприятливі передумови, що сприяли широкому використанню інформаційних можливостей “Інтернету” в країні:

1) дуже високий ступінь електронізації всього господарства і побуту, що забезпечив пріоритетну роль США в організації самої системи “Інтернет”;

2) швидко проведена конверсія військових структур інформації у вигідні комерційні підприємства;

3) дуже високий рівень комп’ютеризації країни, що розташовує 43% персональних комп’ютерів у світі при долі населення всього 4% світового;

4) високий рівень телефонізації - тільки основних апаратів 167 млн. (26% у світі), а з врахуванням паралельних і мобільних - близько 500 млн., на 100 жителів приходиться до 60 телефонів, телефонізовано 99% будинків і квартир;

5) сучасні, з високою пропускною здатністю лінії зв’язку, особливо волокно-оптичні, що складають основу телефонної й інших систем телекомунікацій, що охоплюють усю територію країни і мають через підводні кабелі і супутники зв’язку численні виходи за її межі, насамперед у Західну Європу;

6) дуже висока забезпеченість країни банками даних і різними інформаційниими службами - на них витрачається близько 2% федерального бюджету. Саме тому 60% вузлів “Інтернету” склалося в США;

7) у країні вже сформувалися навички, потреби і довіра інформаційним технологіям: тільки за 1960-1990 р. частина людей, якы брали участь у створенні, одержанні, збереженні, переробці і передачі інформації, у загальному числі зайнятих у сфері послуг зросла з 45 до 66%. Інформаційна грамотність населення спонукує часто звертатися як до національних джерел одержання інформації, так і до посередництва “Інтернету”. [1].

У США доступ до “Інтернету”, особливо на оперативні послуги, надає величезна кількість компаній, але виділяються “Америка-он-лайн”, “Продіджи” і ін. Зростаючий ринок цих послуг усе більше залучає й інші компанії, що підсилює конкурентну боротьбу між тими, що вже зайняли міцне місце на цьому ринку, і новими компаніями. Найбільша телефонна компанія країни “АТТ” готова запропонувати своїм 80 млн. абонентам пільговий доступ до “Інтернету”. Монополіст у світі по виробництву програмного забезпечення “Майкрософт” створює свою мережу оперативного обслуговування в 52 країнах.

У Західній Європі в 1998 р. абонентами послуг “Інтернету” було 56 млн. чоловік у порівнянні з 106 млн. у Північній Америці і 37 млн. в Азії. При цьому понад 52% клієнтів “Інтернету” серед європейців були жителями Франції, ФРН і Великобританії. Але навіть у цих державах в “Інтернет” входить близько 10% населення. За багатьма показниками розвитку телекомунікаційних мереж, ступеню комп’ютеризації, кількості банків даних і довідкових служб Західна Європа серед усіх регіонів світу найбільш близька до США. Так, з 5 млн. базових комп’ютерів у світі, що обслуговують “Інтернет”, 30% знаходиться в Західній Європі і 26% - у США, хоча в останніх вища частка найбільш могутніх машин. [1].

Різна інтенсивність звернень жителів регіону до “Інтернету” пояснюється багатьма причинами. Головна з них - істотні розходження між державами Західної Європи по показниках, що визначає можливості і прагнення використовувати світовий, інформаційний простір. Так, в окремих країнах регіону (Швеція, Швейцарія, Данія) щільність телефонів у розрахунку на 100 жителів (особливо мобільних) вище, ніж у США, в інших - помітно менше (в Іспанії, Португалії в 1,5 - 2 рази). Для одержання повноцінної інформації через “Інтернет” високі вимоги пред’являються до якості телефонних ліній, що далеко не у всіх країнах регіону відповідають світовим стандартам. Аналогічно з телефонами досить різна забезпеченість країн Західної Європи комп’ютерами, особливо персональними: Скандинавські країни, Швейцарія, в цьому відношенні наближаються до США. У Великобританії 35% населення мають вдома комп’ютери. Перешкодою для використання “Інтернету” залишаються і