інструментальних засобів для роботи з ними не повинен перевищувати цього значення.
Запис містить інформацію про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукцію, рейс тощо. Він складається з полів, які формують структуру запису. Структура запису фактично визначає структуру таблиці i вciєї БД, якщо в ній є лише одна таблиця.
Поле — це мінімальна (але найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетворення тощо. Воно має ім'я, значення, характеризується типом i низкою додаткових властивостей.
Нижче наведено приклади типів, назв i значень полів.
Назва поля | Тип поля | Значення поля
Прізвище | Текстовий | Артист
Телефон | Числовий | 972216
Дата Народження | Дата | 12-24-80
Меморандум | MEMO | текст про xo6i
Оклад | Грошовий | 290 грн.
Номер у списку | Лічильник | 5
Нагороди | Логічний | так
Біографія | Гіперпосилання | текстовий файл
Фотографія | 06'ект OLE | файл .bmp
Назви полям дає користувач, назви типів є стандартні, а значення полів випливають зі змісту конкретної задачі.
Для зміни властивостей полів треба перейти в режим Конструктора клацнувши на кнопці Вид. Щоб вставити нове поле, треба встановити показник миші на маркер поля і натиснути клавішу INSERT. Щоб видалити поле, його треба виділити і натиснути клавішу DELETE. Закінчивши створення структури, можна клацнути на кнопці Вид і перейти в Режим таблиці для заповнення її даними.
Очевидною унікальною властивістю кожного поля є його Ім'я. Крім імені в полі є ще властивість Підпис. Підпис – це та інформація, що відображається в заголовку стовпця. Її не треба плутати з іменем поля, хоча якщо підпис не заданий, то в заголовку відображається ім'я поля. Різним полям, наприклад, можна задати однакові підписи. Це не перешкодить роботі комп'ютера, оскільки поля при цьому як і раніше зберігають різні імена.
Різні типи полів мають різне призначення і різні властивості.
Основна властивість текстового поля – розмір.
Числове поле служить для введення числових даних. Воно теж має розмір, але числові поля бувають різними, наприклад для введення цілих чисел і для введення дійсних чисел. В останньому випадку крім розміру поля задається також розмір десяткової частини числа.
Поля для введення дат чи часу мають тип Дата/час.
Для введення логічних даних, що мають тільки два значення (Так чи Ні; 0 чи 1; Істина чи Неправда і т.п.), служить спеціальний тип – Логічне поле. Неважко догадатися, що довжина такого поля завжди дорівнює 1 байту, оскільки цього більш ніж досить, щоб виразити логічне значення.
Особливий тип поля – Грошовий. З назви ясно, які дані в ньому зберігають. Грошові суми можна зберігати й у числовому полі, але в грошовому форматі з ними зручніше працювати. У цьому випадку комп'ютер зображує числа разом із грошовими одиницями, розрізняє гривні і копійки, фунти і пенси, долари і центи, загалом, звертається з ними елегантніше.
У сучасних базах даних можна зберігати не тільки числа і букви, але і картинки, музичні кліпи і відеозаписи. Поле для таких об'єктів називається полем об'єкта OLE.
У текстового поля є недолік, зв'язаний з тим, що воно має обмежений розмір (не більше 256 символів). Якщо потрібно вставити в поле довгий текст, для цього служить поле типу МЕМО. У ньому можна зберігати до 65535 символів. Особливість поля МЕМО полягає в тому, що реально ці дані зберігаються не в полі, а в іншім місці, а в полі зберігається тільки покажчик на те, де розташований текст.
Дуже цікаве поле Лічильник. На перший погляд це звичайне числове поле, але воно має властивість автоматичного нарощування. Якщо в базі є таке поле, то при введенні нового запису в нього автоматично вводиться число, на одиницю більше, ніж значення того ж поля в попередньому записі. Це поле зручне для нумерації записів.
Отже, структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їxніx типів та властивостей, визначених користувачем під час аналізу конкретної задачі. Структура визначає послідовність розташування даних у записі на фізичному носії i вигляд даних на екрані.
Рис. 2. Головне вікно програми Access.
Роботу з програмою Access розпочинають у головному вікні на закладці Таблиці зі створення структури командою Створити. Є декілька способів створення структури. Ми розглянемо такі два способи:
використання конструктора таблиці;
використання майстра бази даних.
Найчастіше структуру створюють командою Конструктор таблиці. Користувач у цьому випадку задає:
назви полів методом введення назви;
тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;
описи, які є необов'язковими;
додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:
довжину поля;
значення за замовчуванням;
умови на значення, яке вводитимуть;
формат поля;
індексованість.
Рис. 3. Вікно конструктора таблиці.
У найпростіших БД достатньо задати назви полів i зазначити їxнi типи, оскільки властивості фіксуються автоматично згідно з принципом замовчування.
Структуру будь-коли можна модифікувати. У раніше створену структуру нове поле вставляють командою Вставити > Рядки. Виокремлене поле вилучають командою Редагувати > Вилучити рядки. Можна змінити порядок розташування полів, перетягуючи їxнi назви вниз чи вгору.
Після створення структури вікно конструктора треба закрити зі збереженням таблиці у файлі на диску з деякою назвою: Оцінки, Зарплатня тощо.
Щоб увести дані в таблицю, її потрібно відкрити в режимі таблиці з головного вікна бази даних: Закладка Таблиці > Виберіть назву > Відкрити.
Дані в таблицю вводять звичайно з клавіатури (або через буфер обміну). Зовнішньо таблиця подібна до електронної. Ширину стовпців i висоту рядків змінюють методом перетягування розмежувальних ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командою Формат > Заховати стовпець/Показати стовпець поля тощо.
